Індія у квітні-листопаді наростила експорт сталі на 31% р./р.

Імпорт металопродукції у зазначений період знизився на 13%

Індія у квітні-листопаді поточного року (8 місяців 2025/2026 фінансового року) наростила експорт сталі (включно з нержавною) на 31% р./р., до 5,77 млн ​​т. Про це свідчать попередні дані BigMint.

Основним фактором зростання стало превентивне поповнення запасів покупцями з ЄС і занепокоєння щодо вартості металопродукції напередодні впровадження CBAM з 1 січня 2026 року. Постачання до блоку за період збільшилися на 45% р./р , до 2,46 млн т.

Експорт гарячекатаних рулонів (HRC) у січні-листопаді зріс на 77% р./р., до 1,68 млн т, холоднокатаних рулонів (CRC) – на 37,1% р./р., до 0,42 млн т, сталевих напівфабрикатів – на 80% р./р., до 0,71 млн т, довгого прокату – на 24% р./р., до 0,44 млн т.

Експорт неіржавної сталі за 8 місяців поточного фінансового року знизився на 3% р./р., до 0,47 млн ​​т.

Імпорт сталі до Індії у зазначений період становив приблизно 6,54 млн т, що на 13% менше р./р. Його скорочення відбулося під впливом захисного мита у розмірі 12%, яке країна у квітні тимчасово запровадила на 200 днів (цей термін сплив на початку листопада).

Нагадаємо, що Індія у 2024/2025 фінансовому році досягла встановленої потужності з виробництва сталі на рівні 205 млн т на рік. Як зазначається у звіті MP Financial Advisory Services LLP, країна впевнено рухається до досягнення стратегічної мети – 300 млн т на рік до 2030/2031 фінроку.

Експорт брухту з України за 11 місяців зріс на 45% р./р.

Показник уже перевищив загальний обсяг відвантажень у 2024 році на понад 86 тис. т

Брухтозаготівельна галузь України за підсумками січня-листопада 2025 року збільшила експорт брухту чорних металів на 45,3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 380,16 тис. т. Показник уже перевищив загальний обсяг відвантажень за минулий рік на понад 86 тис. т. Про це свідчать розрахунки на основі даних Державної митної служби.

Основним напрямком експорту залишається Польща. За 11 місяців на польський ринок було спрямовано 309,53 тис. т сировини, що становить 68,5% від загального обсягу експорту й на 38,5% більше порівняно із січнем-листопадом 2024 року. Ще 27,97 тис. т брухту було спрямовано до Греції (+7,3% р./р.), 8,72 тис. т – до Болгарії (+172,3% р./р.) і 4,93 тис. т – до Німеччини (-22% р./р.).

Протягом листопада брухтозаготівельні компанії України спрямували за кордон 34,97 тис. т сировини, що на 1% більше р./р. і на 4,8% м./м.

Виручка від експорту брухту в листопаді зросла на 2,6% порівняно з попереднім місяцем і на 4,6% менше р./р. – до $9,73 млн. За січень-листопад показник збільшився на 37,4% р./р. – до $112,78 млн.

Нагадаємо, що у 2024 році експорту брухту з України зріс на 60% порівняно з 2023 роком – до 293,2 тис. т. У 2023 році обсяги відвантажень сировини за кордон перевищили 182,5 тис. т, що в 3,4 раза більше р./р., тоді як у 2022 році показник був на рівні 54,1 тис. т. Основними споживачами сировини минулого року були Польща (248,6 тис. т), Греція (34,2 тис. т) та Німеччина (6,5 тис. т).

Україна вже багато років намагається стримати відтік металобрухту за кордон для забезпечення внутрішньої металургії сировиною. Ще у 2015 році держава почала посилювати регулювання експорту, запровадивши мито в розмірі €10/т, яке поступово зросло до €180/т у 2021 році. Це рішення стало реакцією на різкий стрибок обсягів експорту, коли в I півріччі 2021 року продаж брухту за кордон збільшився у 14 разів.

Попри високий рівень мит після 2022 року експортний потік знову почав зростати. Це повʼязують передусім із можливістю транзиту українського брухту через країни ЄС без сплати мита, насамперед Польщу, звідки сировину активно реекспортують до Туреччини. Високі світові ціни роблять продаж брухту за кордон фінансово привабливим навіть із додатковими витратами.

Паралельно скорочується заготівля брухту в Україні – з довоєнних 4–5 млн т на рік до 1,2–1,5 млн т у 2023–2025 роках через воєнні наслідки та зниження економічної активності. Це посилює ризики для вітчизняних металургійних комбінатів, які борються за доступ до дефіцитної сировини.

За даними платформи Opendatabot, у 2024 році експорт брухту здійснювали лише 11 компаній із загальною чисельністю персоналу 116 осіб, середні податкові надходження становили майже 104 грн з тонни. Така структура експорту вказує на низький фіскальний ефект від вивезення стратегічної сировини за кордон.

На цьому тлі уряд готує новий етап регулювання. З 2026 року Кабмін пропонує запровадити ліцензування і квотування експорту металобрухту зі встановленням нульової квоти. Це фактично означатиме заборону експорту та має стати відповіддю на обмежені можливості України впливати на умови вільної торгівлі з ЄС, а також на світову тенденцію до посилення контролю над стратегічною сировиною.

Центральний ГЗК завершив плановий капремонт фабрики огрудкування

Оновлення конвеєрів і випалювальної машини забезпечило стабільну роботу обладнання

На Центральному гірничо-збагачувальному комбінаті (Центральний ГЗК), який входить до групи «Метінвест», завершено черговий плановий капітальний ремонт фабрики огрудкування – основного підрозділу з виготовлення товарної продукції. Про це йдеться в повідомленні Metinves.Media.

Роботи на підприємстві проводять двічі на рік і спрямовують на відновлення та заміну критично важливого технологічного обладнання. Під час осінньої зупинки основну увагу приділили конвеєрному транспорту та випалювальній машині.

Головними заходами стали заміна конвеєрних стрічок та оновлення вогнетривкого футерування. Нові стрічки встановили на семи конвеєрах, якими транспортуються шихта, сирі та випалені окатки. Для заміни футерування випалювальної машини використали 120 т вогнетривких матеріалів. За словами заступника начальника фабрики огрудкування з інжинірингу Андрія Іванова, ці роботи є визначальними для безпечної та безперервної експлуатації обладнання.

До виконання ремонту залучили працівників фабрики та цеху сервісного обслуговування комбінату, зокрема дільниці механічних ремонтів № 1 і планово-попереджувальних та капітальних ремонтів № 4. Щоб дотриматися встановлених термінів, ремонтні бригади працювали цілодобово, без вихідних. У межах кампанії вперше виконали заміну труб Вентурі № 2 та № 3 димососа Д-2, а також оновили вінці чашових огрудковувачів.

Після завершення робіт обладнання пройшло комісійну здачу за участю представників виробничих і сервісних підрозділів, служби механіка та фахівців з охорони праці. Наразі фабрика огрудкування працює у штатному режимі та на повну потужність.

«Фабрика огрудкування Центрального ГЗК системно дбає про належний технічний стан обладнання. Двічі на рік ми здійснюємо повне обслуговування й ремонти всього виробничого комплексу. Завчасна заміна та переоснащення технологічного ланцюга дає нам можливість стабільно виготовляти високоякісну продукцію для наших споживачів і бути надійною опорою економіки України», – зазначив начальник фабрики огрудкування Центрального ГЗК Андрій Жилкінський.

Нагадаємо, у травні Центральний ГЗК завершив тритижневу ремонтну кампанію вартістю майже 40 млн грн. Під час зупинки було виконано капітальні та підтримувальні ремонти ключових вузлів виробництва, зокрема випалювальної машини, чашового огрудковувача, димососу № 2, трьох конвеєрних стрічок та екскаваторів.