«Запоріжсталь» в березні збільшила виробництво сталі на 32,2% м./м.

Порівняно із середньомісячним показником за 2025 рік обсяги виплавки зросли на 11,4%

Металургійний комбінат «Запоріжсталь», що входить до групи «Метінвест», за підсумками березня 2026 року збільшив виробництво сталі на 32,2% порівняно з попереднім місяцем і на 10,4% порівняно із березнем 2025 року – до 298,2 тис. т. Про це свідчать дані підприємства.

Виплавка чавуну за місяць зросла на 25,1% м./м. та на 6,7% р./р., до 316,4 тис. т. Виробництво металопрокату збільшилось на 34,1% м./м. і 12,7% р./р., до 254,6 тис. т.

Протягом січня-березня виплавка сталі збільшилась на 1,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 758,2 тис. т, чавуну – впала на 3,6% р./р., до 819,3 тис. т.

Виробництво прокату за період підвищилось на 3,7% р./р., до 660,1 тис. т.

У квартальному порівнянні виплавка чавуну впала на 11,5%, сталі – на 8,3%, а випуск прокату на 6,7%.

Останні місяці для «Запоріжсталі» відзначилися значними складнощами, оскільки РФ продовжує обстрілювати енергоінфраструктуру України, завдаючи ударів по стабільності генерації та постачанню електроенергії. Внаслідок таких атак підприємство зупиняло роботу двічі за короткий проміжок часу – в середині грудня, на кілька днів, і на початку січня. Технологічної аварії вдалося уникнути завдяки вивіреним діям персоналу щодо безпечного зупинення обладнання. В обох випадках зупинення виробництва тривало до двох діб. Це значно вплинуло на результати січня та лютого, а відновлення виробництва вдалось досягти лише в березні.

У 2025 році «Запоріжсталь» збільшила виробництво металопрокату на 15,1% порівняно з 2024 роком – до 2,795 млн т. Виплавка чавуну за 12 місяців становила 3,568 млн т, що на 15% більше р./р. Випуск сталі зріс на 11,1% р./р., до 3,212 млн т.

Інфляція в Німеччині у березні прискорилася до 2,8%

Ціни на енергоносії в країні за період зросли на 7,2% в річному обчисленні

Інфляція в Німеччині у березні поточного року прискорилася до 2,8% в річному обчисленні (2,1% – у лютому). Про це свідчать попередні дані Федерального статистичного управління (Destatis).

Базова інфляція, яка не враховує ціни на харчові продукти й енергоносії, залишилася незмінною порівняно з лютим, становивши 2,5%.

Ціни на енергоносії в країні у березні 2026 року зросли на 7,2% в річному обчисленні – це перше підвищення з грудня 2023 року.

Таке зростання рівня інфляції – лише початок, вважає економіст ZEW Фрідріх Хайнеманн, якого цитує Reuters. Він зазначив, що ще до війни з Іраном країна вже стикалася зі стійкою інфляцією у сфері послуг. У березні цей показник лишився незмінним – на рівні 3,2% – вже третій місяць поспіль.

Ризики для базової інфляції зміщені в бік зростання, оскільки вторинні наслідки від шоку цін на енергоносії впливають на ціни, особливо на транспортні послуги та базові транспортні витрати на товари, зазначає Клаус Вістесен, головний економіст єврозони Pantheon Macroeconomics. Шок пропозиції добрив також загрожує вищою продовольчою інфляцією, хоча затримка тут довша, ніж на ринку енергоносіїв.

Як свідчить опитування інституту Ifo, оприлюднене 30 березня, німецькі компанії очікують значного підвищення цін внаслідок конфлікту на Близькому Сході. Індекс цінових очікувань зріс до 25,3 пункту в березні з 20,3 у лютому.

Нагадаємо, що настрої німецького бізнесу в березні різко погіршилися – війна в Ірані зробила компанії більш скептичними щодо очікуваного відновлення економіки країни.

Україна в січні-лютому скоротила експорт довгого прокату на 64,4% р./р.

Основну частину продукції було спрямовано до країн ЄС

Металургійні підприємства України за підсумками січня-лютого 2026 року скоротили експорт довгого металопрокату на 64,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 41,1 тис. т. Про це свідчать розрахунки на основі даних Державної митної служби.

39,8% від загального обсягу експорту довгого прокату припадає на інші прутки та бруски з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, кручені (УКТЗЕД 7214) – 16,34 тис. т (-56,6% р./р.). До Польщі було відвантажено 8,01 тис. т, до Молдови – 6,61 тис. т, Румунії – 1,46 тис. т.

Українські виробники протягом цього періоду експортували 11,81 тис. т дроту з нелегованої сталі (УКТЗЕД 7217), що на 48,3% менше р./р. Основна частина продукції була спрямована до Польщі – 2,86 тис. Ще 2,56 тис. т експортували до Німеччини й 1,68 тис. т – до Молдови.

7,95 тис. т (-81,6% р./р.) експорту припадає на прутки та бруски гарячекатані, вироблені з вуглецевої сталі, у бунтах (УКТЗЕД 7213). Серед основних споживачів: Польща – 3,49 тис. т, Литва – 2,35 тис. т, Румунія – 1,15 тис. т.

У лютому експорт довгого прокату становив 22,11 тис. т, що на 66,3% менше порівняно з лютим 2025 року та на 16,4% більше від попереднього місяця.

Відвантаження інших прутків і брусків із вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, кручених (УКТЗЕД 7214) становили 12,17 тис. т (-36,9% р./р.; +192% м./м.), дроту з нелегованої сталі (УКТЗЕД 7217) – 5,47 тис. т (-46,8% р./р.; -13,7% м./м.), а прутків і брусків гарячекатаних, вироблені з вуглецевої сталі, у бунтах (УКТЗЕД 7213) – 2,77 тис. т (-90,6% р./р.; -46,6% м./м.).

Валютна виручка від експорту довгого прокату в січні-лютому зменшилася на 59,7% р./р., до $31,45 млн, а в лютому – на 61,9% р./р. і зросла на 8% м./м., до $16,33 млн.

Нагадаємо, що у 2025 році Україна збільшила експорт довгого металопрокату на 45,4% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 892,07 тис. т. 42,4% від загального обсягу експорту довгого прокату припало на прутки й бруски гарячекатані, вироблені із вуглецевої сталі, в бунтах (УКТЗЕД 7213) – 378,52 тис. т (+46,5% р./р.). Валютна виручка зросла на 34,9% р./р., до $609,8 млн.