«Інтерпайп» заплатив на 37% більше податків у першому півріччі 2024 року

У 2023 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів рекордну суму податків

Протягом 1 півріччя 2024 року українська промислова компанія “Інтерпайп” перерахувала до бюджетів усіх рівнів та позабюджетних фондів 2,4 млрд грн. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року обсяг податкових відрахувань збільшився на 37%.

Про це повідомили в пресслужбі компанії.

Відрахування до державного бюджету становили близько 1,8 млрд грн (+40%), до місцевих бюджетів – 306 млн грн (+31%). Ще 300 млн грн (+26%) компанія перерахувала як ЄСВ.

«Компанія продовжує сплачувати значні обсяги податків до бюджетів усіх рівнів завдяки експортним замовленням. “Інтерпайп” виробляє продукцію із доданою вартістю для клієнтів у Євросоюзі, США та країнах Близького Сходу. Триває реалізація інвестпрограми, ключовим елементом якої є проєкт у Нікополі, що знаходиться у зоні бойових дій», — заявив Сергій Кузьменко, директор з економіки та фінансів компанії.

“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник сталевих труб та залізничної продукції. Продукція компанії постачається більш ніж у 50 країн світу через мережу торгових офісів, розміщених на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2023 році “Інтерпайп” реалізував 387 тис. т трубної продукції та 95 тис. т залізничної продукції. Продаж залізничних продуктів здійснюється під брендом KLW.

Загальна чисельність співробітників  становить близько 9,5 тис. Чисельність працівників, які служать у лавах ЗСУ чи інших силових структур, перебуває на рівні 950 осіб.

У 2023 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 4,4 млрд грн, що є рекордним обсягом сплачених податків та зборів.

Заготівля брухту в Україні може сягнути 1,8 млн т у 2024 році

Заготівля брухту зростає, але галузь відчуває низку проблем, які обмежують її потенціал

За підсумками І півріччя обсяги заготівлі та споживання брухту зросли більш ніж на 60% порівняно з аналогічним періодом 2023 року. Така висока динаміка дає змогу говорити про те, що за підсумками року заготівля сировини може сягнути 1,75-1,85 млн т, поставки сировини внутрішнім споживачам можуть становити – 1,4-1,5 млн т.

Результати півріччя

У 2024-му році український ринок брухту показав високу динаміку зростання. За підсумками І півріччя основні індикатори ринку показали таку позитивну динаміку в порівнянні з аналогічним періодом 2023 року:

• заготівля брухту – зростання на 62%, до 860 тис. т;

• постачання сировини внутрішнім споживачам – зростання на 66%, до 687 тис. т;

• експорт брухту – зростання на 35,3%, до 124,5 тис. т.

Для довідки: виробництво сталі в січні-червні зросло на 37% – до 3,87 млн т. Металурги йдуть з перевищенням наших прогнозів з виплавки сталі.

До основних проблем ломозаготівельної галузі у 2024 році можна віднести:

1. Складність бронювання працівників. Наша галузь не належить до категорії критично важливих для економіки, а у самій процедурі бронювання працівників спостерігається повний хаос – ми не розуміємо, кого та як бронювати.

2. Погіршення логістики. Через масову мобілізацію виникла проблема перевезень – різко впали міжобласні перевезення брухту автотранспортом. Ніхто не знає, чи доїде машина з брухтом до пункту призначення чи бригада робітників на об’єкт демонтажу: десь у дорозі можуть мобілізувати й водія, і транспорт. Перевезення у межах однієї області постраждали менше.

3. Обмеження роботи у прифронтових регіонах. Обласні військові адміністрації вводять обмеження на збирання брухту у прифронтових районах. Вивезення сировини можливе в обмежених обсягах та з великою кількістю паперових погоджень.

4. Різниця між внутрішніми та європейськими цінами на брухт – $160-180 за тонну. Рівень цін СРТ в Україні – $200-210/т, у Євросоюзі – $360-380/т. При цьому вимоги європейських споживачів до якості брухту вищі.

5. Дефіцит електроенергії. При цьому не можна сказати, що це перебої енергопостачання у травні-липні якось критично вплинули на компанії галузі. Для переробки брухту стали більше використовувати механізми та технології без електроживлення.

Ми оцінюємо, що доступність брухту в Україні трохи зросла через руйнування інфраструктури. Такий брухт заведено вважати амортизаційним, але його введення в оборот вимагатиме великої кількості паперів (експертизи, оцінки збитків та ін.) та мінімум 2-3 місяці на їх оформлення. Вже зараз є безліч прикладів розбирання на брухт завалів зруйнованих заводів, складів та ін.

Проблеми при експорті брухту

Пріоритетом для брухту залишаються поставки на внутрішній ринок, споживачі на якому почуваються зараз досить комфортно: працює система квотування поставок на металургійні заводи. Ми готові забезпечити ринок тими обсягами сировини, які потрібні внутрішнім споживачам.

Частина сировини прямує на експорт, хоча для цього є певні обмеження, що стримують його збільшення:

1. Велика кількість «паперових» процедур (отримання дозволів, експортних документів та ін.), які необхідно виконати для експорту брухту.

2. Високі вимоги до якості брухту. Європейські споживачі вимагають глибшої переробки брухту, ніж українські. Однак далеко не всі українські ломозаготівельники мають необхідні технічні можливості для забезпечення необхідної глибини переробки сировини.

3. Експортери брухту повинні «заморозити» оборотні кошти на тривалий період.

4. Логістичні обмеження. Через різну ширину колії, необхідність перевантаження на кордоні та ін. пропускна спроможність західних залізничних прикордонних переходів не перевищує 50 тис. т брухту на місяць. Нині на місяць експортується приблизно 20-25 тис. т брухту.

Очікування на кінець року

Станом на сьогодні ми бачимо, що галузь зможе досягти розрахункових показників, які були направлені нами до Мінстратегпрому для обліку при складанні балансу виробництва сталі та споживання брухту. Наприклад, фактичний показник ломозбору за січень-червень 860 тис. т дозволяє досягти очікуваного діапазону за підсумками 2024 року.

Прогнозний баланс ринку брухту виходить із передумови, що у 2024 році обсяг виробництва сталі становитиме 7-7,2 млн, припускаючи досягнення таких показників на кінець періоду:

• заготівля брухту – 1,75-1,85 млн т;

• внутрішнє споживання – 1,4-1,5 млн т;

• експорт брухту – 250-300 тис. т.

Якщо загальна ситуація на глобальному ринку розвиватиметься в позитивному напрямку, то у 2025 році очікується збільшення ломозбору до 2 млн т.

Експорт брухту з України в січні-липні збільшився на 46,9% р./р.

Щомісячні обсяги експорту наближаються до довоєнних показників

Брухтозаготівельна галузь України за підсумками січня-липня 2024 року збільшила експорт брухту чорних металів на 46,9% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року – до 149,23 тис. т. Про це свідчать дані Державної митної служби.

Основний обсяг експорту спрямовано до Польщі – 127,31 тис. т. До Греції експортовано 16,9 тис. т металобрухту, а в Німеччину – 4,76 тис. т. Середньомісячний обсяг експорту за січень-липень становив 21,32 тис. т порівняно з 14,52 тис. т роком раніше.

Протягом липня Україна експортувала 24,7 тис. т металобрухту, що на 11,5% більше порівняно з попереднім місяцем, та на 158,2% у порівнянні з липнем 2023-го. Виручка від експорту металобрухту за 7 місяців зросла на 60,4% р./р. – до $47,8 млн, а в липні – на 16,7% м./м. та 215,6% р./р., до $8,04 млн.

Зазначимо, що українські брухтозаготівельні компанії відвантажують на експорт близько 15% заготовленого брухту, й обсяги стабільно перевищують 20 тис. т на місяць, наближаючись до довоєнних показників.

Нарощування відвантажень відбувається в умовах ускладненого збору брухту через воєнні дії, оскільки більшість брухтозаготівельних підприємств до повномасштабної війни знаходились на тимчасово окупованих територіях, або в зоні бойових дій.

Додатковим фактором тиску на ринок брухту є відсутність продажів брухту одним з основних постачальників – АТ «Укрзалізниця». Залізничний оператор припинив реалізацію брухту ще у вересні 2023-го, й це вкрай негативно позначилося на ринку та діяльності усієї металургійної галузі України.

Дана ситуація з експортом брухту та відсутністю обсягів від АТ «Укрзалізниця» створюють ризики для діяльності вітчизняних металургів, оскільки часткове розблокування морського експорту сприяє збільшенню використання потужностей комбінатів. Про покращення перспектив для галузі свідчать й дані про виробництво сталі за січень-липень – збільшення на 33,6% р./р., до 4,58 млн т.

Раніше президент асоціації «Укрметалургпром» Олександр Каленков констатував, що металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі €3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних споживачів у Туреччині. Він зазначив, що експортувати сировину одразу до Туреччини коштувало б €180 експортних мит – і на цьому український бюджет вже втратив 350 млн грн.

Голова асоціації закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах тривалої війни. Він також уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито на продаж брухту в ЄС – близько $300 за тонну.

За підсумками 2023 року обсяг заготівлі брухту чорних металів в Україні у 2023 році зріс на 28,1% – до 1,27 млн ​​т порівняно з 2022-м.

Постачання брухту на метпідприємства за той же період склали 1,034 млн т (+15,4% р./р.). Експорт зріс у 3,4 раза порівняно з 2022 роком – до 182,48 тис. т.