Світове виробництво сталі в січні скоротилося на 6,5% р./р.

Китай знизив виплавку на 13,9% р./р.

Світове виробництво сталі за підсумками січня 2026 року скоротилося на 6,5% у річному обчисленні – до 147,3 млн т. Порівняно з попереднім місяцем показник зріс на 5,5%. Про це свідчить глобальний рейтинг країн – виробників сталі (69) World Steel Association.

Сумарне виробництво сталі в країнах СНД+Україна протягом місяця знизилося на 8,6% р./р. та 5,8% м./м., до 6,5 млн т, зокрема в Україні скоротилося на 16,3% р./р., до 511 тис. т.

До першої десятки країн – виробників сталі у січні за версією World Steel увійшли:

• Китай – 75,3 млн т (-13,9% р./р.);

• Індія – 15,1 млн т (+10,5%);

• США – 7,1 млн т (+3,3%);

• Японія – 6,8 млн т (-0,5%);

• Південна Корея – 5,6 млн т (+5%);

• РФ – 5,5 млн т (-7,4%);

• Туреччина – 3,4 млн т (+5,8%);

• Німеччина – 3,1 (+15%);

• Бразилія – 2,7 млн т (-1,4%);

• Іран – 2,6 млн т (+15,1%).

За підсумками 2025 року глобальне виробництво сталі скоротилося на 2% у річному обчисленні – до 1,8 млрд т. Сумарне виробництво сталі в країнах СНД+Україна за підсумками 2025 року знизилося на 4,4% р./р., до 81,3 млн т. Китай скоротив випуск на 4,4% р./р. (960,8 млн т), Індія збільшила на 10,4% р./р. (164,9 млн т), США – на 3,1% р./р. (82 млн т).

Ціни на газ у Європі в лютому перевищували позначку €30/МВт·год

Заповненість європейських газосховищ під кінець місяця є нижчою за 30%

У лютому 2026 року європейські ціни на газ, за даними ICE, коливалися в діапазоні €29,8–33/МВт·год, найвищої ціни за місяць – €35,7/МВт·год – було досягнуто 6 лютого.

У поточному місяці на європейський ринок газу впливали геополітичні та погодні фактори, а також низький рівень запасів у європейських газосховищах.

На початку лютого волатильність цін зумовлювалася занепокоєнням щодо загроз постачанням СПГ через Ормузьку протоку – маршрут, через який проходить приблизно 20% світового скрапленого природного газу, включно з катарським експортом.

Наприкінці першого тижня місяця ф’ючерси на TTF також різко зросли через погіршення прогнозів погоди (6 лютого ціна становила €35,7/МВт·год). Збільшення попиту на газ для виробництва електроенергії додатково сприяло здорожчанню контрактів на місяць наперед.

17 лютого  ф’ючерси на TTF продемонстрували найнижчу місячну розрахункову ціну – €29,82/МВт·год. Пом’якшення погоди у Європі та США й позитивні прогнози збільшили доступність американського експортного СПГ, що вплинуло на ціни у третій тиждень місяця.

Наприкінці цього періоду вони пішли вгору через побоювання щодо потенційних перебоїв у постачаннях, пов’язаних зі зростанням напруженості між Сполученими Штатами й Іраном. Станом на 20 лютого ціна становила €32/МВт·год.

23–24 лютого ф’ючерси на європейський природний газ знижувалися на тлі ознак покращення постачань і послаблення занепокоєнь щодо його дефіциту.

За даними платформи AGSI, станом на 23 лютого європейські газосховища були заповнені на 30,59% (порівняно із 40,51 на ту саму дату 2025 року). У Німеччині цей показник становив 20,7%, у Франції – 21,1%.

Економіст Норман Лібке з Commerzbank прогнозує, що низькі темпи відбору газу, ймовірно, збережуться в найближчі тижні – вони вже зменшилися на тлі м’якшої погоди. Він наголосив: поповнення сховищ до наступного зимового сезону залишається складним завданням, а будь-яка ескалація відносин між США й Іраном може призвести до скорочення світових поставок СПГ і різкого зростання цін на TTF.

Аналітики прогнозують, що до кінця березня (офіційне закінчення зимового сезону) газові сховища ЄС будуть виснажені через холодну зиму, а сезон накопичення може стати непростим через відносно високі літні ціни.

Нагадаємо, що наприкінці грудня 2025 року та на початку січня поточного року європейські ціни на газ коливалися в діапазоні €28–29/МВт·год, проте згодом різко зросли через зміни настроїв на ринку.

Україна в січні імпортувала 69 тис. т металургійного коксу

Весь обсяг поставок припав на польську продукцію

Металургійні підприємства України за підсумками січня 2026 року збільшили імпорт коксу й напівкоксу (УКТЗЕД 2704) на 18,8% порівняно з попереднім місяцем – до 68,96 тис. т. Порівняно з аналогічним періодом 2025 року обсяги скоротилися на 25,7%. Про це свідчать розрахунки на основі даних Державної митної служби.

Весь обсяг поставок за рік припав на польську продукцію. Витрати на імпорт сировини за місяць зросли на 14,3% м./м., але скоротилися на 21% р./р., до $23,62 млн.

У період 2013–2024 років видобуток коксівного вугілля в Україні скоротився на 74%, а виробництво коксу – майже на 85%. Велика частина шахт і коксохімічних підприємств залишилася на неконтрольованих територіях – 64% від загальної кількості.

Для підтримки рівня виробництва на поточному рівні, а саме виробництва до 6,5 млн т сталі конвертерним і мартенівським способом та 1,3 млн т товарного чавуну, Україні потрібно 3,2 млн т коксу на рік, із яких у 2024 році до 20% імпортували.

На початку квітня 2025 року в Україну прибуло перше судно з коксівним вугіллям зі США, зафрахтоване групою «Метінвест». Балкер доставив 80 тис. т сировини з підприємства United Coal Company, яке входить до складу групи. «Метінвест» планував здійснювати подібні імпортні поставки щомісяця.

Нагадаємо, що у 2025 році Україна імпортувала 700,65 тис. т коксу й напівкоксу, що на 5,9% більше порівняно з 2024 роком. Основна частина поставок за рік припала на польську продукцію – 657,84 тис. т. Ще 27,67 тис. т коксу було імпортовано з Індонезії та 15,08 тис. т – із Чехії. Витрати на імпорт сировини зросли на 1,4% р./р., до $238,66 млн.