ЄС створив інвестиційну структуру в рамках Ukraine Facility

Структура покликана стимулювати інвестиції для відновлення та реконструкції України

ЄС створив інвестиційну структуру для України (Ukraine Investment Framework), яка є фінансовим інструментом та невід’ємним компонентом Ukraine Facility на €50 млрд. Про це йдеться в повідомленні Єврокомісії.

Інвестиційна структура покликана стимулювати державні та приватні інвестиції для відновлення та реконструкції України.

Як зазначається, на першому засіданні Керівної ради Ukraine Investment Framework держави-члени ЄС ухвалили правила процедури та стратегічні орієнтири інвестиційної структури, започаткувавши роботу над першими інвестиційними програмами. Останні, як очікується, будуть підписані на конференції з відновлення України, що відбудеться у Берліні у червні.

Координаційна рада надає стратегічні та оперативні рекомендації та забезпечує відповідність Ukraine Facility, стратегії реформ та інвестицій на наступні чотири роки.

Інвестиційна програма України містить фінансовий пакет на загальну суму €9,3 млрд, з яких €7,8 млрд – на кредитні гарантії та €1,51 млрд – на змішане фінансування.

Очікується, що протягом наступних років Ukraine Investment Framework мобілізує до €40 млрд державних і приватних інвестицій.

«Інвестиційна програма України буде зосереджена на наданні допомоги малому і середньому бізнесу, муніципалітетам і регіонам, на відновленні інфраструктури та сприянні переходу до «зеленого» і цифрового розвитку. Відновлення України означає відновлення країни відповідно до правил і стандартів ЄС. Тому, підтримуючи Україну на шляху до вступу, ми також зміцнюємо інвестиційне середовище на основі наших правил і стандартів, аби забезпечити економічне зростання і робочі місця», – зауважив єврокомісар з питань сусідства та розширення Олів’є Варгелі.

Нагадаємо, що 15 квітня поточного року Єврокомісія схвалила План для Ukraine Facility та запропонувала ухвалити документ Раді ЄС. Фонд Ukraine Facility було схвалено 1 березня, він передбачає стабільне фінансування в розмірі до €50 млрд у вигляді грантів і кредитів для підтримки відновлення, реконструкції та модернізації України на 2024-2027 роки.

«Укрзалізниця» у 2024 році планує відремонтувати майже 1,2 тис. км колій

Капітальний ремонт буде виконано на 386 км колій, 810 км колій оновлять середнім ремонтом

АТ «Укрзалізниця» у 2024 році планує відремонтувати майже 1,2 тис. км залізничних колій. Про це йдеться у пресрелізі залізничного оператора.

«На залізниці стартував сезон ремонтно-колійних робіт, який дозволить оновити інфраструктуру на дільницях з інтенсивним рухом поїздів. До кінця 2024 року залізничники планують відремонтувати понад 1195 км колій та 1073 комплекти стрілочних переводів», – йдеться у повідомленні.

Зокрема, капітальний ремонт буде виконано на 386 км колій, 810 км колій оновлять середнім ремонтом. Ремонтно-колійні роботи будуть розгорнуті на дільницях з інтенсивним рухом поїздів, які мають високий рівень зношеності.

Окрім цього, у 2024 році колійники планують відновити 5 штучних споруд, які були пошкоджені внаслідок бойових дій.

«Метою кожного ремонту є гарантування безпечного та стабільного руху поїздів. Ремонтні роботи не впливатимуть на ритмічність пасажирських перевезень. «Укрзалізниця» не скасовуватиме пасажирські рейси, не надаючи альтернативи: компанія щоразу пропонує об’їзні та пересадкові маршрути або ж посилює альтернативні сполучення», – резюмує УЗ.

Нагадаємо, у 2023 році «Укрзалізниця» збільшила обсяги ремонту колій на 19,6% у порівнянні з 2022 роком – до 1,31 тис. км. Зокрема, капітальним ремонтом відновлено 495,6 км колій, що на 5,7% більше, ніж у 2022 році, середнім ремонтом – 812,7 км колії (+30% р./р.). Крім того, проведено капітальний ремонт 284 комплектів стрілочних переводів.

Минулого року УЗ збудувала 528 вантажних вагонів на власних потужностях, що стало рекордом за останні п’ять років. Зокрема, торік було виготовлено 427 фітингових платформ.

Італія обговорюватиме з Євросоюзом зміни до CBAM

У італійському парламенті схвалили пропозицію, що зобов'язує уряд до співпраці з Брюсселем

Італійський парламент схвалив пропозицію, яка зобов’язує уряд співпрацювати з європейськими інституціями для перегляду певних аспектів механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM). Про це йдеться у повідомленні італійської торговельної асоціації Assofermet.

Серед проблем, що обговорювалися в італійській Палаті депутатів, однією із найважливіших була складність збору даних, які мають бути надані ЄК.

«Перший дедлайн – кінець січня 2024 року – для надання даних щодо імпорту за четвертий квартал 2023 року, на жаль, підтвердив усі наші прогнози. Надзвичайно складно знайти необхідну інформацію від постачальників, і великі ускладнення виникли при введенні даних в систему. Навіть сьогодні багато виробників (з третіх країн) заявляють, що не можуть надати певний обсяг даних, оскільки вони вважаються надзвичайно конфіденційними», – зазначив директор сталеливарного підрозділу Assofermet Паоло Сангої.

Ще одна проблема – включення до CBAM сировини, такої як чавун і напівфабрикати. Готова продукція, вироблена за межами блоку з тієї ж сировини, може вільно імпортуватися. Це призведе до підвищення вартості сировини для виробників з Євросоюзу, на відміну від їхніх іноземних конкурентів. На думку Сангої, це низка кричущих регуляторних помилок – наслідки для виробничої системи та її конкурентоспроможності не були враховані на етапі дослідження.

Assofermet також попереджає про реальний ризик відтоку виробничих компаній, оскільки деякі виробники перенесуть свої майданчики в регіони, які дозволяють їм працювати в екологічно чистий спосіб, проте з меншими обмеженнями, ніж у ЄС.

Лука Карбонолі, директор Assofermet, висловив сподівання, що враховуючи успіх пропозиції, італійський уряд першим запропонує необхідні законодавчі зміни. Схвалення пропозиції Палатою депутатів у асоціації вважають першим кроком до відповідного розв’язання цих питань на рівні ЄС.

Нагадаємо, що лише невелика частина європейських компаній дотрималася встановленого терміну подання першої звітності про вуглецевоємний імпорт, що демонструє подальші складнощі для ЄС по запровадженню CBAM. На перехідному етапі імпортери до 31 січня 2024 року мали подати декларації за четвертий квартал 2023-го. Наприкінці січня ЄК надала відстрочку на 30 днів компаніям, які мали труднощі при подачі першого звіту через технічні проблеми.