Україна в січні-лютому скоротила імпорт металургійного коксу на 21,1% р./р.

Майже весь обсяг поставок припав на польську продукцію

Металургійні підприємства України за підсумками січня-лютого 2026 року скоротили імпорт коксу й напівкоксу (УКТЗЕД 2704) на 21,1% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 123,1 тис. т. Про це свідчать розрахунки на основі даних Державної митної служби.

Майже весь обсяг поставок за період припав на польську продукцію – 120,98 тис. т (-4,1% р./р.). Витрати на імпорт сировини за 2 місяці знизилися на 14,1% р./р., до $42,75 млн.

У лютому імпорт коксу в Україну скоротився на 14,2% р./р. та 20,8% м./м., до 54,41 тис. т, а витрати на імпорт – зменшилися на 3,7% р./р. та 19% м./м., до $19,13 млн.

У період 2013–2024 років видобуток коксівного вугілля в Україні скоротився на 74%, а виробництво коксу – майже на 85%. Велика частина шахт і коксохімічних підприємств залишилася на неконтрольованих територіях – 64% від загальної кількості.

За підрахунками, для підтримки рівня виробництва на поточному рівні, а саме виробництва до 6,5 млн т сталі конвертерним і мартенівським способом та 1,3 млн т товарного чавуну, Україні потрібно 3,2 млн т коксу на рік, із яких у 2024 році до 20% імпортували.

На початку квітня 2025 року в Україну прибуло перше судно з коксівним вугіллям зі США, зафрахтоване групою «Метінвест». Балкер доставив 80 тис. т сировини з підприємства United Coal Company, яке входить до складу групи. «Метінвест» планував здійснювати подібні імпортні поставки щомісяця.

Нагадаємо, що у 2025 році Україна імпортувала 700,65 тис. т коксу й напівкоксу, що на 5,9% більше порівняно з 2024 роком. Основна частина поставок за рік припала на польську продукцію – 657,84 тис. т. Ще 27,67 тис. т коксу було імпортовано з Індонезії та 15,08 тис. т – із Чехії. Витрати на імпорт сировини зросли на 1,4% р./р., до $238,66 млн.

Італія в лютому збільшила виробництво сталі на 8,1% м./м.

Виробництво довгого прокату зросло на 12,5% м./м., а плоского – знизилося на 4,8% м./м.

Металургійні підприємства Італії за підсумками лютого 2026 року збільшили виробництво сталі на 8,1% порівняно з попереднім місяцем – до 1,86 млн т. Якщо порівняти з аналогічним місяцем 2025 року, то показник зріс на 2,6%. Про це свідчать дані галузевої асоціації Federacciai, повідомляє SteelOrbis.

Випуск плоского прокату в лютому становив 737 тис. т, що на 7,4% менше р./р., і на 4,8% м./м., а довгого – 1,1 млн т (+5% р./р.; +12,5% м./м.).

У січні-лютому італійські металурги виробили 3,6 млн т сталі, що перевищує показник 2025 року на 2,1%. В сегменті плоского прокату було вироблено 1,5 млн т (-4,4% р./р.), а довгого – 2,1 млн т (+8,6% р./р.).

За підсумками 2025 року Італія збільшила виробництво сталі на 3,6% порівняно з 2024 роком – до 20,7 млн т. У грудні обсяги виплавки сталі скоротилися на 17,5% порівняно з попереднім місяцем, але зросли на 20,5% порівняно з груднем 2024 року – до 1,45 млн т.

Виробництво плоского прокату за минулий рік зросло на 3,8% порівняно з 2024 роком – до 8,9 млн т, а довгого – на 5,5% р./р., до 12,3 млн т.

Загалом країни Євросоюзу минулого року скоротили виплавку сталі на 2,6% порівняно з 2024 роком – до 126,2 млн т. У грудні показник зріс на 3,9% р./р., до 9,9 млн т.

Євросоюз у 2025 році скоротив експорт плоского прокату на 7,8% р./р.

Скорочення експорту гарячекатаного й холоднокатаного прокату не змогли компенсувати поставки легованої сталі та експорт до Великої Британії

Євросоюз за підсумками 2025 року скоротив експорт плоского прокату до третіх країн на 7,8% порівняно з 2024 роком – до 10,02 млн т. Після зростання на 3,9% р./р. роком раніше це свідчить про повернення негативної динаміки у зовнішніх поставках.

Скорочення відбулося на тлі слабкої промислової кон’юнктури, високої конкуренції на глобальних ринках і нерівномірного попиту за основними напрямками збуту.

У структурі експорту найбільшу частку традиційно займав плоский прокат з інших легованих сталей (HS 7225) – 3,23 млн т, що на 1,5% більше р./р. Ще 2,73 млн т, або 27,3% загального обсягу, припало на прокат із покриттям (HS 7210), але його експорт скоротився на 7% р./р.

Гарячекатаний плоский прокат (HS 7208) показав найпомітніше зниження серед ключових категорій – на 14,5% р./р., до 2,09 млн т. Холоднокатаний прокат (HS 7209) просів ще більше – на 26,5%, до 593,9 тис. т. Експорт корозійностійкого плоского прокату широкого формату (HS 7219) зменшився на 12,5% р./р., до 494,3 тис. т.

Загальний результат ринку у 2025 році визначили спад у сегментах вуглецевого прокату і слабша динаміка продукції з покриттям, тоді як леговані марки залишалися відносно стійкими.

Найбільшим напрямком експорту у 2025 році стала Велика Британія, яка імпортувала з ЄС 2,14 млн т плоского прокату, що на 25,2% більше р./р. Основу поставок туди формували гарячекатаний плоский прокат (851,43 тис. т), прокат плоский з інших легованих сталей (614,9 тис. т) і прокат із покриттям (398,06 тис. т).

Туреччина скоротила закупівлі на 6,9% р./р., до 1,6 млн т, хоча залишалася одним із ключових ринків збуту для легованого (654,89 тис. т) і прокату з покриттям (419,37 тис. т).

Поставки до США знизилися на 18,5% р./р., до 1,55 млн т, що стало одним із головних факторів загального спаду експорту. До Швейцарії відвантаження скоротилися на 4,1% р./р., до 582 тис. т, до Китаю – на 18,7%, до 280,6 тис. т, до Єгипту – майже на 40%, до 246,7 тис. т. Експорт до України теж знизився – на 16,2% р./р., до 220 тис. т.

Загалом 2025 рік показав, що європейські металурги зберігають сильні позиції у сегменті високоякісного плоского прокату, однак залежать від попиту на обмеженій кількості зовнішніх ринків.

Подальші перспективи експорту значною мірою визначатимуться станом промисловості у Великій Британії та Туреччині, торговельною політикою США, а також здатністю виробників ЄС утримувати конкурентоспроможність у сегментах продукції з більшою доданою вартістю.