Китай стрімко збільшує частку на українському ринку довгого прокату

Торік китайська продукція займала лише 4,7% ринку. На кінець 2025 року показник зріс до 22,5%

Поставки металопрокату з Китаю на ринок України за підсумками січня-листопада 2025 року зросли на 72,8% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 175,39 тис. т.

Частка китайської продукції в українському імпорті становила 14% порівняно з 9,4% роком раніше. Про це свідчать розрахунки на основі даних Державної митної служби.

Імпорт плоского прокату китайського походження за 11 місяців зріс на 30,2% р./р. – до 121,1 тис. т, а довгого – на 540,6% р./р., до 54,29 тис. т. Продукція зайняла 11,9% та 22,5% від загального обсягу імпорту (10,4% та 4,7% роком раніше).

Найбільші обсяги поставок припадають на плоский прокат гарячекатаний – 39,67 тис. т (+102,8% р./р.) і прутки та бруски кручені, у бунтах – 36,79 тис. т (0,1 тис. т роком раніше).

Також імпортовано 24,89 тис. т плоского прокату з покриттям (+0,1% р./р.) та 24,78 тис. т плоского холоднокатаного прокату (+47,6% р./р.). Саме розширення поставок катанки українським споживачам сприяло значному нарощуванню частки на ринку довгого прокату.

У листопаді поставки металопрокату з Китаю до України зросли на 237% р./р. – до 17,97 тис. т, зокрема плоского прокату – на 294% р./р., до 16,81 тис. т, а довгого – на 9,1% р./р., до 1,15 тис. т.

Як зазначив президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков, різке зростання імпорту, зокрема з Туреччини та Китаю, вже зараз становить пряму загрозу для українських виробників. Особливо критичним є приріст у сегменті довгомірного прокату – арматури та катанки, які підприємства в Україні здатні випускати самостійно.

За словами Каленкова, ситуація потребує термінового втручання з боку держави, оскільки імпортна продукція часто отримує цінові переваги завдяки використанню дешевих енергоносіїв і сталевої заготовки з РФ. Така конкуренція є недобросовісною і ставить українські заводи в завідомо гірші умови.

В «Укрметалургпромі» наголошують: якщо не вжити відповідних захисних заходів, українські виробники можуть остаточно втратити внутрішній ринок, який має бути подушкою безпеки для галузі в умовах війни та післявоєнного відновлення.

Нагадаємо, за підсумками січня-листопада 2025 року імпорт плоского прокату до України зріс на 12,7% р./р., до 928,2 тис. т. Поставки довгого прокату збільшилися на 69,5% р./р., до 238,02 тис. т.

Попит на сталь в Індії зросте на 8% у 2025/2026 фінансовому році – ICRA

Операційна маржа сталеливарного сектору в цей період залишиться переважно незмінною

Попит на сталь в Індії у 2025/2026 фінансовому році (завершується 31 березня 2026 року) зросте приблизно на 8% (на 11–12 млн т) завдяки стабільному споживанню з боку інфраструктурного та будівельного секторів. Такий прогноз у грудневому огляді дало рейтингове агентство ICRA.

Операційна маржа сталеливарного сектору в цей період залишиться переважно незмінною на рівні приблизно 12,5%, що нижче за попередні очікування і відображає продовження слабкості цін на сталь.

«Хоча ми прогнозуємо, що зростання попиту на сталь залишиться здоровим, нарощення пропозиції створило тимчасову ситуацію з надлишками, яка спровокувала постійний тиск на ціни», – зазначив Гірішкумар Кадам, старший віцепрезидент і керівник групи з корпоративного сектору рейтингів ICRA.

ICRA очікує, що внутрішні ціни на гарячекатаний рулон (HRC) у 2025/2026 фінансовому році становитимуть у середньому приблизно 50 500 рупій за тонну ($560–$565). Що стосується витрат, то очікується деяке полегшення на тлі помірних цін на сировину, зокрема високоякісне коксівне вугілля, у першій половині фінансового періоду. Агентство оцінило операційний прибуток галузі на рівні $108/т у 2025/2026 фінроці, зберігаючи прогноз для сектору незмінним на рівні «стабільний».

Агентство попередило, що плани щодо значного розширення потужностей на 80–85 млн т протягом 2026–2031 фінансових років можуть створити навантаження на баланси, якщо не покращаться прибутки.

Щодо «зеленої» сталі ICRA заявила, що її частка в загальному попиті на металопродукцію в країні зросте до 40% (приблизно 150 млн т) до 2050 фінроку, що зумовлено зобов’язаннями щодо декарбонізації в галузях кінцевих споживачів.

Нагадаємо, що Індія у 2024/2025 фінансовому році досягла встановленої потужності з виробництва сталі на рівні 205 млн т на рік. Як зазначається у звіті MP Financial Advisory Services LLP, країна впевнено рухається до досягнення стратегічної мети – 300 млн т на рік до 2030/2031 фінроку.

Уряд Індії посилить увагу до металургії та сировинної безпеки

Країна пропонує стимули для виробництва високоякісної та спеціальної сталі

Уряд Індії посилить увагу до виробництва сталі та сировинної безпеки у межах своїх цілей на 2030 рік. Про це повідомляє The Economic Times.

Країна прагне до 2030 року досягти потужностей із випуску сталі у 300 млн т. Основну увагу приділяють «зеленій» сталі, а також спеціальним і високоякісним маркам для внутрішнього й експортних ринків.

Попит на металопродукцію в Індії і далі підтримують витрати на інфраструктуру, житловий та оборонний сектори, виробництва в межах урядових ініціатив. Проблемами для місцевих металургів є зростання імпорту попри національні захисні заходи, нестабільні ціни на сировину та невизначеність у світовій торгівлі.

Посадовець Міністерства сталі заявив, що уряд вжив низку заходів для захисту індійської промисловості, включно із запровадженням захисних та антидемпінгових мит на імпорт плоского прокату з таких країн, як Китай і В’єтнам.

Профільне відомство також запровадило схему стимулювання, пов’язаного з виробництвом (PLI), яка пропонує фіскальні стимули для виробництва високоякісної та спеціальної сталі, що використовується в оборонці, електроенергетиці, зокрема відновлювальній, автомобільному й авіаційному секторах.

Уряд зосереджується на зміцненні доступності сировини. За словами представника міністерства, влада досліджує нові запаси коксівного вугілля і співпрацює з іншими країнами, щоб диверсифікувати постачання.

Щодо залізної руди, то тривають аукціони, до участі в яких заохочують виробників сталі. Міністерство також сприяє збагаченню низькосортної сировини.

Галузева організація Assocham (Асоційовані торгово-промислові палати Індії) зазначила, що попри урядову підтримку металургійний сектор обтяжують такі проблеми, як зростання вартості коксівного вугілля, високі логістичні витрати, вузькі місця в інфраструктурі. Середі іншого там вказують на зростання торговельних бар’єрів у світі. Деяке полегшення може з’явитися, якщо будуть укладені угоди про вільну торгівлю з ЄС і США.

Нагадаємо, що Індія у 2025 році наростить імпорт залізної руди до багаторічного максимуму. До суттєвого збільшення постачань з-за кордону призводить обмежена внутрішня пропозиція.