Боснія і Герцеговина планує тимчасове мито у розмірі 30% на імпорт сталі

Відповідну пропозицію щодо мита терміном на 200 днів підготувало профільне міністерство

Боснія і Герцеговина планує запровадити мита на імпорт сталі та сталевої продукції у розмірі 30% терміном на 200 днів. Про це повідомляє eKapija.

Відповідну пропозицію підготувало Міністерство зовнішньої торгівлі та економічних відносин країни за запитом Nova Zeljezara Zenica. Вона має бути схвалена Радою міністрів Боснії і Герцеговини після публічних консультацій. Причиною такого кроку є прагнення захистити місцеве виробництво.

За даними міністерства, загальне зростання імпорту арматурної сітки до Боснії і Герцеговині торік зросло на 192,87% порівняно із середнім показником за чотири роки. Основним імпортером була Сербія, яка імпортувала понад 9 тис. т.

Імпорт арматурної сталі в рулонах із Туреччини у 2025 році зріс на 885% порівняно із середнім показником за чотири роки, тоді як імпорт прутків – на 229,56%.

Відомство оцінює це як очевидний тиск з боку іноземних виробників, які продають свою продукцію в Боснії і Герцеговині, тим часом як місцеві потужності залишаються невикористаними. У міністерстві зазначають, що така практика загрожує загальній стабільності будівельного сектору, оскільки споживачі стають залежними від імпорту, тим часом як така продукція вже є на внутрішньому ринку.

Нагадаємо, раніше Зовнішньоторговельна палата Боснії і Герцеговини закликала владу подати скаргу до Сербії та спільного комітету Центральноєвропейської угоди про вільну торгівлю (CEFTA) щодо нових сербських квот на імпорт певної сталевої продукції. Їх запровадили в січні поточного року строком на шість місяців.

Експорт брухту з України в січні становив 9,3 тис. т

Попри тимчасове обмеження експорту з 1 січня 2026 року поставки продовжують здійснюватися

За підсумками січня 2026 року експортери українського металобрухту експортували 9,31 тис. т брухту чорних металів попри запровадження тимчасового обмеження вивозу з 1 січня 2026 року. Це на 40,7% менше р./р. і на 86,4% м./м. (у грудні 2025 року експорт сягнув рекордних із 2021 року 68,52 тис. т). Про це свідчать розрахунки на основі даних Державної митної служби.

Основним напрямком експорту за місяць є Болгарія – 6,11 тис. т, що на 22,7% менше порівняно із січнем 2025 року, тоді як у січні минулого року поставки не здійснювалися. Ще 3,17 тис. т було спрямовано до Греції (-82,8% м./м.; 0 тис. т у січні 2025 року).

Експорт до Польщі не здійснювався, а до Німеччини становив 0,02 тис. т.

Виручка від експорту брухту за минулий місяць скоротилася на 38% р./р. і 85,7% м./м., до $2,73 млн.

Як раніше зазначили в ОП «Укрметалургпром», поставки сировини до країн Євросоюзу де-факто стали схемою, завдяки якій експортери брухту уникали сплати на користь української держави вивізного мита в розмірі €180/т, оскільки українська сировина реекспортувалася через країни ЄС до Туреччини й Індії.

Наприкінці 2025 року Уряд України ухвалив рішення тимчасово обмежити експорту металобрухту до кінця 2026 року. Як повідомила Премʼєр-міністр Юлія Свириденко, брухт є критично важливою сировиною для української металургії та ливарної галузі.

«Попри дію експортного мита експорт брухту зростав – часто транзитом до третіх країн без створення доданої вартості для України. Внутрішня переробка, навпаки, забезпечує робочі місця, податкові надходження і продукцію, необхідну для оборони та відбудови. Також використання брухту в металургійному виробництві зменшує викиди СО2, що є важливим з огляду на вимоги ЄС», – прокоментувала вона.«Під час війни важливо, щоб стратегічні ресурси працювали на країну, а не вивозилися за кордон. Ліцензування і квоти дозволяють спрямувати металобрухт на потреби українського виробництва, оборони та відбудови. Це означає робочі місця, податки та готову продукцію в Україні. Такий підхід допомагає зберегти економічну стійкість у складний період», – зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Кіндратів.

Нагадаємо, що у 2025 році експорт брухту з України зріс на 53% порівняно з 2024 роком – до 448,68 тис. т. У 2024 році обсяги відвантажень зросли на 60% р./р, до 293,2 тис. т, а у 2023-му – перевищили 182,5 тис. т, що в 3,4 раза більше р./р.

Основним напрямком експорту минулоріч була Польща – 343,6 тис. т, що становить 76,6% від загального обсягу експорту й на 38,2% більше р./р. Ще 48,44 тис. т брухту було спрямовано до Греції (+41,7% р./р.), 16,63 тис. т – до Болгарії (+419% р./р.) і 5,29 тис. т – до Німеччини (-18,9% р./р.).

Україна в січні скоротила виробництво металопрокату на 15,4% р./р.

Виплавка сталі за період зменшилася на 16,3% в річному обчисленні

Металургійні підприємства України за підсумками січня 2026 року зменшили виробництво товарного металопрокату на 15,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 406 тис. т. Про це свідчать дані ОП «Укрметалургпром».

Виплавка чавуну за період скоротилася на 7,6 % р./р., до 550 тис. т, сталі – на 16,3% р./р., до 511 тис. т.

Порівняно з попереднім місяцем виробництво прокату скоротилося на 26,7%, чавуну – на 20,9%, сталі – на 14,4%.

Нагадаємо, що за підсумками 2025 року металургійна галузь України збільшила виробництво товарного металопрокату на 4,8% р./р., до 6,52 млн т. Виплавка чавуну торік зросла на 11,2% р./р., до 7,88 млн т, сталі – скоротилася на 2,2% р./р., до 7,41 млн т. Показники галузі у 2025 році й далі зростали, сягаючи максимальних значень із початку повномасштабного вторгнення, за винятком виробництва сталі.

Випуск сталі в Україні цього року, ймовірно, залишатиметься на нейтральному рівні – приблизно 7,2 млн т у базовому сценарії, що фактично означає досягнення поточної стелі виробництва в умовах війни. Подальше зростання стримуватиметься слабкою глобальною кон’юнктурою, агресивним експортом із Китаю, високими витратами на енергоносії та логістику, а також посиленням торговельних обмежень на основних ринках збуту.