Ціни на сталь в Індії у 2025/2026 фінроці залишалися під тиском – BigMint

Водночас металургія країни за період продемонструвала збалансоване зростання виплавки сталі

Ціни на сталь в Індії у 2025/2026 фінансовому році (завершився 31 березня) залишалися під тиском – про це свідчить падіння композитного індексу сталі BigMint India на 2% у річному обчисленні.

Негативний вплив був спричинений слабкими настроями на ринках та скороченням виробництва в ключових регіонах, таких як Китай, ЄС та Далекий Схід. Американські мита вплинули на індійський промисловий сектор, а тривалий мусон у країні – на будівництво. Водночас ціни певною мірою підтримали позитивна торговельна політика та різке скорочення імпорту сталі у 2025/2026 фінроці (-23% у річному обчисленні).

Хоча ціни на сталь знижувалися протягом більшої частини року, почавши стабільне відновлення тільки в четвертому кварталі (січень-березень 2026-го), вартість сировини залишалася відносно стабільною.

Так, індекс дрібної руди BigMint для внутрішнього ринку зріс на 10%, до 5455 рупій за тонну (Одіша, приблизно $65,5). Ціни підтримувала обмежена внутрішня пропозиція. Дефіцит високоякісної та кускової руди призвів до суттєвого зростання імпорту цієї сировини.

Середні ціни на високоякісне коксівне вугілля (CFR India) у 2025/2026 фінансовому році становили $217/т порівняно з $226/т у попередній фінансовий період. Слабкі настрої в Китаї, Японії та ЄС негативно вплинули на вартість цієї сировини, тоді як спотовий попит на морських перевезеннях був переважно закритий Індією. Періодичні перебої з постачанням в Австралії, а потім війна з Іраном підтримали ціни. Окрім того, геополітична напруженість наприкінці фінансового року  спричинила збільшення фрахтових ставок.

Ціни на арматуру в країні за останній фінансовий рік знизилися в середньому на 3-4% у річному обчисленні, оскільки загальні ціни на металопродукцію впали до багаторічних мінімумів. Втім, цей сегмент підтримало використання захисних заходів з боку уряду.

Водночас у 2025/2026 фінроці індійська сталеливарна промисловість продемонструвала збалансоване зростання виплавки сталі на тлі зниження світових обсягів. За даними BigMint, вона збільшилась на 11% у річному обчисленні – до 168 млн т. Розширенню сталеливарних потужностей сприяли швидка урбанізація та інвестиції в інфраструктуру.

Втім, споживання сталі в країні у 2025/2026 фінроці збільшилось лише на 7% у річному обчисленні завдяки приватному та державному будівництву, позитивній податковій політиці, зростанню в секторах інфраструктури та відновлюваної енергетики. Тиск на внутрішню пропозицію був дещо пом’якшений зростанням експорту металопродукції майже на 30%.

Нагадаємо, що імпорт залізної руди до Індії, зросте до семирічного максимуму у 2025/2026 фінансовому році через дефіцит високоякісної сировини всередині країни та попит з боку JSW Steel. Як зазначають аналітики та керівники галузі, загальні обсяги за період, імовірно, сягнуть 12–14 млн т.

Промвиробництво в Україні у лютому скоротилося на 2,6% р./р. – Держстат

За перші два місяці року показник впав на 4,6% у річному обчисленні

Промислове виробництво України у лютому поточного року скоротилося на 2,6% у річному обчисленні. Про це свідчать дані Державної служби статистики (Держстат).

За підсумками січня-лютого показник впав на 4,6% р./р.

За даними Держстату, індекс промислової продукції у січні–лютому поточного року порівняно з аналогічним періодом 2025-го становив 95.4%, у т. ч. у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 98.3%, переробній промисловості – 97.7%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 83.5%.

В металургії індекс промислової продукції за два місяці у порівнянні з січнем-лютим 2025-го склав 91,4%, добуванні металевих руд – 76%.

Нагадаємо, що торік промислове виробництво в Україні скоротилося на 2,4% у річному обчисленні проти зростання на 3,6% р./р. у 2024 році. Уповільнення було зумовлено сукупністю чинників, таких як висока вартість енергоносіїв, перебої в енергозабезпеченні внаслідок російських обстрілів, атаки на об’єкти нафтогазовидобування, зростання собівартості виробництва і зниження конкурентоспроможності, а також дефіцит робочої сили.

Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у 2025 році, за попередніми даними Держстату, сповільнилося до 1,8% з 3,2% у 2024-му. За розрахунками статистичного відомства, номінальний ВВП торік становив 8,93 трлн грн.

Туреччина у лютому скоротила експорт сталі на 8,6% р./р.

Імпорт за період зріс на 9% у річному обчисленні

Туреччина у лютому поточного року скоротила експорт сталі на 8,6% у річному обчисленні – до 1,1 млн т. Про це свідчать дані Асоціації виробників сталі Туреччини (TCUD).

Вартість цього експорту за період зменшилась на 9,2% р./р. – до $714,8 млн.

За перші два місяці 2026 року експорт сталі з країни скоротився на 13,5% у порівнянні з аналогічним періодом 2025-го, до 2 млн т, тоді як його вартість зменшилася на 15,2% р./р. – до $1,3 млрд.

У лютому країна наростила імпорт металопродукції на 9% р./р. – до 1,5 млн т, та на 7,2% р./р. у вартісному вираженні – до $1 млрд. За січень-лютий цей показник зменшився на 10,8% у річному обчисленні – до 2,7 млн т, вартість цього імпорту склала $1,9 млрд (-11,7% % р./р.).

Співвідношення експорту до імпорту у січні-лютому скоротилося до 69,7% порівняно з 72,5% за аналогічний період попереднього року.

У лютому споживання прокату в Туреччині досягло 3,2 млн т (+11,3% у річному обчисленні), за два перших місяці року воно зросло на 4,1% р./р., склавши 6,7 млн т.

TCUD зауважує тенденцію до послаблення експорту до ЄС та наростання побоювань щодо подальшого поглиблення цього спаду напередодні запровадження нових захисних заходів блоку. У січні-лютому турецький експорт металопродукції до ЄС впав на 36% у річному обчисленні – до 540,5 тис. т. Водночас на Близькому Сході, другому за величиною експортному ринку Туреччини, попит зазнав різкого зниження через геополітичні ризики та економічний спад.

«Хоча обмежене збільшення експорту до Південної Америки та країн СНД свідчить про позитивні перспективи з погляду диверсифікації ринку, втрати на основних експортних ринках не вдалося компенсувати», – зазначають в асоціації.

Слабкий попит на основних ринках, ціновий тиск та посилення торговельних обмежень обмежили вплив зростання збуту на альтернативних напрямках.

Нагадаємо, що металургійні підприємства Туреччини за підсумками минулого року збільшили виплавку сталі на 3,3% р./р., до 38,12 млн т. Виплавка чавуну в країні скоротилася на 4,6% р./р., до 9,71 млн т.