Україна в січні-лютому збільшила експорт чавуну на 88,4% р./р.

На країни ЄС і США припали основні обсяги споживання української продукції

Металургійні підприємства України за підсумками січня-лютого 2026 року збільшили експорт товарного чавуну на 88,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 288,14 тис. т. Про це свідчать розрахунки на основі даних Державної митної служби.

До США протягом періоду було спрямовано 258,04 тис. т чавуну, що на 123,7% більше р./р., в Італію – 26,5 тис. т (+32,6% р./р.), Польщу – 2,27 тис. т (-70,7% р./р.).

За підсумками лютого відвантаження продукції зросли на 107,2% м./м. і на 698% р./р. – до 194,34 тис. т. На американський ринок було спрямовано 177,21 тис. т чавуну (+119,2% м./м.; 0 тис. т у лютому 2025-го), польський – 0,5 тис. т (-73,2% м./м.; -84,9% р./р.). В Італію експортували 16,5 тис. т продукції (+65% м./м.).

Виручка від експорту чавуну за 2 місяці становила 105,23 млн, що на 74% більше р./р. В лютому показник зріс на 102,3% м./м. і 691,8% р./р., до $70,42 млн.

Зростання експорту в січні-лютому 2026 року значною мірою пояснюється низькою базою порівняння, оскільки у лютому 2025-го відвантаження впали до мінімуму з грудня 2022 року – насамперед через фактичну відсутність поставок до США, які є ключовим ринком збуту для українського чавуну. Водночас у 2026 році саме американський напрямок знову став основним драйвером експорту.

Нагадаємо, що у 2025 році металургійні підприємства України збільшили експорт товарного чавуну на 53,5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1,98 млн т.

Виручка від експорту чавуну за рік становила 759,88 млн, що на 51,9% більше р./р.

До США протягом періоду було спрямовано 1,33 млн т чавуну, що на 41,6% більше р./р., в Італію – 416,31 тис. т (+346,3% р./р.), Польщу – 61,37 тис. т (-2,7% р./р.), Нідерланди – 52,03 тис. т.

У IV кварталі обсяги експорту чавуну зросли на 35,7% порівняно з аналогічним періодом 2024 року та на 11,9% порівняно з попереднім кварталом – до 579,47 тис. т. Це найвищий квартальний показник із початку повномасштабного вторгнення.

Україна в січні-лютому скоротила експорт залізної руди на 40,9% р./р.

Основні обсяги сировини було спрямовано до Китаю, Словаччини та Польщі

Гірничодобувна галузь України за підсумками січня-лютого 2026 року скоротила експорт залізної руди на 40,9% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 3,31 млн т – мінімуму з 2023 року. Про це свідчать розрахунки на основі даних Державної митної служби.

Найбільшим споживачем української залізної руди традиційно є Китай. Протягом періоду відвантаження сировини в цьому напрямку становили 1,33 млн т (-56,1% р./р.).

До Словаччини було спрямовано 643,55 тис. т (-4% р./р.), а до Польщі – 449,4 тис. т (-44,9% р./р.).

В лютому Україна експортувала 1,25 млн т ЗРС, що на 38,9% менше порівняно з попереднім місяцем і на 49,1% менше, якщо порівняти з лютим 2025 року. Лютневі обсяги є мінімальними з лютого 2023 року. До Китаю було спрямовано 470,77 тис. т (+45% м./м.; -63,7% р./р.) сировини, до Словаччини – 340,6 тис. т (+12,4% м./м.; +28,7% р./р.), до Польщі – 167,01 тис. т (-40,9% м./м.; -59,9% р./р.).

Виручка від експорту ЗРС у лютому становила $99,88 млн (-37,7% м./м.; -50,6% р./р.), а за січень-лютий – $260,13 млн (-42,1% р./р.).

Скорочення експорту залізної руди з України в січні-лютому 2026 року, ймовірно, було зумовлене насамперед внутрішніми виробничими обмеженнями, а не зовнішньою кон’юнктурою. Основним фактором стали перебої з електропостачанням після атак на енергосистему, які ускладнили роботу ГЗК і призвели до тимчасових зупинень та обмеження випуску. Зокрема Ferrexpo після призупинення операцій у січні змогла відновити виробництво лише на початку березня, запустивши одну лінію огрудкування.

Додатково на відвантаження міг тиснути сезонний фактор у Китаї, де на початку лютого ринкова активність залишалася слабкою через святковий період і млявий попит.

Водночас загальний імпорт залізної руди Китаєм у січні-лютому зріс на 10% р./р.

Нагадаємо, за підсумками 2025 року Україна скоротила експорт залізної руди на 8% порівняно з 2024 роком – до 30,99 млн т. Найбільшим споживачем української залізної руди традиційно є Китай. Протягом періоду відвантаження сировини в цьому напрямку становили 16,41 млн т (+8,7% р./р.). До Словаччини було спрямовано 4,4 млн т (-11,4% р./р.), до Польщі – 4,17 млн т (-18,1% р./р.).

Основні виробники залізорудної сировини в Україні – Інгулецький ГЗК, Криворізький ЗРК, Полтавський ГЗК, Єристівський ГЗК, Північний ГЗК, Центральний ГЗК, Південний ГЗК, «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Суха Балка», «Рудомайн».

«АрселорМіттал Кривий Ріг» розраховує на роботу двома домнами у 2026 році – CEO

Гірничий департамент підприємства працює приблизно на 75% своєї повної потужності

Металургійне виробництво ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» зараз працює двома доменними печами й розраховує підтримувати такий рівень протягом усього року. Про це в інтерв’ю «Інтерфакс Україна» розповів генеральний директор підприємства Мауро Лонгобардо.

За його словами, початок 2026 року був дуже складним щодо наявності електроенергії, особливо багато відключень відбувалося в січні.

«Тому ми не могли постійно експлуатувати обидві доменні печі. Виникали інциденти, відключення, через які нам доводилося безпечно виводити одну з двох печей із роботи на певні дні. Зараз ми повернулися до роботи з двома печами і сподіваємося, що зможемо підтримувати цей рівень виробництва протягом року», – пояснив гендиректор «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Зокрема, в січні одне із повних відключень електроенергії призвело до припинення роботи системи охолодження доменних печей щонайменше на 3–5 годин. Це спричинило певні пошкодження фурм – деякі з них зруйнувалися через перегрівання. Як наслідок підприємству довелося зупинити печі та відремонтувати все це обладнання, перш ніж знову їх запустити. Це зупинення тривало приблизно тиждень.

Гірничий департамент підприємства, зазначив Мауро Лонгобардо, сьогодні працює приблизно на 75% своєї повної потужності. За його словами, наразі цього більше ніж достатньо для металургійного виробництва заводу, усіх експортних постачань до інших дочірніх компаній групи у Європі й експортних постачань до Китаю.

«Отже, саме це зараз і є обсягом, на який ми розраховуємо, приблизно, 7,5 млн т концентрату на рік, що становить 75% нашої повної потужності. До війни – приблизно мільйон тонн щомісячної виробничої потужності», – пояснив СЕО «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Щодо постачання сировини, то зараз криворізьке підприємство купує коксівне вугілля на міжнародному ринку за ринковою ціною – в Австралії або США, на порти Південний чи Одеса. Проте через атаки на порти виникають певні затримки з його постачанням на коксохімічне виробництво АМКР.

Меткомбінат тепер споживає значно менше вапняку з «АрселорМіттал Берислав» у Херсонській області порівняно з довоєнним періодом через скорочення виплавки чавуну та сталі щодо обсягів до повномасштабного вторгнення.

Нагадаємо, що «АрселорМіттал Кривий Ріг» попри надзвичайно високі ризики та обмеження, спричинені війною, торік зміг збільшити виробництво за всіма видами продукції порівняно з 2024 роком. Проте результати компанії, попри їх поступове покращення, є значно нижчими від довоєнних рівнів. Зокрема виробництво сталі за минулий рік зросло на 2,3% порівняно з 2024 роком – до 1,69 млн т, чавуну – на 16,9% р./р., до 2,53 млн т, прокату – на 1,4% р./р., до 1,56 млн т.