«Інтерпайп» відвантажив 1000 т труб для геотермального проєкту у Словаччині

Ця продукція потрібна для генерації теплової енергії для опалення десятків тисяч домогосподарств

Українська промислова компанія «Інтерпайп» відвантажила майже 1 тис. т OCTG-труб для масштабного геотермального проєкту у Словаччині. Очікують, що проєкт забезпечуватиме приблизно 175 тис. МВт-год теплової енергії, потрібної для опалення десятків тисяч домогосподарств. Про це йдеться у повідомленні «Інтерпайпу».

Геотермальна енергія – один із найперспективніших напрямів «зеленої» трансформації Європи. Вона дає можливість отримувати тепло з надр Землі практично без викидів CO₂ та з високою стабільністю постачання.

Для проєкту компанія поставила майже 1 тис. т безшовних обсадних труб із різьбовим з’єднанням API Buttress діаметром від 7″ до 13 3/8″. Труби виготовлені за стандартом API 5CT і розраховані на роботу у складних геотермальних умовах – за високих температур і тиску.

«Розвиток геотермальної енергетики стає одним з основних елементів «зеленого» енергопереходу Європи, що відкриває можливості для застосування широкого технічного потенціалу компанії. «Інтерпайп» пропонує широкий портфель безшовної OCTG-продукції, зокрема власні преміальні з’єднання, спеціально розроблені для геотермальних застосувань. Серед них – з’єднання UPJ-SP, сумісне з API Buttress, та UPJ-QR. Обидва доступні в широкому діапазоні діаметрів, закриваючи потреби європейського ринку геотермальної енергетики», – зазначив Бартоломей Кань, менеджер «Інтерпайпу» із продажу OCTG-труб у континентальній Європі.

Як повідомлялося раніше, «Інтерпайп» відвантажив 300 т будівельних труб діаметром 219 мм для будівництва мосту в Німеччині. Також компанія поставила 350 т труб діаметром від 203,2 мм до 355,6 мм для будівництва заводу біодизеля в Іспанії.

Нагадаємо, що за підсумками І півріччя 2025 року «Інтерпайп» збільшив продажі трубної продукції на 14,4% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 302 тис. т.

Основний обсяг труб було спрямовано до Європи – 110 тис. т (–1,8% р./р.) та Америки – 67 тис. т (+39,6% р./р.). На внутрішній ринок відвантажили 53 тис. т труб, що на 17,8% більше порівняно з І півріччям 2024 року.

«Запоріжсталь» призупинила виробництво через повне аварійне знеструмлення

Наприкінці минулого року з аналогічних причин комбінат не працював майже два дні

Внаслідок дронової атаки РФ на українську енергоінфраструктуру 7 січня в Запорізькій області сталося аварійне вимкнення енергоспоживання. Зовнішнє електроживлення втратили металургійний комбінат «Запоріжсталь» та інші енергоспоживачі в регіоні. У зв’язку із цим комбінат був змушений призупинити всі виробничі процеси. Про це йдеться в заяві комбінату.

Персонал підприємства оперативно і злагоджено відреагував на позаштатну ситуацію, впровадивши антикризові заходи для безпечного зупинення обладнання. Чіткі та вивірені дії персоналу, а також координація з енергетичними службами області відповідно до напрацьованих протоколів безпеки дали можливість уникнути техногенних аварій внаслідок раптового знеструмлення.

«Наразі колектив підприємства працює над стабілізацією внутрішньої енергомережі. В умовах обмеженого енергоживлення виконуються регламентні роботи на основних агрегатах із метою підготовки до поетапного та безпечного рестарту виробничого процесу, який стане можливим тільки після відновлення зовнішнього енергопостачання», – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, що 23 грудня минулого року внаслідок ракетного обстрілу також сталося повне знеструмлення «Запоріжсталі», що спричинило аварійне зупинення виробництва.

Тоді персонал комбінату здійснив оперативне перемикання на альтернативні джерела живлення та організував контрольоване й безпечне зупинення виробничих агрегатів. 25 грудня «Запоріжсталь» відновила роботу.

Зазначимо, що за підсумками 2025 року металургійний комбінат «Запоріжсталь» збільшив виробництво чавуну на 16% р./р., до 3,6 млн т, сталі – на 11% р./р., до 3,2 млн т. Випуск прокату зріс на 15% р./р., до 2,8 млн т.

Польща в листопаді скоротила виробництво сталі на 25% р./р.

За 11 місяців обсяги виробництва зросли на 1% р./р.

Металургійні підприємства Польщі за підсумками листопада 2025 року скоротили виробництво сталі на 21,5% порівняно з попереднім місяцем, а в річному порівнянні – на 25%, до 550 тис. т. Країна опустилася на 22 місце у глобальному рейтингу світових виробників сталі World Steel.

У січні-листопаді польські металурги виробили 6,64 млн т сталі, що на 1% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року.

Відновленню виробництва сталі в Польщі з початку року сприяв перезапуск підприємства Huta Częstochowa. З 3 лютого завод працює на повну потужність після понад року простою. Із серпня обсяги виробництва поступово сповільнюються, що свідчить про тривання проблем у галузі, зокрема високі ціни на енергоресурси, слабкість попиту та перенасичення ринку імпортом.

У листопаді ArcelorMittal Poland повідомив про закриття історичного заводу Huta Królewska в місті Хожув, а у вересні тимчасово зупинив одну із двох доменних печей у Домброві-Гурнічій через складне ринкове середовище, не визначивши термінів перезапуску.

Галузь вимагає знизити вартість електроенергії для енергоємної промисловості до €50/МВт·год. Представники сектору наголошують, що висока ціна електроенергії залишається основним бар’єром для покращення ситуації на ринку.

Металургійні підприємства Євросоюзу в листопаді 2025 року зменшили виробництво сталі на 3,5% р./р. – до 10,2 млн т, а в січні-листопаді – на 3,3% р./р., до 116,1 млн т.

Торік Польща збільшила виробництво сталі на 10,1% порівняно з 2023 роком – із 6,4 млн т до 7,1 млн т. Країна посіла 25 місце у глобальному рейтингу країн – виробників сталі (71) World Steel.

Металургійна галузь відійшла від спадної тенденції, яка тривала з 2022 року, зокрема:

• 2020 рік – 7,86 млн т;

• 2021-й – 8,45 млн т;

• 2022-й – 7,41 млн т;

• 2023-й – 6,43 млн т.

У Польщі розташовано шість металургійних підприємств: ArcelorMittal Warszawa (потужність 0,75 млн т сталі на рік), Celsa Huta Ostrowiec (0,9 млн т/рік), Huta Czestochowa (0,84 млн т/рік), CMC Zawiercie (1,7 млн т/рік), ArcelorMittal Dąbrowa Górnicza (5 млн т/рік), Ferrostal Labedy Gliwice (0,5 млн т/рік).