НБУ помʼякшив валютні обмеження для бізнесу

Регулятор, зокрема, запроваджує новий «позиковий» ліміт

Національний банк України (НБУ) з 14 січня пом’якшує низку валютних обмежень та уточнює особливості валютного регулювання, щоб підтримати роботу українського бізнесу. Про це йдеться в повідомленні регулятора.

НБУ запроваджує новий стимулювальний «позиковий» ліміт, щоб збільшити гнучкість українських підприємств в управлінні залученими ними коштами з-за кордону, створивши регуляторне підґрунтя для сприяння реструктуризації старих зовнішніх позик.

Розмір «позикового» ліміту дорівнюватиме сумі коштів, яка надійшла за кредитом чи позикою з-за кордону в іноземній валюті на рахунок компанії в українському банку після 1 січня 2026 року.

У межах ліміту бізнес зможе здійснити низку операцій, передбачених стимулювальною лібералізацією: погашати старі зовнішні позики, одержані до 20 червня 2023 року, і виплачувати проценти за ними, розраховуватися за старі імпортні постачання, фінансувати власні закордонні відокремлені підрозділи та здійснювати репатріацію дивідендів понад встановлений ліміт.

Серед особливостей «позикового» ліміту НБУ виділяє такі:

• У разі погашення основної суми залученого кредиту еквівалентно зменшуватиметься гранична сума в межах «позикового» ліміту.

• Після здійснення операцій у межах «позикового» ліміту переказ коштів з України для погашення основної суми залученого кредиту обмежується сумою боргу за кредитом, зменшеною на суму операцій, здійснених у межах ліміту.

• Валютні операції в межах «позикового» ліміту здійснюються в банку, на рахунки в якому бізнес отримав залучений кредит.

Інші параметри таких кредитів мають відповідати загальним вимогам НБУ для нових запозичень з-за кордону, встановлених відповідною постановою: максимальна процентна ставка не вище 12% річних, без дострокового погашення, з можливістю сплати процентів і поступового погашення тіла кредиту.

Вітчизняні продавці та виробники товарів матимуть змогу переказувати валюту на рахунки фізосіб в іноземних банках для відшкодування коштів за повернений/непоставлений товар – НБУ перелічив умови відповідних операцій.

Регулятор уточнив особливості регулювання валютних операцій для експортерів:

• Вимоги щодо граничних строків розрахунків не поширюватимуться на товари, що експортуються згідно із зовнішньоекономічним договором, за які Експортно-кредитне агентство виплатило страхове відшкодування експортеру. Цей захід сприятиме стимулюванню експорту продукції, робіт і послуг українського походження.

• Експорт страхових послуг вилучено з переліку операцій, до яких застосовується вимога щодо дотримання граничних строків розрахунків.

Нагадаємо, у листопаді минулого року директор із фінансів та економіки української промислової компанії «Інтерпайп» Сергій Кузьменко назвав валютні обмеження НБУ основним поточним викликом на українському фінансовому ринку.

«Інтерпайп» відвантажив 1000 т труб для геотермального проєкту у Словаччині

Ця продукція потрібна для генерації теплової енергії для опалення десятків тисяч домогосподарств

Українська промислова компанія «Інтерпайп» відвантажила майже 1 тис. т OCTG-труб для масштабного геотермального проєкту у Словаччині. Очікують, що проєкт забезпечуватиме приблизно 175 тис. МВт-год теплової енергії, потрібної для опалення десятків тисяч домогосподарств. Про це йдеться у повідомленні «Інтерпайпу».

Геотермальна енергія – один із найперспективніших напрямів «зеленої» трансформації Європи. Вона дає можливість отримувати тепло з надр Землі практично без викидів CO₂ та з високою стабільністю постачання.

Для проєкту компанія поставила майже 1 тис. т безшовних обсадних труб із різьбовим з’єднанням API Buttress діаметром від 7″ до 13 3/8″. Труби виготовлені за стандартом API 5CT і розраховані на роботу у складних геотермальних умовах – за високих температур і тиску.

«Розвиток геотермальної енергетики стає одним з основних елементів «зеленого» енергопереходу Європи, що відкриває можливості для застосування широкого технічного потенціалу компанії. «Інтерпайп» пропонує широкий портфель безшовної OCTG-продукції, зокрема власні преміальні з’єднання, спеціально розроблені для геотермальних застосувань. Серед них – з’єднання UPJ-SP, сумісне з API Buttress, та UPJ-QR. Обидва доступні в широкому діапазоні діаметрів, закриваючи потреби європейського ринку геотермальної енергетики», – зазначив Бартоломей Кань, менеджер «Інтерпайпу» із продажу OCTG-труб у континентальній Європі.

Як повідомлялося раніше, «Інтерпайп» відвантажив 300 т будівельних труб діаметром 219 мм для будівництва мосту в Німеччині. Також компанія поставила 350 т труб діаметром від 203,2 мм до 355,6 мм для будівництва заводу біодизеля в Іспанії.

Нагадаємо, що за підсумками І півріччя 2025 року «Інтерпайп» збільшив продажі трубної продукції на 14,4% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 302 тис. т.

Основний обсяг труб було спрямовано до Європи – 110 тис. т (–1,8% р./р.) та Америки – 67 тис. т (+39,6% р./р.). На внутрішній ринок відвантажили 53 тис. т труб, що на 17,8% більше порівняно з І півріччям 2024 року.

«Запоріжсталь» призупинила виробництво через повне аварійне знеструмлення

Наприкінці минулого року з аналогічних причин комбінат не працював майже два дні

Внаслідок дронової атаки РФ на українську енергоінфраструктуру 7 січня в Запорізькій області сталося аварійне вимкнення енергоспоживання. Зовнішнє електроживлення втратили металургійний комбінат «Запоріжсталь» та інші енергоспоживачі в регіоні. У зв’язку із цим комбінат був змушений призупинити всі виробничі процеси. Про це йдеться в заяві комбінату.

Персонал підприємства оперативно і злагоджено відреагував на позаштатну ситуацію, впровадивши антикризові заходи для безпечного зупинення обладнання. Чіткі та вивірені дії персоналу, а також координація з енергетичними службами області відповідно до напрацьованих протоколів безпеки дали можливість уникнути техногенних аварій внаслідок раптового знеструмлення.

«Наразі колектив підприємства працює над стабілізацією внутрішньої енергомережі. В умовах обмеженого енергоживлення виконуються регламентні роботи на основних агрегатах із метою підготовки до поетапного та безпечного рестарту виробничого процесу, який стане можливим тільки після відновлення зовнішнього енергопостачання», – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, що 23 грудня минулого року внаслідок ракетного обстрілу також сталося повне знеструмлення «Запоріжсталі», що спричинило аварійне зупинення виробництва.

Тоді персонал комбінату здійснив оперативне перемикання на альтернативні джерела живлення та організував контрольоване й безпечне зупинення виробничих агрегатів. 25 грудня «Запоріжсталь» відновила роботу.

Зазначимо, що за підсумками 2025 року металургійний комбінат «Запоріжсталь» збільшив виробництво чавуну на 16% р./р., до 3,6 млн т, сталі – на 11% р./р., до 3,2 млн т. Випуск прокату зріс на 15% р./р., до 2,8 млн т.