Уряд схвалив експортну стратегію України до 2030 року

Реалізація документа спрямована на збільшення експорту товарів і послуг до $85 млрд через п'ять років

Уряд затвердив нову Експортну стратегію України на період до 2030 року. Документ передбачає збільшення загального обсягу експорту товарів і послуг до $85 млрд з $48 млрд у 2025-му та зменшення у ньому частки продукції сировинного й низького ступеня переробки до 59% з 87,3%. Про це повідомляє пресслужба Кабміну.

Фокус стратегії — нарощування виробництва й експорту товарів та послуг із вищою доданою вартістю, посилення конкурентоспроможності українських компаній на зовнішніх ринках, а також розширення участі мікро-, малого й середнього бізнесу у зовнішньоекономічній діяльності.

«Україна має сильний виробничий потенціал, наше завдання — допомогти бізнесу реалізувати його на зовнішніх ринках. Експортна стратегія до 2030 року визначає, як ми будемо працювати над розширенням доступу до ринків, розвитком інструментів підтримки експортерів та збільшенням частки продукції з доданою вартістю в українському експорті. Це важливо як для економічного зростання, так і для поглиблення інтеграції України до ринку ЄС», — наголосив віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка.

Серед інших орієнтирів досягнення цілі — збільшення співвідношення експорту товарів і послуг до ВВП до 33% з 29,4% у 2024 році та зростання частки експорту послуг у загальному експорті до 25% з 18% за дев’ять місяців 2025-го.

Задля досягнення цих цілей документ передбачає розвиток виробництва середньо- та високотехнологічних товарів, підтримку переробної промисловості, стимулювання інвестицій в експортоорієнтовані виробництва, усунення тарифних і нетарифних бар’єрів, розвиток експортного фінансування, посилення торговельно-економічного представництва України за кордоном, удосконалення інформаційно-консультаційної підтримки, цифровізацію експортних сервісів та промоцію українських товарів і послуг на зовнішніх ринках.

Реалізація Стратегії відбуватиметься у два етапи. Перший, у 2026–2028 роках, буде зосереджений на створенні сприятливих умов для розвитку експорту: вдосконаленні законодавства, усуненні торговельних бар’єрів, розвитку фінансових інструментів, залученні інвестицій та посиленні інституційної спроможності. Другий етап у 2029–2030 рр. передбачає подальший розвиток і масштабування започаткованих змін та формування цілісної системи підтримки українських експортерів.

За підсумками січня–квітня експорт товарів з України зріс на 4,5% р./р. і становить $13,9 млрд.  До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продовольчі товари ($8,5 млрд), метали й вироби з них ( $1,3 млрд) та машини, устаткування і транспорт ($1,2 млрд).

Thyssenkrupp перезапускає стан гарячої прокатки № 4 у Дуйсбургу

Компанія розпочала пробну експлуатацію обладнання після інциденту в жовтні 2025-го

Німецька Thyssenkrupp Steel відновлює виробництво на стані гарячої прокатки № 4 у Дуйсбургу після масштабного ремонту. Про це йдеться в повідомленні компанії.

Компанія оголосила про початок його пробної експлуатації після пожежі, яка сталася в жовтні 2025 року.

Після інциденту Thyssenkrupp Steel компанія провела масштабні ремонтні та відновлювальні роботи на постраждалих ділянках. У цей період також здійснили цілеспрямовану технічну оптимізацію і модернізацію задля підвищення подальшої експлуатаційної готовності та стабільності технологічного процесу. Відповідна МБЛЗ вже відновила роботу в середині грудня 2025-го.

«Відновлення пробної експлуатації стану гарячої прокатки № 4 є важливим кроком у зміцненні стабільності, гнучкості й надійності нашої виробничої мережі. У поєднанні з оновленою лінією безперервного лиття та новою, цифровізованою логістикою слябів це відновлює одну з найсучасніших виробничих мереж у європейській металургії», — зазначив Марко Ріхрат, операційний директор Thyssenkrupp Steel.

Стан гарячої прокатки № 4 є ключовим елементом комплексної модернізації та оптимізації виробничої мережі Thyssenkrupp Steel. Він призначений для виробництва гарячекатаного плоского прокату широкого спектра марок і розмірів. Окрім стандартних сталей, асортимент охоплює високоміцні та тонкі преміумсталі з високими вимогами до точності розмірів, якості поверхні та механічних властивостей. Ці вироби слугують сировиною для подальшої обробки та використовуються, зокрема, в автопромисловості, а також у машинобудуванні, приладобудуванні, будівництві й енергетиці.

Нагадаємо, що у червні минулого року Thyssenkrupp Steel запустила нову машину безперервного лиття заготовок № 4 (SGA 4) на заводі в Дуйсбурзі. Як зазначалося, це стало найбільшим окремим інвестиційним проєктом за останні десятиліття.

Україна в січні–квітні скоротила імпорт металургійного коксу на 2,1% р./р.

Майже весь обсяг постачань припав на польську продукцію

Металургійні підприємства України за підсумками січня–квітня 2026 року скоротили імпорт коксу та напівкоксу (УКТЗЕД 2704) на 2,1% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 251,32 тис. т. Про це свідчать розрахунки на основі даних Державної митної служби.

Майже увесь обсяг постачань за період припав на польську продукцію — 246,19 тис. т (+9% р./р.). Ще 3,06 тис. т імпортовано з Чехії, що на 0,5% менше р./р. Витрати на імпорт сировини за 4 місяці зросли на 5,7% р./р., до $87,65 млн.

У квітні імпорт коксу в Україну зріс на 35,3% р./р., але знизився на 12,3% м./м., до 59,9 тис. т, а витрати на імпорт — збільшились на 38,8% р./р. та впали на 14,7% м./м., до $20,67 млн.

У період 2013–2024 рр. видобуток коксівного вугілля в Україні скоротився на 74%, а виробництво коксу — майже на 85%. Велика частина шахт і коксохімічних підприємств залишилася на неконтрольованих територіях, 64% від загальної кількості.

Для підтримки рівня виробництва на поточному рівні, а саме виробництва до 6,5 млн т сталі конвертерним і мартенівським способом і 1,3 млн т товарного чавуну, Україні потрібно 3,2 млн т коксу на рік, із яких у 2024 році імпортували до 20%.

На початку квітня 2025-го в Україну прибуло перше судно з коксівним вугіллям зі США, зафрахтоване групою «Метінвест». Балкер доставив 80 тис. т сировини з підприємства United Coal Company, яке входить до складу групи. «Метінвест» планував здійснювати такі імпортні поставки щомісяця.

Нагадаємо, що у 2025 році Україна імпортувала 700,65 тис. т коксу й напівкоксу, що на 5,9% більше порівняно з 2024 роком. Основна частина постачань за рік припала на польську продукцію — 657,84 тис. т. Ще 27,67 тис. т коксу було імпортовано з Індонезії та 15,08 тис. т — із Чехії. Витрати на імпорт сировини зросли на 1,4% р./р., до $238,66 млн.