Китай в січні-липні збільшив експорт сталі на 21,8% р./р.

Імпорт металопродукції за цей період скоротився на 6,7% р./р.

Металургійні компанії Китаю за підсумками січня-липня 2024 року збільшили експорт сталі на 21,8% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року – до 61,23 млн т. Про це повідомляє Китайська асоціація виробників сталі (CISA).

Імпорт металопродукції за 7 місяців скоротився на 6,7% у порівнянні з січнем-липнем 2023 року – до 4,12 млн т. Імпорт залізної руди сягнув 713,77 млн т, що на 6,7% більше р./р.

За підсумками липня китайські металурги експортували 7,83 млн т сталі, що на 10,5% менше порівняно з попереднім місяцем. Середня ціна експорту була на рівні $790,1/т (+2,3% м./м.). Імпорт сталі у липні впав на 12,2% м./м., до 505 тис. т. Середня ціна імпорту становила $1,76 тис. (+9,6% м./м.)

Імпорт залізної руди Китаєм за минулий місяць сягнув 102,81 млн т, що на 5,3% більше порівняно з червнем. Середня імпортна ціна становила $105,7/т (-1,5% м./м.).

За даними BigMint, очікується, що у 2024 році непрямий експорт сталі з Китаю зросте на 9% порівняно з 2023 роком – до 127 млн т. У 2023 році цей показник становив 116 млн т (+3% р./р.). Серед факторів підтримки: високий експорт автомобілів, зростання суднобудування, енергетичний перехід, попит на техніку з РФ.

Нагадаємо, за підсумками 2023 року Китай збільшив експорт металопродукції на 36,2% у порівнянні з 2022 роком – до 90,3 млн т. Імпорт сталі в Китай становив 7,64 млн т, що на 27,6% менше р./р. Імпорт руди за рік збільшився на 6,6% у порівнянні з 2022 роком – до 1,179 млрд т.

У 2023 році Китай виробив 1,019 млрд т сталі, що на 0,6% більше у порівнянні з 2022 роком. Спадна тенденція в металургійній галузі країни зупинилась після двох послідовних років зменшення виробництва.

Купівля російських слябів шкодить промисловості Італії – CEO «Метінвесту»

Деякі гравці галузі продовжують стверджувати, що повна заборона на російську продукцію спричинить проблеми

Деякі італійські промисловці купують сляби у РФ, фактично підживлюючи російську економіку і завдаючи шкоди власній. Про це в інтерв’ю італійській Corriere della Sera розповів генеральний директор групи «Метінвест» Юрій Риженков. Про це йдеться в повідоленні компанії.

Через війну група зіткнулася з низкою викликів, зокрема, вартість електроенергії для «Метінвесту» стрімко зросла через фактори, не пов’язані з ринком.

«Ми маємо справу з новими обмеженнями доступу до е/е за адекватними ринковими цінами. В Україні спостерігається дефіцит е/е, спричинений російськими обстрілами електростанцій», – зазначив Юрій Риженков.

Він пояснив, що як і інші українські компанії та місцеві адміністрації, група змушена імпортувати значну частину е/е, а витрати на її транспортування можуть подвоїти загальну вартість енергоносіїв. За його словами, ця проблема побічно зачепила і прокатні заводи групи в Італії, оскільки «Метінвесту» постачає туди сляби, наразі – переважно із Запоріжжя. Однак ще одна суттєвіша проблема, прямо пов’язана з цією країною – мовчазний відступ ЄС у санкційній грі з Москвою, принаймні, в металургії.

Згідно із санкційним пакетом, одноголосно ухваленим урядами 27 країн ЄС у жовтні 2022 року, імпорт слябів із РФ мав повністю припинитися 30 вересня 2024 року. Проте у грудні минулого року країни відклали закриття європейського ринку для цієї російської продукції до 2028-го – знову ж таки одноголосно. Фактично, зазначає видання, це був дозвіл на ввезення до блоку ще 10,7 млн т російської сталі. Ця продукція приблизно на 15% дешевша через нижчі витрати на електроенергію у РФ.

Юрій Риженков зазначає, що деякі гравці галузі через уряди своїх країн продовжують стверджувати, що повна заборона ввезення російських слябів спричинить проблеми.

«На мою думку, це не відповідає дійсності, й у цьому є певна частка лицемірства. Це шкодить етичним виробникам, які не купують сировину в країни, що розпочала війну», – зазначає гендиректор «Метінвесту».

Юрій Риженков також звернув увагу на те, що для італійської промислової системи ситуація є ще парадоксальнішою. Деякі промисловці країни купують сляби у РФ, фактично фінансуючи військову агресію Москви. На думку генерального директора «Метінвесту», аргумент про те, що купувати сталь із РФ вигідно, також не є далекоглядним, особливо коли уряд країни після важкого протистояння відновив контроль над заводами в Таранто, які раніше належали ArcelorMittal.

«Не мені оцінювати аргумент зручності, але ті, хто закуповує продукцію в росії, не купують її в Acciaierie per l’Italia, яка зараз перебуває під контролем уряду й продовжує працювати з низьким завантаженням», – зазначив Юрій Риженков.

Тож такі покупці фактично підживлюють російську економіку й завдають шкоди власній, оскільки не купують у місцевого італійського виробника, а також шкодять чесним виробникам, таким як «Метінвест».

Українська група з початку літа вирішила призупинити виробництво на заводі у Вероні та перевела працівників підприємства в режим часткової зайнятості. Водночас меткомбінат російської групи НЛМК продовжує безперебійну роботу, імпортуючи сировину материнської компанії.

Втім, українська компанія не втрачає інтересу до Італії, плануючи інвестиції у виробництво «зеленої» сталі в Пйомбіно. За словами Юрія Риженкова, очікування групи від цього проєкту є оптимістичними, оскільки це дасть змогу зв’язати високоякісну українську руду з виробництвом сталі в Італії та розвивати металургію обох країн.

Нагадаємо, що випуск сталі підприємствами «Метінвесту» за II квартал 2024 року зріс на 22% порівняно з I кварталом – до 572 тис. т, чавуну – на 19% кв./кв., до 481 тис. т. Виробництво металопродукції збільшилось на 8% кв./кв. – до 813 тис. т. При цьому, випуск напівфабрикатів становив 209 тис. т (+26% кв./кв.), а готової продукції – 604 тис. т (+3% кв./кв.).

ArcelorMittal забезпечуватиме сервісний центр в Нойвіді «зеленою» е/е

На даху підприємства будують сонячну електростанцію потужністю 4,1 млн кВт⋅год

Глобальний виробник сталі ArcelorMittal, у співпраці з енергетичною компанією ENVERIO, реалізує проєкт з будівництва сонячної електростанції потужністю 4,1 млн кВт⋅год на рік для забезпечення потреб сервісного центру ArcelorMittal Auto Processing Deutschland в Нойвіді, Німеччина. Про це йдеться у пресрелізі компанії.

Сонячна електростанція буде побудована на даху виробничих приміщень, й забезпечуватиме понад 50% річної потреби підприємства. Внаслідок переходу на «зелену» електроенергію викиди CO2 від діяльності заводу скоротяться на близько 2 тис. т/рік.

«Вироблена електроенергія подаватиметься безпосередньо в системи ArcelorMittal. Це означає, що в майбутньому локація зможе забезпечувати понад 50% власних потреб. Надлишок електроенергії планується реалізовувати в державну мережу», – зазначає компанія.

Зазначимо, ArcelorMittal Auto Processing Deutschland GmbH у Нойвіді є одним із найбільших із 25 дистриб’юторських центрів компанії у Європі. Там вже 25 років виготовляють високоякісні сталеві листи, в тому числі для автомобільної промисловості та індустрії. Фотоелектричний проєкт у Нойвіді також сприяє досягненню цілей групи: ArcelorMittal має на меті скоротити 35% викидів CO2 в Європі до 2030 року.

«На ринку сталі, який прагне до CO2-нейтральності, ми, як виробниче підприємство, виконуємо свої обов’язки й вже мінімізуємо викиди завдяки цій ініціативі. Наша ціль – працювати в Нойвіді з нейтральними викидами вже до 2030 року», – коментує Фелікс Керк, головний операційний директор ArcelorMittal Auto Processing Deutschland.

За підсумками 2023 року ArcelorMittal зменшив чистий прибуток на 54,1% у порівнянні з 2022 роком – до $4,87 млрд. EBITDA компанії за минулий рік скоротилась на 46,6% р./р. – до $7,56 млрд. Операційний дохід за цей період становив $2,34 млрд, що на 77,2% менше р./р. Виручка скоротилась на 14,5% порівняно з 2022-м, до $68,27 млрд.

У 2023 році ArcelorMittal скоротив виробництво сталі на  1,5% у порівнянні з 2022 роком – до 58,1 млн т. Видобуток залізної руди за минулий рік скоротився на 7,3% у порівнянні з 2022 роком – до 42 млн т.

ArcelorMittal – провідна світова сталеливарна та гірничодобувна компанія з присутністю у 60 країнах та виробничими активами у 18 країнах.