Світовий банк прогнозує зростання глобальних цін на енергоносії на 24% у 2026 році

Загальні ціни на сировинні товари зростуть на 16%

Світові ціни на енергоносії цьогоріч зростуть приблизно на 24%, згідно з базовим прогнозом, який передбачає, що найгостріші перебої з постачанням завершаться у травні. Про це йдеться в огляді Світового банку Commodity Markets Outlook.

Очікується, що цього року загальні ціни на сировинні товари зростуть на 16%, до найвищого рівня з 2022-го на тлі війни з Іраном.

Від початку загострення конфлікту на Близькому Сході ціни на енергоносії та добрива зросли до багаторічних максимумів. Як зазначається, фактичне закриття Ормузької протоки, на яку до конфлікту припадало близько третини світової морської торгівлі сирою нафтою, спричинило історичний шок для енергетичних та товарних ринків.

«Війна вдаряє по світовій економіці кумулятивними хвилями: спочатку через зростання цін на енергоносії, потім через зростання цін на харчові продукти, і, нарешті, через вищу інфляцію, що призведе до зростання процентних ставок і зробить борги ще дорожчими», – зауважив Індерміт Гілл, головний економіст Групи Світового банку та старший віцепрезидент з питань економіки розвитку.

У звіті також зазначається, що протягом останніх двох місяців спостерігалася жорстка конкуренція серед покупців у всьому світі за постачання СПГ після різкого падіння експорту з Близького Сходу. Це призвело до зростання цін на природний газ в Азії та Європі. Азійський бенчмарк СПГ, зазначають у Світовому банку, зріс на 94% протягом березня, тоді як європейські ціни на природний газ – на 59%.

Нагадаємо, що європейський ринок газу у квітні продовжує більше керуватися політичними заявами та невизначеністю перспектив щодо конфлікту на Близькому Сході, аніж фундаментальними показниками.

З початку війни загальний обсяг залізничних перевезень ГМК впав на 53%

Обсяг перевезень залізної та марганцевої руди скоротився на 45%, чорних металів – на 55%

Вантажі гірничо-металургійного комплексу (залізна руда, чорні метали, вугілля, кокс та вапняк для флюсування) займають у середньому 47% у загальному обсязі перевезень «Укрзалізниці». Загальний обсяг перевезень ГМК у 2025 році порівняно з 2021-м зменшився на 53% – до 76,8 млн т з 163,3 млн т.

За минулий рік обсяг перевезень ГМК впав на 4,6% р./р. або на 3,7 млн т і склав 76,5 млн т. За січень-березень 2026 року показник скоротився на 14,7% р./р. або на 2,6 млн т – до 15,3 млн т. Основний чинник – критичне падіння експорту залізної руди на 2,6 млн т (-31% р./р.).

Динаміка перевезень продукції та сировини для ГМК була такою:

1. Залізна та марганцева руда. Загальний обсяг перевезень у 2025 році порівняно з 2021-м зменшився на 45% – до 42,8 млн т з 77,6 млн т. Експортні перевезення скоротилися на 30% до 31,2 млн т. За підсумками І кварталу поточного року загальний обсяг перевезень скоротився на 24,2% р./р. до 8,2 млн т через падіння експорту.

2. Чорні метали. Загальний обсяг перевезень минулого року порівняно з довоєнним 2021-м впав на 55% – до 9,7 млн т з 21,7 млн т. Експортні перевезення скоротилися на 63% до 5,8 млн т. У січні-березні поточного року відбулося зростання загального показника на 6,5% р./р. або на 121,3 тис. т – до 2 млн т. Воно зафіксовано за всіма напрямками: експорт (65,3 тис. т), транзит (43,8 тис. т) та внутрішні перевезення (17 тис. т).

3. Кам’яне вугілля. Загальний обсяг перевезень у 2025 році скоротився на 62% до 19,3 млн т порівняно з 2021-м. За підсумками І кварталу показник скоротився на 4,2% р./р. або на 178 тис. т до 4 млн т.

4. Кокс. Загальний обсяг перевезень минулого року порівняно з 2021-м впав на 66% до 1,7 млн т. Водночас імпортні перевезення за той же період скоротилися лише на 16% до 726 тис. т. Через втрату шахт з видобутку коксівного вугілля українські металурги змушені імпортувати цю сировину та безпосередньо кокс. У січні-березні поточного року показник зменшився на 2,3% р./р. до 0,4 млн т.

5. Вапняк. Загальний обсяг перевезень у 2025 році порівняно з 2021-м впав на 67% – до 2,9 млн т. У І кварталі 2026-го показник зріс на 12% р./р. (60 тис. т).

Основними точками відправки чорних металів у І кварталі були станція Запоріжжя-Ліве, яка з показником у 790 тис. т майже вдвічі випереджає найближчих конкурентів. Інші великі промислові вузли – Кам’янське (423 тис. т) та Кривий Ріг (380 тис. т).

Основними точками призначення були експортні напрямки – станція Одеса-Порт (511 тис. т) та Берегова (226 тис. т). Також спостерігається активне використання західних залізничних переходів, таких як Мостиська ІІ (148 тис. т) та Ізов (99 тис. т) у напрямку Польщі. Порт Ізмаїл – 96 тис. т – залишається важливим пунктом для дунайських маршрутів.

У структурі перевезень у І кварталі найбільшу частку займають: чавун – 24%, сталева заготовка – 19%, рейки – 6%, труби та феросплави – по 1%. Основну частку перевезень (49%) формують інші види металопрокату.

Динаміка перевезення чорних металів в експортному сполученні показує зміну тенденції із запуском морського коридору у серпні 2023 року, що дозволило відновити морський експорт чорних металів з чорноморських портів. Якщо у 2023 році частка експортних відправок у напрямку західних прикордонних переходів сягала 62%, то за підсумками 2025-го вона склала лише 35%. Відповідно портова перевалка чорних металів минулого року забезпечила 65% експорту.

«Укрзалізниця» наразі експлуатує 15 залізничних прикордонних переходів: з Польщею – 4, Словаччиною та Угорщиною – по 2, Молдовою та Румунією – 4 та 3 відповідно. Переходи завантажені на 35–45% від пропускної спроможності, що дає змогу за потреби вдвічі збільшити обсяги передачі вантажів.

Німеччина в березні збільшила виробництво сталі на 7,5% р./р.

Порівняно з попереднім місяцем показник зріс на 18,1%

Металургійні підприємства Німеччини за підсумками березня 2026 року збільшили виробництво сталі на 7,5% в річному обчисленні – до 3,34 млн т. Порівняно з попереднім місяцем показник зріс на 18,1%. Про це свідчать дані Асоціації сталеливарної промисловості Німеччини WV Stahl.

За минулий місяць у кисневих конвертерах виробили 2,21 млн т сталі (+7,2% р./р.; +12% м./м.), в електродугових печах – 1,14 млн т (+8% р./р.; +31,9%м./м.).

Виплавка чавуну у березні зросла на 6,7% р./р., й 11,8% м./м., до 2,02 млн т.

Виробництво гарячекатаного прокату збільшилося на 3,5% р./р. й 12,5% м./м., до 2,88 млн т.

За перший квартал поточного року випуск сталі в Німеччині становив 9,26 млн т (+9% в річному обчисленні). Доменний способом виплавлено 6,39 млн т сталі (+11,1% р./р.), а в електродугових печах – 2,87 млн т (+4,6% р./р.). Випуск чавуну сягнув 5,87 млн т (+10,4% р./р.), а прокату – 8,01 млн т (+4,9% р./р.).

Втім, у WV Stahl застерігають, що покращення статистики не свідчить про стійке відновлення. Генеральна директорка асоціації Керстін Марія Ріппель зазначила, що навіть за поточних темпів річний обсяг виробництва становитиме близько 37 млн т, що нижче за 40 млн т – мінімальний рівень, необхідний для здорового завантаження потужностей галузі.

За її словами, попит на сталь у Німеччині з 2017 року скоротився приблизно на 30%, або на 12 млн т, а нещодавня стабілізація ринку значною мірою пояснюється поповненням запасів, а не реальним пожвавленням споживання.

Додатковий тиск створює імпорт на тлі глобальних надлишкових потужностей. У галузі також наголошують на потребі розвитку ринку низьковуглецевої сталі Made in EU та конкурентних цін на електроенергію.

Нагадаємо, за підсумками 2025 року Німеччина скоротила виплавку сталі на 8,6% порівняно з 2024 роком – до 34,09 млн т. У кисневих конвертерах за минулий рік виробили 23,64 млн т сталі (-10,7% р./р.), в електродугових печах – 10,44 млн т (-3,5% р./р.). Виплавка чавуну за 12 місяців знизилася на 10,1% р./р., до 21,87 млн т. Виробництво прокату зменшилося на 5,5% р./р., до 29,76 млн т.