Німеччина у 2025 році скоротила виплавку сталі на 8,6% р./р.

Виробництво гарячекатаного прокату за рік знизилося на 5,5% р./р.

Металургійні підприємства Німеччини за підсумками 2025 року скоротили виплавку сталі на 8,6% порівняно з 2024 роком – до 34,09 млн т. Про це свідчать дані Асоціації сталеливарної промисловості Німеччини WV Stahl.

У кисневих конвертерах за минулий рік виробили 23,64 млн т сталі (-10,7% р./р.), в електродугових печах – 10,44 млн т (-3,5% р./р.).

Виплавка чавуну за 12 місяців знизилася на 10,1% р./р., до 21,87 млн т. Виробництво прокату зменшилося на 5,5% р./р., до 29,76 млн т.

За підсумками грудня 2025 року металургійна галузь Німеччини знизила виплавку сталі на 0,2% р./р. і 3,4% м./м. – до 2,74 млн т. Обсяги виробництва скорочуються 12-й місяць поспіль у річному порівнянні.

Виробництво сталі в кисневих конвертерах становило 2,21 млн т, що на 0,9% менше р./р. і на 16,5% більше м./м., а в електродугових печах – 531 тис. т (+2,7% р./р.; -43,7% м./м.).

Виплавка чавуну в Німеччині у грудні скоротилася на 3,1% порівняно з груднем 2024 року і зросла на 6,1% порівняно із листопадом – до 1,98 млн т. Виробництво гарячекатаного прокату зросло на 8,3% р./р. і знизилося на 9,7% м./м. – до 2,3 млн т.

Сталеливарна промисловість Німеччини у 2025 році зазнала суттєвого спаду. Виробництво сталі скоротилося до одного з найнижчих показників в історії. Завантаження потужностей опустилося нижче 70%, що є критичним рівнем для енергоємної галузі та свідчить про збереження рецесійних умов.

Слабким залишався і внутрішній попит. За попередніми оцінками, споживання сталі у 2025 році становило приблизно 30 млн т, що нижче середнього рівня останніх років.

Посилився імпортний тиск. Зараз кожна третя тонна сталі в ЄС надходить із країн поза межами Євросоюзу на тлі глобальних надлишкових потужностей і загострення торговельних ризиків.

Генеральна директорка Wirtschaftsvereinigung Stahl Керстін Марія Ріппель наголосила, що поєднання слабкого попиту, високих енерговитрат і зростання імпорту підриває конкурентоспроможність галузі.

«2026 рік має стати роком збереження промислового майданчика і швидкої реалізації вже анонсованих політичних рішень», – заявила вона.

Головними умовами для стабілізації залишаються запровадження ефективних захисних інструментів ЄС, зниження цін на електроенергію для промисловості та формування ринків збуту для низьковуглецевої сталі виробництва ЄС.

Німеччина входить до десятки найбільших виробників сталі у світі за версією World Steel. За підсумками 2024 року країна збільшила випуск сталі на 5,2% порівняно з 2023 роком – до 37,23 млн т. Виплавка чавуну за рік становила 24,33 млн т (+2,9% р./р.), виробництво гарячекатаного прокату – 31,61 млн т (+3% р./р.).

Попри зростання виробництва сталі, обсяги виплавки втретє поспіль залишилися нижче межі в 40 млн т, що відповідає рівню рецесії.

Залізничні перевезення чорних металів на експорт зросли на 13% у 2025 році

У той же час експортні перевезення залізної руди скоротилися на 5,5%

Залізничні перевезення вантажів ГМК минулого року скоротилися на 3%, до 37 млн т. Для галузі та транспортників це означає стагнацію. Нагадаємо, що за підсумками 2024 р. спостерігався стрибок одразу на 57%, до 38,2 млн т.

За підсумками минулого року «Укрзалізниця» здійснила такі експортні перевезення вантажів ГМК:

• залізна та марганцева руда – скорочення на 5,5% р./р., до 31,2 млн т;

• чорні метали – зростання на 13% р./р., до 5,8 млн т.

Для порівняння: за підсумками 2024 р. перевезення на експорт залізної та марганцевої руди зросли порівняно з 2023 р. у 1,7 раза – до 33 млн т, чорних металів – на 13,7% до 5,2 млн т. Різке збільшення експорту залізної руди за підсумками 2024 р. пояснюється роботою морського коридору, однак наразі подібних драйверів зростання зовнішніх поставок ЗРС немає.

У березні–квітні минулого року спостерігалося різке зниження обсягів залізничних перевезень вантажів ГМК, що пов’язано з російськими обстрілами енергоінфраструктури. Це призводило до перебоїв у роботі як підприємств, так і залізниці.

Вагомий вплив на зменшення обсягу перевезень залізної та марганцевої руди минулого року справили обстріли української енергетики, а також внутрішня ситуація у гірничодобувній галузі. У 2025 р. підприємства галузі стикнулися не лише зі слабкою кон’юнктурою ринку, а й з внутрішніми проблемами. Інгулецький ГЗК простоював через високі ціни на електроенергію та логістику, а компанія Ferrexpo зіткнулася з адміністративним тиском і невідшкодуванням ПДВ. Це призвело до скорочення випуску залізорудної продукції за підсумками 2025 р. на 9% р./р.

Загальні залізничні перевезення (експортні та внутрішні) за підсумками минулого року склали:

• залізна та марганцева руда – 42,8 млн т;

• чорні метали – 9,7 млн т.

За загальним обсягом перевезень вантажів ГМК випередив АПК. У 2025 р. «Укрзалізниця» перевезла 28,9 млн т зернових, з них на експорт – 25,5 млн т.

У структурі контейнерних перевезень «Укрзалізниці» чорні метали займають 19%. У 2025 р. перевезення металопродукції таким способом зросли на 7,8% р./р., до 46,4 тис.

TEU.

Нагадаємо, що у 2024 р. цей показник скоротився на 42,3% р./р., до 43 тис. TEU. Компанії ГМК є найбільшими клієнтами «Укрзалізниці» за обсягом контейнерних перевезень після аграріїв.

ВВП України у 2025 році зріс на 2,2% – Мінекономіки

Економіка країни торік продовжувала працювати у складних умовах

2025 році реальний ВВП України зріс на 2,2% у річному обчисленні. Такі попередні оцінки оприлюднило міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Як зазначається, економіка країни торік продовжувала працювати в умовах атак на енергоінфраструктуру, складної логістики та високих безпекових ризиків, втім показала зростання близьке до прогнозованого. Воно підтримувалось позитивною динамікою, зокрема, у таких ключових секторах як внутрішня (передусім роздрібна) торгівля; будівництво; переробна промисловість, зокрема, нарощування виробництва продукції оборонного спрямування, продукції металургії, будматеріалів та іншої.

Серед чинників, що підтримували економічну активність минулого року, у міністерстві назвали реалізацію програм відновлення та розвитку бізнесу, які фінансуються за рахунок міжнародної фінансової допомоги; зростання споживання домогосподарств в умовах підвищення заробітних плат, що триває; значні капітальні видатки бюджету на відновлення критичної інфраструктури, житлові програми та закупівлю вітчизняної продукції сектору ОПК.

Торік також продовжилися структурні зміни у виробництві зі зростанням ролі видів діяльності з вищою доданою вартістю. Зокрема, за даними Держстату, за 11 місяців 2025 року у структурі реалізації промисловості частка машинобудування зросла до 9,1% (5,7% у 2021 році). Спостерігалось і зростання завантаженості виробничих потужностей у промисловості.

Своєю чергою, у 2025 році економіку уповільнювали масовані російські ракетні атаки по об’єктах електрогенерації та вперше за роки повномасштабної війни – по інфраструктурі добування газу. Серед негативних чинників також нижчий урожай окремих культур через несприятливі погодні умови, логістичні складнощі, припинення транзиту природного газу трубопровідним транспортом, а також звуження попиту, зокрема з боку сільського господарства.

Нагадаємо, що реальний ВВП України у 2024 році, за даними Держстату, зріс на 2,9%.