Туреччина у квітні скоротила виробництво сталі на 12,6% м./м.

За місяць турецькі металурги виробили 2,8 млн т сталі

Металургійні підприємства Туреччини за підсумками квітня 2024 року скоротили виробництво сталі на 12,6% у порівнянні з попереднім місяцем – до 2,8 млн т. Країна посіла 8-ме місце в глобальному рейтингу країн-виробників сталі (71) World Steel Association.

Порівняно з квітнем 2023 року виробництво сталі в Туреччині зросло на 4,4%. Таким чином, виробництво сталі в країні скоротилось до мінімуму з квітня 2023-го.

Протягом січня-квітня 2024 року турецькі металурги збільшили виробництво сталі на 22,1% у порівнянні з аналогічним періодом 2023-го – до 12,33 млн т. Середньомісячне виробництво сталі за 4 місяці становило 3,08 млн т порівняно з 2,52 млн т роком раніше.

Зазначимо, у 2023 році Туреччина зменшила виробництво сталі на 4% у порівнянні з 2022 роком – до 33,7 млн т, а у 2022-му –  на 12,9% р./р., до 35,1 млн т.  Зниження виробництва сталі в країні у 2022-2023 рр. пов’язане з макроекономічною нестабільністю, яка призвела до високої невизначеності на внутрішньому ринку.

В Туреччині розташовано 30 металургійних підприємств, зокрема 4 – доменного типу, та 26 – електродугового. Їх річна потужність з виплавки сталі оцінюється в близько 60 млн т. Тобто у 2023 році використання потужностей було на рівні 58,5%.

Аналітики очікують поліпшення показників на турецькому ринку сталі цього року, чому сприятиме глобальне зростання попиту на сталь, зниження відсоткових ставок у світі тощо. У своєму звіті за жовтень-2023 асоціація Worldsteel прогнозує зростання металоспоживання в Туреччині у 2024 році на 5% – до 40,6 млн т.

Асоціація TCUD прогнозує, що внутрішній попит на сталь зростатиме у 2024 році, підтримуючи інвестиції та нові потужності, запущені в другій половині 2023 року.

Загалом турецькі виробники Kardemir, Yıldız, Colakoglu Metalurji, Hasçelik запланували багатомільйонні інвестиції в нові виробничі потужності на 2024-й і наступні роки. Турецькі компанії через складнощі з експортом хочуть нарощувати виробництво продукції більш високого переділу для внутрішніх потреб.