Низькі ціни на сталь можуть завадити розширенню потужностей в Індії

Без адекватних внутрішніх потужностей країна залежатиме від імпорту при розбудові інфраструктури

Низькі ціни на сталь, спричинені демпінгом на глобальному ринку, негативно вплинуть на цілі Індії щодо нарощування металургійних потужностей. Про це заявило міністерство сталі країни, повідомляє Reuters.

Індія, яка є другим за обсягами виробником сталі у світі, має намір до 2030 року збільшити сталеливарні потужності до 300 млн т порівняно з приблизно 180 млн т на цей час.

«Якщо не буде створено адекватних внутрішніх потужностей, країна стане нетто-імпортером сталі та буде залежати від імпорту для створення своєї інфраструктури», – йдеться в заяві профільного відомства.

Низькі ціни на сталь, зазначають в міністерстві, вплинули як на великих, так і менших виробників. Хоча загальний обсяг імпорту металопродукції порівняно із загальним споживанням в країні незначний, дешевша сталь з-за кордону призводить до зниження внутрішніх цін.

Міністерство сталі Індії виступає за введення захисного мита або тимчасового податку для стримування зростаючого імпорту. Провідні металургійні компанії країни, такі як JSW Steel, Tata Steel, ArcelorMittal Nippon Steel India, висловили занепокоєння з приводу напливу дешевшої металопродукції із Китаю.

Нагадаємо, що Індія з початку 2024/2025 фінансового року (квітень-жовтень 2024 року) збільшила імпорт металопрокату до 7-річного максимуму в 5,7 млн т. Ключовим постачальником металопрокату на індійський ринок є Китай. Споживання сталі у зазначений період досягло 7-річного максимуму в 85,7 млн т.

Індія потребує інвестицій у $120 млрд, щоб досягти цільового рівня виробництва сталі в 300 млн т до 2030 року.

Глобальний випуск сталі у жовтні зріс на 5,3% м./м.

Виробництво сталі у 71-й країні за місяць склало 151,2 млн т

Глобальне виробництво сталі за підсумками жовтня 2024 року зросло на 0,4% у порівнянні з аналогічним місяцем 2023 року – до 151,2 млн т. Порівняно з вереснем показник збільшився на 5,3%. Про це свідчить глобальний рейтинг 71 країн-виробників сталі World Steel Association.

Сумарне виробництво сталі в країнах СНД+Україна за місяць впало на 12,2% у порівнянні з жовтнем 2023-го та на 1,5% м./м. – до 6,7 млн т, зокрема в Україні – зросло на 0,1% р./р. та скоротилось на 1% м./м., до 603,8 тис. т.

До першої десятки країн-виробників сталі у жовтні за версією World Steel, увійшли:

• Китай – 81,9 млн т (+2,9% р./р.);

• Індія – 12,5 млн т (+1,7%);

• Японія – 6,9 млн т (-7,8%);

• США – 6,6 млн т (-2%);

• РФ – 5,6 млн т (-15,2%);

• Південна Корея – 4,5 млн т (-18,3%);

• Німеччина – 3,2 млн т (+14,7%);

• Бразилія – 3,1 млн т (+16,2%);

• Туреччина – 3 млн т (+0,7%);

• Іран – 3 млн т (-1,9%).

За підсумками січня-жовтня поточного року глобальний випуск сталі скоротився на 1,6% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року – до 1,55 млрд т. В регіоні СНД+Україна показник впав на 3,8% р./р. – до 71,4 млн т. Зокрема, Україна за 10 місяців збільшила виплавку сталі на 25,7% р./р. – до 6,49 млн т.

Нагадаємо, у 2023 році глобальне виробництво сталі скоротилось на 0,1% у порівнянні з 2022 роком – до 1,85 млрд т. Сумарне виробництво сталі в країнах СНД+Україна за рік зросло на 4,5% у порівнянні з 2022-м – до 88,1 млн т.

Україна за підсумками 2023 року виробила 6,2 млн т сталі, що на 0,6% менше р./р. Таким чином країна посіла 24-те місце у глобальному рейтингу виробників сталі, піднявшись з 25-го у 2022 році.

Криворізькі ГЗК «Метінвесту» за 9 місяців сплатили 4,7 млрд грн податків

Обсяги відрахувань зросли у 2 рази порівняно аналогічним періодом 2023 року

Північний, Центральний та Інгулецький гірничо-збагачувальні комбінати групи «Метінвест» за підсумками січня-вересня 2024 року сплатили до бюджетів усіх рівнів України 4,7 млрд грн податків та зборів. Це у 2 рази перевищує показник аналогічного періоду 2023 року (2,3 млрд грн), йдеться у пресрелізі Metinvest.Media.

Попри повномасштабну війну та економічні виклики об’єднаний ГЗК «Метінвесту» залишається одним з найбільших платників податків та міцною опорою для Кривого Рогу та України.

Серед основних джерел наповнення бюджету від ПівнГЗК, ЦГЗК та ІнГЗК став податок на користування надрами – 2,4 млрд грн. Також сплачено 512 млн грн єдиного соціального внеску та 453 млн грн податку на доходи фізичних осіб. Серед переліку найбільших внесків також плата за землю та екологічний податок.

«Попри воєнний час ГЗК «Метінвесту» залишаються не тільки економічною підтримкою для регіону, але й найбільшим роботодавцем. Ми продовжуємо впроваджувати ветеранську політику для захисників, які поступово повертаються з фронту на робочі місця, перенавчаємо наших фахівців та навчаємо нових членів команди, адаптуємось та створюємо найбільш ефективну модель роботи гірничовидобувних підприємств на цей час. Також ГЗК системно підтримують Кривий Ріг та громади, реалізуючи спільні гуманітарні, освітні та інфраструктурні проєкти», – зазначив генеральний директор ГЗК «Метінвесту» Ігор Тонєв.

Нагадаємо, з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств «Метінвест» за 9 місяців 2024 року збільшив сплату податків до бюджету України на 38% – до понад 15 млрд грн. Від початку повномасштабного вторгнення компанія спрямувала на допомогу Україні та її громадянам понад 7,5 млрд грн, з яких більш як 4 млрд грн – на потреби армії в межах мілітарної ініціативи «Сталевий Фронт».

У 2023 році група «Метінвест» сплатила до бюджетів усіх рівнів в Україні 14,6 млрд грн податків і зборів. Серед найбільших за обсягом відрахувань – єдиний соціальний внесок, що становить 3,3 млрд грн, податок на прибуток – 3,2 млрд грн і податок на доходи фізичних осіб – понад 3 млрд грн.