Індія у квітні-жовтні збільшила імпорт сталі з Китаю до історичного максимуму

Обсяги поставок зросли на 35,4% р./р.

Індія за підсумками квітня-жовтня 2024 року (7 місяців 2024/2025 фінансового року) збільшила імпорт сталі з Китаю до історичного максимуму – 1,7 млн т, що на 35,4% більше порівняно з аналогічним періодом 2023 року. Про це свідчать попередні урядові дані, повідомляє Reuters.

Найбільше за період Китай експортував до Індії нержавіючої сталі, гарячекатаних рулонів, оцинкованого листа, листової та електротехнічної сталі. Загалом імпорт прокату до Індії за цей час досяг семирічного максимуму в 5,7 млн т.

Серед інших країн-постачальників Японія та В’єтнам, котрі також суттєво збільшили експорт своєї продукції до Індії. Усього Китай, Південна Корея та Японія забезпечили 79% від загального імпорту сталі до країни.

Попит на сталь в Індії залишається високим через активний розвиток економіки, зростання інфраструктурного будівництва та урбанізації. Однак дешевий китайський імпорт створює серйозні проблеми для місцевих виробників. Невисокі ціни на китайську продукцію, а також падіння внутрішніх цін на сталь посилюють фінансові труднощі багатьох індійських компаній.

Міністерство сталі Індії запропонувало ввести захисне мито у розмірі 25% або тимчасовий податок терміном на два роки на плоскі сталеві продукти, щоб обмежити потік дешевої сталі з Китаю. Відповідний лист був надісланий до міністерства торгівлі 27 листопада.

Попри зростання імпорту, споживання готової сталі в Індії також досягло семирічного максимуму, що свідчить про стійкий внутрішній попит. Тим часом експорт індійської сталі за квітень-жовтень знизився на 29,3% р./р., основним покупцем стала Італія, а постачання до Великої Британії зросли майже на 15% р./р.

Індія стала нетто-імпортером металопрокату у 2023/2024 фінроці. Торік країна імпортувала 8,3 млн т прокату (+38,1% р./р.), експорт склав 7,5 млн т (+11,5% р./р.). Споживання сталі за цей період зросло на 13,4% р./р. – до 136 млн т, відображаючи високий попит на продукцію.

CBAM та система квот створюють проблеми для металургії ЄС – Assofermet

Якщо вимоги механізму не пом'якшити, це загрожуватиме секторам-споживачам сталі

Транскордонний механізм вуглецевого коригування (CBAM) та система захисних квот загрожують металургії ЄС. Таку думку під час сталеливарної SteelOrbis висловив президент італійської асоціації дистриб’юторів брухту, сировини та сталі Assofermet Паоло Сангої.

За його словами, у той час, як агресивний експорт Китаю та події на Близькому Сході формують невизначеність, сектор відновлюваної енергетики знайшов сильну підтримку завдяки зусиллям з декарбонізації.

Однак якщо не пом’якшити CBAM, існує серйозна загроза для секторів, що історично є найбільшими споживачами сталі, таких як автопромисловість, будівництво, машинобудування та побутова техніка. Зокрема, у поточному році автомобільна галузь демонструє 40-відсоткове падіння споживання сталі.

Щодо потенційних тарифів з боку адміністрації Трампа, президент Assofermet вважає, що ЄС застосує фінансові санкції у відповідь, проте така ситуація зашкодить доступності сировини. Виробники сталі можуть призупинити виробництво через зниження рентабельності, це утримуватиме ціни на сталь стабільними протягом наступних двох кварталів.

Проте Сангої переконаний, що агресивні заходи, такі як захисні квоти, послаблюють металургійний сектор, окрім того, необхідна підтримка переробної промисловості, а не лише металургії.

Нагадаємо, що набуття остаточної чинності європейського CBAM з 2026 року призведе до втрат української економіки, яка традиційно орієнтована на експорт. У 2026-2030 роках загальні втрати експорту можуть перевищити $4,6 млрд (за 5 років). Україна приєднується до довготривалої європейської тенденції «зеленого» переходу. Проте економіці країни, яка постраждала від війни, наразі важливо отримати звільнення від CBAM.

Тарифи США вплинуть на регіональну торгівлю сталлю – CEO Ternium

У 2024 році Мексика матиме дефіцит торгівлі сталлю зі Сполученими Штатами у 2,3 млн т

Мексика потребує скоординованих дій для забезпечення збалансованого ринку сталі.

Це дозволить їй зберегти позиції промислового лідера в Латинській Америці. Таку думку на засіданні бізнес-асоціації Caintra висловив гендиректор металургійної компанії Ternium Максимо Ведойа, повідомляє Kallanish.

За його словами, Мексика стикається з проблемами в сталеливарній галузі через вплив торгівельної напруженості із США і можливі наслідки їх тарифної політики.

Ведойа зауважив, що нещодавні припущення американської Асоціації виробників сталі (SMA) щодо збільшення недобросовісної торгівлі через експорт мексиканської сталі до США є некоректними. Пропозицію запровадити тарифи на рівні 25% він вважає ірраціональним заходом, який зашкодить промисловості обох країн.

Як пояснив CEO Ternium, за підсумками 2024 року Мексика матиме дефіцит торгівлі сталлю із США у майже 2,3 млн т.

«Наш експорт досягне 2,1 млн т, тоді як імпорт з США становитиме 4,4 мільйона тонн. Цей дисбаланс чітко відображає розширення торгівлі зі Сполученими Штатами в останні роки», – зауважив він.

Влада Мексики попередила, що якщо США запровадять тарифи, країна не матиме іншого вибору, окрім як заходи у відповідь. Ці дії можуть призвести до зростання виробничих витрат, що вплине на конкурентоспроможність ключових секторів регіону, таких як автопромисловість та будівництво.

Ведойа вважає, що майбутній перегляд Угоди про вільну торгівлю між США, Мексикою та Канадою (USMCA) у 2025 році надасть можливість усунути торгівельні розбіжності та вирішити занепокоєння обох сторін.

Нагадаємо, що Канадська асоціація виробників сталі (CSPA) закликала до термінових дій і діалогу між Оттавою та новою командою обраного президента США. Звернення пов’язане з обіцянкою Трампа запровадити 25-відсоткові мита на всі товари, що ввозяться в країну з Канади та Мексики, і додаткові 10% мита на товари з Китаю.

Кетрін Кобден, президент і виконавчий директор CSPA, зауважує, що нові торгівельні обмеження завдадуть шкоди інтересам Канади та США – вартість торгівлі сталлю між сторонами становить близько $20 млрд на рік.