Україна в січні-листопаді імпортувала 164 тис. т довгого прокату

Основним постачальником продукції є Туреччина

Україна за підсумками січня-листопада 2024 року збільшила імпорт довгого сталевого прокату на 12,9% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 163,59 тис. т. Про це свідчать дані Державної митної служби.

Найбільше за період імпортовано кутиків, фасонних та спеціальних профілів (УКТЗЕД – 7216) – 74,1 тис. т, що на 55,5% більше порівняно з січнем-листопадом 2023 року.

Основним постачальником відповідної продукції є Туреччина – 57,07 тис. т. Ще 10,94 тис. т імпортовано з Польщі.

Також українські споживачі імпортували 41,19 тис. т арматури (УКТЗЕД – 7214), що на 32% менше р./р. Туреччина відвантажила 33,73 тис. т арматури на ринок України, а Китай – 0,88 тис. т.

До трійки найбільш імпортованих видів довгого прокату увійшли інші прутки та бруски з інших легованих сталей  (УКТЗЕД – 7228) – 13,28 тис. т (-4,1% р./р.). Ключові постачальники: Туреччина – 4,91 тис. т, та Німеччина – 2,6 тис. т.

В листопаді поточного року на український ринок спрямовано 23,17 тис. т довгого прокату, що на 136,9% більше порівняно з попереднім місяцем, й на 128,8% р./р. Імпорт арматури становив 10,46 тис. т (+325% м./м.; +424% р./р.), кутиків – 9,64 тис. т (+166,2% м./м.; +54,4% р./р.), інші прутки та бруски з інших легованих сталей – 1,24 тис. т (-12,9% м./м.; +161,9% р./р.).

Витрати на імпорт за 11 місяців зросли на 6,7% у порівнянні з січнем-листопадом 2023 року – до $162,76 млн, в листопаді вони становили $21,2 млн, що на 60,1% більше м./м. та 103,5% р./р.

Нагадаємо, у 2023 році Україна збільшила імпорт довгого металопрокату на 28% у порівнянні з 2022 роком – до 167,13 тис. т. Витрати на імпорт за рік зросли на 17,4% р./р. – до $174,61 млн. Найбільше було ввезено кутників, фасонних та спеціальних профілів з нелегованої сталі (УКТЗЕД – 7216) – 65,67 тис. т на $56,84 млн.

НБУ підвищив облікову ставку до 13,5%

Ринок очікував її збереження на рівні 13%

Правління Нацбанку України (НБУ) 12 грудня підвищило облікову ставку на 0,5 в. п. – до 13,5% річних. Про це йдеться в пресрелізі регулятора.

Ринок очікував збереження облікової ставки регулятора на рівні 13%.

Як зазначається, це рішення спрямоване на збереження стійкості валютного ринку, утримання інфляційних очікувань під контролем та поступове сповільнення інфляції до цілі у 5%.

Упродовж останніх місяців інфляція зростала швидшими темпами, ніж передбачалося прогнозом НБУ, у листопаді вона пришвидшилася до 11,2% у річному вимірі, базова – до 9,3% р./р.

У наступні місяці, зауважує регулятор, інфляція в річному вимірі, вірогідно, продовжить зростати через подальший вплив чинників з боку пропозиції продовольчих товарів, суттєві бюджетні видатки, значні темпи збільшення зарплат та вищий енергодефіцит під час опалювального сезону.

Однак надалі вона має сповільнитися на тлі поступового поліпшення ситуації в енергосекторі й нарощування урожаїв. Цьому також сприятимуть заходи монетарної політики НБУ й очікуване послаблення зовнішнього цінового тиску.

На думку регулятора, підвищення облікової ставки сприятиме збереженню контрольованості інфляційних очікувань і підтримає реальну дохідність гривневих інструментів.

Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку, констатує НБУ, залишається перебіг повномасштабної війни.

Зауважимо, що у червні поточного року НБУ знизив облікову ставку до 13%. 31 жовтня 2024 Нацбанк ухвалили рішення зберегти її, та утримувати на цьому рівні до літа 2025 року, тоді як раніше планував повернутися до ослаблення з першого кварталу 2025-го.

Товарообіг України за підсумками січня-листопада 2024 року склав $101,9 млрд, свідчать дані Державної митної служби. Протягом 11 місяців 2024 року в країну імпортували товарів на суму $63,6 млрд, а експортували – на $38,3 млрд.

Індія оголосила формулу класифікації «зеленої» сталі

«Зеленою» вважатиметься металопродукція, вироблена з викидами CO2 менше ніж 2,2 т на тонну прокату

Міністерство сталі Індії оголосило формулу для визначення «зеленої сталі», повідомляє Reuters.

Відомство класифікує сталь за трьома категоріями залежно від кількості викидів вуглецю на тонну виробленого сплаву.

Сталь, вироблена з викидами CO2 менше ніж 2,2 т на тонну прокату, буде визначатися як «зелена», йдеться в презентації міністерства, з викидами нижче 1,6 т на тонну сплаву – як «п’ятизіркова «зелена».

Водночас сталь, вироблена з викидами 2-2,22 т на тонну прокату, буде класифікуватися як «тризіркова «зелена»» – найменш екологічно чиста із всіх.

Згідно з урядовим документом, граничний рівень для визначення категорій буде переглядатися кожні три роки. Індія, другий найбільший у світі виробник сталі після Китаю, працює над політикою «зеленої» сталі в спробі декарбонізувати її закупівлі та виробництво.

Нагадаємо, що Індія потребує інвестицій у $120 млрд, щоб досягти цільового рівня виробництва сталі в 300 млн т до 2030 року – таку оцінку дає міністерство сталі. Без цих інвестицій та на тлі зростання попиту країна може стати нетто-імпортером сталі до зазначеного періоду.

Індія з початку 2024/2025 фінансового року (квітень-жовтень 2024 року) збільшила імпорт металопрокату до 7-річного максимуму в 5,7 млн т. Ключовим постачальником металопрокату на індійський ринок є Китай. Споживання сталі за цей період досягло 7-річного максимуму в 85,7 млн т.