«АрселорМіттал Кривий Ріг» у І кварталі 2025 року працюватиме однією домною

Підприємство завантажене на 30% металургійних та 70-75% гірничих потужностей

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (АМКР), що знаходиться фактично у прифронтовій зоні, зіштовхується зі значними викликами через війну. Часті обстріли міста та проблеми з електропостачанням суттєво впливають на виробничі процеси. У першому кварталі 2025 року підприємство планує працювати лише однією доменною піччю через складну економічну та безпекову ситуацію. Про це розповів гендиректор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».

В середині року, завдяки сприятливим умовам підприємство змогло повернутись до використання 50% металургійних потужностей (робота двома доменними печами), але наразі їх завантаженість становить 30%. До кінця року АМКР очікує виробництва близько 1,6 млн т металопродукції, з яких 1,15 млн т – готовий прокат, а також виплавки 2,16 млн т чавуну. Завантаженість гірничих потужностей стабільно становить 70-75%, що дозволяє щомісяця виробляти 650-700 тис. т залізорудного концентрату із вмістом заліза 65%.

Виробничий план на 2025 рік передбачає зниження обсягів виробництва порівняно з довоєнними роками. За словами СЕО АМКР, у першому кварталі підприємство зможе підтримувати роботу лише однієї доменної печі. Це зумовлено високими тарифами на електроенергію та її періодичною недоступністю через атаки на енергетичну інфраструктуру України.

«Наша продукція має високу собівартість через завищені тарифи на електроенергію. Це робить її менш конкурентоспроможною на ринку», – зазначив Лонгобардо.

Проблеми з енергопостачанням також впливають на безперебійну роботу обладнання. Металургійні потужності чутливі до перепадів напруги, і зупинки можуть призвести до серйозних пошкоджень техніки.

Попри труднощі, АМКР продовжує активно експортувати залізорудний концентрат, більша частина якого раніше використовувалася для власного виробництва сталі. Тепер ці обсяги спрямовуються на експорт, зокрема до Китаю.

З другого кварталу 2025 року на підприємстві планують відновити роботу двох доменних печей, що дозволить вийти на річний обсяг у 2,5-2,6 млн т металопродукції. У гірничому виробництві заплановано стабільні показники на рівні 650-700 тис. т концентрату щомісяця, якщо ціни на ринку залишаться в межах $110-120/т.

Через тиск ряду негативних факторів, зокрема зростання тарифів на електроенергію, логістичних витрати, нестачі кваліфікованого персоналу через мобілізацію, та ін., українська промисловість втрачає конкурентоспроможність як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках. Необґрунтовані підвищення тарифів з боку державних монополій на ринку залізничних перевезень та електроенергії загрожують втратою експортних та податкових надходжень від важкої промисловості, та тисяч робочих місць у, переважно, прифронтових регіонах.

Нагадаємо, що посилення мобілізації збільшує дефіцит кадрів на «АрселорМіттал Кривий Ріг». Станом на зараз понад 3 тис. працівників підприємства вже мобілізовані до лав ЗСУ. У липні поточного року підприємство було вимушене призупинити виробництво через перевірку ТЦК, оскільки працівника, який налаштовує прокатний стан і який є єдиним спеціалістом на зміні, забрали в ТЦК.

Капінвестиції в металургії за січень-вересень зросли на 39,7% р./р.

Вкладення у підтримку та модернізацію виробничих потужностей сягнули 8,47 млрд грн

Обсяг капітальних інвестицій у секторі «Металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування» за підсумками січня-вересня 2024 року зріс на 39,7% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року – до 8,47 млрд грн. Про це свідчать дані Державної служби статистики.

У першому кварталі капіталовкладення у виробничі потужності металургійних підприємств становили 2,21 млрд грн (+67,4% р./р.), в другому – 2,85 млрд грн (+47,7%), третьому – 3,4 млрд грн (+21,2%). Таким чином, спостерігається поступове збільшення інвестицій з початку року. Основний обсяг припадає на третій квартал.

Капітальні інвестиції в секторі «Добувна промисловість і розроблення кар’єрів» протягом січня-вересня сягнули 50,03 млрд грн, що на 3,9% менше порівняно з аналогічним періодом 2023 року, зокрема:

• I квартал – 13,27 млрд грн (+16,3% р./р.);

• II квартал – 14,09 млрд грн (-1,7%);

• III квартал – 13,26 млрд грн (-19,8%).

Загальний обсяг капінвестицій у промисловість України за 9 місяців 2024 року зріс на 21,2% р./р. – до 133,67 млрд грн. Частка гірничо-металургійного сектору становить 37% або 49,09 млрд грн.

Попри всі труднощі воєнного часу, український гірничо-металургійний комплекс продовжує вкладати значні кошти на підтримку та модернізацію власних потужностей, будучи одним із найбільших інвесторів в економіку країни. Питома вага капінвестицій ГМК у загальному показнику вкладень у промисловості за підсумками 2023 року становила майже 10%.

За підсумками 2023 року галузь скоротила капінвестиції на 7,2% р./р. – до 16,6 млрд грн, при тому, що інвестиції 2022 року були частково реалізовані без урахування військових дій у січні-лютому. Зокрема вкладення у металургію зросли на 3,3% р./р. – до 8,2 млрд грн, але у виробництво залізної руди скоротилися на 15,6% р./р. – до 8,4 млрд грн.

Група «Метінвест» у 2023 році інвестувала у виробничі потужності $284 млн. З них у металургійне виробництво – $65 млн, а гірничодобувне – $213 млн. Залізорудна компанія Ferrexpo – $101 млн, «Інтерпайп» – $31 млн (+48% р./р.).

«АрселорМіттал Кривий Ріг» за два з половиною військових роки інвестував у виробництво 9 млрд грн ($217,4 млн). За підсумками минулого року компанія збільшила капінвестиції на 15% – до $130 млн.

Єврокомісія ініціювала розслідування щодо імпорту феросплавів

Імпорт певних категорій цієї продукції зріс з 1,3 млн т у 2020-му до 1,6 млн т до середини 2024 року

Європейська комісія (ЄК) ініціювала захисне розслідування щодо імпорту деяких феросплавів. Про це йдеться в повідомленні інституції.

Розслідування стосується наступної продукції:

• Кремній (2804 69),

• Феромарганець (7202 11, 7202 19),

• Ферросиліцій (7202 21, 7202 29),

• Ферросилікомарганець (7202 30),

• Феросилікомагній (7202 99 30),

• Кальцій-кремній (ex 7202 99 80, ex 2850 00 60).

«Галузь стикається з винятковими викликами, оскільки імпорт сплавів до ЄС збільшився через зростання глобальних надлишкових потужностей та привабливість відкритого ринку ЄС, а також через збільшення кількості торговельних обмежувальних заходів на інших великих ринках», – йдеться в повідомленні ЄК.

Захисне розслідування розпочато за запитом від деяких держав-членів блоку. В його ході буде оцінено, чи завдає або загрожує завдати серйозної шкоди виробникам ЄС збільшення імпорту цієї продукції. Його обсяги зросли з 1,3 млн т у 2020 році до 1,6 млн т до середини 2024 року.

Як зазначає ЄК, з наявними вільними потужностями у понад 21 млн т та їх запланованим збільшенням у понад 13 мільйонів т у всьому світі, надлишок відповідного виробництва досягне безпрецедентного рівня, який неможливо поглинути, зокрема, зважаючи зниження споживання цих продуктів у блоці.

Ціни на цей імпорт значно знижують ціни всередині ЄС, зменшуючи прибутковість і частку ринку місцевих виробників, зауважують у ЄК.

Результати розслідування очікуються протягом максимум дев’яти місяців з дати його ініціювання. ЄС також може запровадити попередні заходи на строк до 200 днів.Зацікавлені сторони, включаючи експортерів, імпортерів, споживачів відповідного продукту, асоціації, можуть надати докази та взяти участь у процесі, повідомивши про себе у визначені ЄК строки.

Нагадаємо, що Єврокомісія ініціювала функціональний перегляд захисних заходів ЄС щодо імпорту сталевої продукції. Перегляд розпочато після запиту 13 країн-членів блоку, поданого наприкінці листопада. Вони вважають, що така процедура необхідна через зміни в торгівельних потоках. Чинний захід складається з тарифної квоти (TRQ), яка застосовується до імпорту до ЄС 26 категорій металопродукції. Імпорт поза квотою обкладається митом у 25%.