Польща за січень-жовтень збільшила імпорт прокату з третіх країн на 26,3% р./р.

Основна частина імпорту припала на плоский прокат – 1,42 млн т

Польща за підсумками січня-жовтня 2024 року збільшила імпорт металопрокату з третіх країн на 26,3% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 роком – до 1,869 млн т. Про це свідчать розрахунки на базі даних Eurostat.

Імпорт плоского прокату за 10 місяців зріс на 33,5% р./р., а довгого – на 8,6% р./р., до 1,42 млн т та 472,39 тис. т відповідно. На плоский прокат припало понад 75% від загального обсягу імпорту сталі у Польщу в січні-жовтні 2024 року.

Основний обсяг імпорту припадає на плоский гарячекатаний прокат – 786,53 тис. т (+29,3% р./р.), плоский прокат з покриттям – 393,54 тис. т (+59,9% р./р.), та плоский холоднокатаний прокат – 169,18 тис. т (+26,3% р./р.)

За підсумками жовтня імпорт металопрокату в Польщу становив 232,89 тис. т, що на 35,2% більше р./р. Постачання довгого прокату зросли на 25% р./р., до 50,1 тис. т, а плоского – на 38,3% р./р., до 182,79 тис. т.

Експорт сталі з Польщі в треті країни за жовтень впав на 6,8% у порівнянні з жовтнем 2023 року – до 22,99 тис. т. Зокрема, довгого прокату – на 9,7% р./р., до 10,21 тис. т, а плоского – на 4,3% р./р., до 12,78 тис. т. Найбільший обсяг експорту припадає на кутики, фасонні та спеціальні профілі – 5,32 тис. т (+13,2% р./р.).

У січні-жовтні Польща експортувала 246,07 тис. т металопрокату, що на 5,6% менше р./р. Експорт довгого прокату впав на 0,6% р./р., до 133,62 тис. т, а плоского – на 11% р./р., до 112,45 тис. т.

Нагадаємо, минулого року Польща скоротила імпорт металопрокату з третіх країн на 14% у порівнянні з 2022 роком – до 1,77 млн т. Експорт сталі зріс на 15,2% р./р. – до 318,8 тис. т.

За підсумками 2023 року польські металурги скоротили виробництво сталі на 13,1% у порівнянні з 2022 роком – до 6,44 млн т. Середньомісячне виробництво сталі в Польщі за підсумками минулого року склало 536,42 тис. т, тоді як за 2022 рік показник був на рівні 617,25 тис. т (-13,09% р./р.).

«Метінвест» у 2024 році освоїв випуск 20 нових видів продукції

Компанія впроваджує інновації, освоюючи нові продукти для будівництва й машинобудування

Металургійні підприємства групи «Метінвест» в Україні продовжують удосконалювати виробництво навіть в умовах війни. У 2024 році компанія налагодила випуск 20 нових видів продукції, зокрема на комбінатах «Каметсталь» і «Запоріжсталь».

Цьогоріч найбільше нових продуктів освоєно в сегменті сортового прокату (12), холоднокатаного рулонного та листового прокату (чотири), гарячекатаного рулонного й листового прокату (два), а також оцинкованого рулонного прокату та напівфабрикатів (по одному).

«Каметсталь» освоїла виробництво 12 нових видів сортового прокату. Серед них – арматурний прокат нового класу міцності, шість видів катанки, гарячекатаний профіль для кріплення гірничих виробок та круглий прокат зі сталі Ст3пс. Ця продукція знайшла застосування в будівництві, машинобудуванні та виробництві металовиробів.

«Запоріжсталь» зосередилася на холоднокатаному й гарячекатаному прокаті. Комбінат розпочав виробництво рулонів і листів нових марок, які використовуються в легких сталевих конструкціях, трубах, профілях та елементах залізничних вагонів.

Окрім цього, комбінат «Юністіл» випустив новий оцинкований прокат для будівельної галузі, а «Каметсталь» розпочала виробництво безперервнолитих квадратних заготовок.

Попри триваючу війну, «Метінвест» залишається важливим гравцем української економіки. За останнє десятиліття компанія освоїла 422 види нової продукції, що дозволяє підтримувати виробництво та створювати конкурентоздатні матеріали для вітчизняного й міжнародного ринків.

Нові продукти відповідають сучасним стандартам якості й безпеки, підкреслюючи прагнення компанії до інновацій та адаптації до умов ринку.

Нагадаємо, що у 2023 році «Метінвест» освоїв виробництво 25 нових видів продукції. Зокрема, комбінат «Запоріжсталь» – розпочав випуск 14 нових продуктів. Найбільше нових продуктів освоєно в сегменті напівфабрикатів, гарячекатаного рулонного та сортового прокату (по 7), а також холоднокатаного й оцинкованого рулонного прокату (по 2).

Туреччина створила механізми підтримки експортерів для дотримання CBAM

Зокрема, країна допомагає експортерам зменшити вуглецевий слід та підвищити енергоефективність

Туреччина створила різні механізми підтримки, аби сприяти дотриманню вимог CBAM експортерами країни. Про це повідомив міністр торгівлі Туреччини Омер Болат під час саміту з питань клімату (İKAZ), пише Erzurum Gazetesi.

Зокрема, у цьому контексті було запроваджено програму підтримки «Responsible», яка складається з трьох основних етапів.

В рамках цієї консультативної програми Туреччина допомагає своїм експортерам зменшити вуглецевий слід, зацифрувати процеси та підвищити енергоефективності.

«Міністерство торгівлі надає гранти в розмірі до 10 млн турецьких лір, що покриває 50% витрат на навчання та консультаційні послуги, які вони отримують протягом п’яти років. Це значно полегшить їм дотримання стандартів вуглецевої звітності та екологічних стандартів, яких вимагає ЄС», – додав Болат.

Міністр підкреслив критичну важливість регулювання CBAM для Туреччини та нагадав, що 41% від її загального експорту направляється до 27 країн-членів ЄС. За його словами, це змушує країну запроваджувати нові вимоги до витрат і звітності щодо постачань за кордон в секторах з інтенсивним викидом вуглецю.

Міністр також зауважив, що нинішня політика ЄС спрямована не лише на захист навколишнього середовища, але й на зміну правил глобальної торгівлі.

«Ми вважаємо і постійно озвучуємо чиновникам ЄС, що ці правила не повинні перетворитися на односторонні та дискримінаційні торгівельні заходи. Заходи з коригування вуглецевих кордонів, що впроваджуються блоком, повинні бути розроблені у повній відповідності до правил глобальної торгівлі та не мати дискримінаційного характеру для захисту національного виробництва», – підкреслив він.

За словами Болата, відомство тісно співпрацює із відповідними зацікавленими сторонами, аби гарантувати, що це не спричинить негативного впливу на торгові сектори Туреччини.

На думку міністра, розвинені країни повинні забезпечити справедливе фінансування, передачу технологій та механізми технічної допомоги країнам, що розвиваються, визнаючи їхню історичну відповідальність за викиди вуглецю.

Нагадаємо, що європейський CBAM викликає спротив з боку ряду економік. Механізм транскордонного вуглецевого коригування протиставляє розвиток промислового потенціалу бідніших країн цілям ЄС з декарбонізації.