Уряд Великої Британії створив раду сталеливарної промисловості

Рада заснована для консультацій з питань майбутньої стратегії для галузі

Уряд Великої Британії створив нову Раду сталеливарної промисловості для консультацій щодо відновлення металургії та розробки майбутньої стратегії для галузі.

Як йдеться у відповідній заяві, Рада складається з лідерів сталеливарного сектора, таких як керівники Tata Steel і British Steel, галузевих експертів, профспілок, торгових асоціацій і децентралізованих урядів. Її очолили держсекретар з питань бізнесу та торгівлі Джонатан Рейнольдс та голова Інституту обробки матеріалів (Materials Processing Institute) Джон Болтон. Перша зустріч відбулася 7 січня.

«Безпечне майбутнє сталеливарної промисловості має життєво важливе значення як для національної безпеки Великої Британії, так і для забезпечення зростання, що є основою урядового плану змін, і з запуском Ради уряд робить ще один важливий крок до захисту галузі в довгостроковій перспективі», – зазначається в повідомленні.

Рада збиратиметься регулярно, оскільки уряд готується до запуску своєї Стратегії сталеливарної промисловості, яку представлять навесні поточного року, і прагне переконатися, що в центрі майбутнього плану знаходяться економічне зростання та робоча сила.

За словами Джонатана Рейнольдса, промисловість і представники металургії вже втомилися переходити від кризи до кризи, і цей уряд вживатиме заходів, необхідних для надання галузі надійної основи в довгостроковій перспективі.

«Із заснуванням Ради ми ставимо робітників і місцеві громади в центр наших планів, оскільки залучаємо до £2,5 млрд інвестицій для забезпечення зростання по всій країні», – додав міністр.

Рейнольдс вважає, що динамічний сталеливарний сектор має вирішальне значення для економічного зростання і нацбезпеки, а стратегія його розвитку відображатиме погляди представників промисловості по всій країні, щоб виконати план змін і підвищити економічну стабільність.

Гарет Стейс, генеральний директор UK Steel, зауважив, що майбутня стратегія для галузі є унікальною можливістю створити конкурентоспроможне бізнес-середовище, яке заохочує довгострокові інвестиції та гарантує, що виробництво сталі залишається серцевиною економіки країни.

Джон Болтон, який став співголовою Ради, вважає, що Велика Британія має всі необхідні елементи для залучення інвестицій у металургійну промисловість: попит, навички, технології, дослідження та розробки, підтримку уряду.

«Вважаю, що завдання Ради полягає в тому, щоб розробити стратегію, яка детально описує ключові елементи цього інвестиційного плану, і скласти дорожню карту для омолодженої, конкурентоспроможної та екологічно прогресивної галузі», – розповів він.

Як зазначається, Рада продовжуватиме проводити регулярні зустрічі після оприлюднення Стратегії сталеливарної промисловості, аби сприяти залученню інвестицій у сталеливарні спільноти по всій країні.

Нагадаємо, що у грудні 2024 року держсекретар з питань бізнесу підтвердив прагнення уряду підтримати сталеливарну галузь під час тематичного парламентського саміту.

Рейнольдс у своїй промові наголосив на важливості сталі для сучасної економіки, зазначивши, що країна значно відстає від інших держав G7 за ефективністю в цій сфері. Він підкреслив, що уряд налаштований змінити ситуацію, інвестуючи у нові технології та низьковуглецеві виробничі процеси.

На підприємствах «Метінвесту» в Запоріжжі працюють понад 300 демобілізованих воїнів

Екосистема підтримки ветеранів «Шлях героя» сприяє адаптації військових до мирного життя

Понад 300 ветеранів війни після демобілізації повернулися до роботи на запорізькі підприємства групи «Метінвест» – «Запоріжсталь», «Запоріжкокс», «Запоріжвогнетрив» та Запорізький ливарно-механічний завод. Це стало можливим завдяки корпоративній програмі «Шлях героя: екосистема інтеграції ветеранів». Програма охоплює весь шлях воїнів – від мобілізації до повноцінної адаптації в колективі після повернення з фронту, йдеться у пресрелізі компанії.

Більшість ветеранів, які повернулися, працювали на підприємствах «Метінвесту» ще до мобілізації. Водночас близько 35% нових працівників – це воїни, які приєдналися до колективів із зовнішнього ринку праці.

Екосистема передбачає всебічну підтримку ветеранів. Ще до початку служби співробітники отримують необхідну амуніцію та матеріальну допомогу. По поверненні з фронту компанія організовує поглиблений медичний огляд, лікування, психологічну підтримку та, за потреби, протезування. Також ветерани можуть безкоштовно здобути нову кваліфікацію в «Метінвест Політехніці».

Особлива увага приділяється адаптації. Співробітників підприємств готують до повернення колег-ветеранів через відеокурси та тренінги. Це сприяє створенню сприятливих умов для відновлення ветеранів у колективах.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення до лав ЗСУ було мобілізовано понад 1800 працівників підприємств «Метінвесту» в Запоріжжі. Наразі близько 540 співробітників демобілізовані.

Також у Запоріжжі за підтримки «Метінвесту» діють реабілітаційні проєкти для ветеранів війни, зокрема «Вільні хвилі» та «Спілкуй. Ветеран». Для дітей військових і ветеранів-працівників компанія організовує оздоровчі програми в Карпатах.

Нагадаємо, що програму «Метінвесту» з реінтеграції ветеранів відзначили на Reuters: Sustainability Awards 2024 у категорії «Розмаїття, рівність та інклюзія». Номінація на здобуття всесвітньо відомої премії стала першою в історії компанії. Загалом до роботи у компанії стали вже понад 1 тис. ветеранів.

Італія в січні-жовтні імпортувала 6,1 млн т сталі з третіх країн

Основна частина імпорту припала на плоский прокат – 5,58 млн т

Італія за підсумками січня-жовтня 2024 року скоротила імпорт металопрокату з третіх країн на 8,2% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року – до 6,12 млн т. Про це свідчать розрахунки на базі даних Eurostat.

Імпорт плоского прокату за 10 місяців знизився на 6% р./р., а довгого – на 26,2% р./р., до 5,58 млн т та 541,16 тис. т відповідно. На плоский прокат припало понад 91% від загального обсягу імпорту сталі в Італію у січні-жовтні 2024 року.

Основний обсяг імпорту припадає на плоский гарячекатаний прокат (HS 7208) – 3,22 млн т (-16,1% р./р.), прокат плоский з покриттям (HS 7210) – 1,15 млн т (+15% р./р.), та прокат плоский холоднокатаний (HS 7209) – 535,73 тис. т (+28,4% р./р.).

За підсумками жовтня імпорт металопрокату в Італію становив 923,07 тис. т, що на 19,9% менше р./р. Постачання довгого прокату скоротилось на 19,3% р./р., до 73,86 тис. т, а плоского – на 19,9% р./р., до 849,21 тис. т.

Експорт сталі з Італії за 10 місяців скоротився на 10% р./р. – 1,56 млн т. Зокрема, довгого прокату – впав на 14,3% р./р., до 870,07 тис. т, а плоского – на 3,8% р./р., до 690,22 тис. т.

Найбільший обсяг експорту припадає на прокат плоский гарячекатаний (HS 7208) – 223,1 тис. т (-20,9% р./р.), дріт (HS 7217) – 209,44 тис. т (-7,3% р./р.), та арматуру (HS 7214) – 159,67 тис. т (-23,8% р./р.)

У жовтні Італія експортувала 163,45 тис. т металопрокату, що на 2,6% менше у порівнянні з жовтнем 2023-го. Експорт довгого прокату зріс на 0,7% р./р., до 98,44 тис. т, а плоского – скоротився на 7,2% р./р., до 65,01 тис. т.

У 2023 році металургійні підприємства Італії скоротили виробництво сталі на 2,5% у порівнянні з 2022 роком – до 21,06 млн т. Зниження виплавки сталі відбулося на фоні скорочення глобального попиту на металопродукцію та високої вартості енергоресурсів.

Виробництво сортового прокату за рік склало 11,68 млн т, що на 2,9% менше порівняно з 2022 роком, а плоского – 9,54 млн т (-0,1% р./р.).