ArcelorMittal Poland вводить в експлуатацію водневі печі у Кракові

Інвестиції у проєкт склали 52 млн злотих

ArcelorMittal Poland, дочірня компанія глобального виробника сталі ArcelorMittal, вводить в експлуатацію нові водневі печі у цеху відпалу на підприємстві у Кракові. Про це йдеться в повідомленні компанії.

Інвестиції у проєкт склали 52 млн злотих ($12,5 млн). Завдяки йому компанія виключила аміак із процесу відпалу та скоротила його тривалість, що дозволило зменшити споживання природного газу та електроенергії, і скоротити викиди вуглецю на 50%.

У ході реалізації проєкту на підприємстві знесли старі ковпакові печі, аби на їхньому місці встановити дев’ять нових пічних станцій. Наразі установка знаходиться на стадії запуску.

«Заміна нещодавно працюючих установок на нові зі 100-відсотковою водневою атмосферою – це технологічний стрибок. Варто зазначити, що це єдині водневі печі з-за кордону в Польщі та перші в групі ArcelorMittal в Європі», – зауважив Каміль Качмарек, менеджер з технічного обслуговування в цеху холодної прокатки та технічний керівник проєкту.

За його словами, елементи установки були виготовлені в Польщі, Австрії та США.

Кшиштоф Мастернак, менеджер з підтримки якості в ArcelorMittal Poland, пояснює, що окрім екологічних переваг, будівництво нової установки також несе потенціал розвитку у сфері якості виробництва. Завдяки новим технічним рішенням є можливість краще контролювати технологічний процес.

«Для наших клієнтів чистота поверхні сортаменту, що постачається, і стабільність в області механічних властивостей є ключовим елементом», – зазначив він.

Як нагадали в компанії, у Кракові знаходиться найсучасніший в Європі стан гарячої прокатки, побудований у 2007 році вартістю 1,2 млрд злотих, а також стан холодної прокатки з лініями оцинкування та фарбування листів. Загалом вартість інвестицій в переробну частину підприємства з моменту його придбання ArcelorMittal (2004 рік) вже наближається до 2,5 млрд злотих.

Нагадаємо, у листопаді минулого року ArcelorMittal Poland оголосив про початок реалізації проєкту будівництва заводу з виробництва водню на території краківського підрозділу. Ініціатива, яку глобальний виробник сталі реалізує спільно з Linde Gaz Polska, спрямована на забезпечення воднем двох ліній оцинкування, що дозволить знизити екологічний вплив та підвищити безпеку виробничих процесів. Загальна вартість проєкту перевищує 100 млн злотих, запуск виробництва водню запланований на кінець 2026 року.

Українські морські порти у 2024 році обробили 18,5 млн т залізної руди

Загальний вантажообіг торік досяг рекордного показника у 97,2 млн т

Морські порти України за підсумками 2024 року обробили 18,5 млн т рудних вантажів. Про це свідчать дані ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ).

Загальний вантажообіг українських портів торік досяг рекордного показника у 97,2 млн т у порівнянні із 62 млн т у 2023-му, експорт склав 88,1 млн т.

Як зазначають в АМПУ, це свідчить про відновлення та подальший розвиток морської логістики країни навіть в умовах складної геополітичної ситуації.

Основними драйверами зростання вантажообігу стали зернові, які залишаються провідною статтею експорту (60,3 млн т), та рудні вантажі.

«Одним із найважливіших досягнень стало стабільне функціонування Українського морського коридору. Завдяки злагодженій роботі портів Великої Одеси обсяги вантажообігу значно зросли у порівнянні з минулим роком. Функціонування коридору стало можливим завдяки професіоналізму та самовідданій роботі Військово-морських сил ЗСУ, які забезпечують його безпеку», – зауважили в АМПУ.

За підсумками січня-грудня 2024 року загальний вантажообіг українського морського коридору склав 79,9 млн т, 76,4 млн т становили експортні вантажі. Кількість суден, які торік скористалися цим маршрутом, становила 3 138.

Дунайські порти за підсумками минулого року перевантажили 17,3 млн т вантажів, та обробили 7 744 суден (14 031 – у 2023 році).

Порт «Південний» у 2024 році наростив вантажообіг у 3,5 раза – до 35,55 млн т, порт «Чорноморськ» – у 2,3 раза, до 26,04 млн т, порт «Одеса» – більш ніж удвічі, до 18,3 млн т.

Порт «Ізмаїл» за підсумками минулого року обробив 13,4 млн т вантажів у порівнянні з 20,26 млн т у 2023 році. Вантажообіг у Рені у 2024 році склав 3,43 млн т (10,07 млн т – у 2023-му), Усть-Дунайську – 0,51 млн т (1,58 млн т у попередній рік).

Нагадаємо, що товарообіг України за підсумками 2024 року зріс на 13% у порівнянні з 2023-м – з $99,4 млрд до $112,3 млрд. Протягом року в Україну імпортували товарів на суму $70,7 млрд, а експортували – на $41,6 млрд. При цьому оподаткований імпорт склав $57,4 млрд, що становить 81% загальних обсягів імпортованих товарів.

Китай у 2024 році скоротив виробництво сталі на 1,7% р./р.

Обсяги виплавки склали 1,005 млрд т, що є найнижчим рівнем за останні п’ять років

Металургійні компанії Китаю за підсумками 2024 року зменшили виробництво сталі на 1,7% у порівнянні з попереднім роком, виплавивши 1,005 млрд т. Це найнижчий показник за останні п’ять років, повідомляє Reuters. із посиланням на дані Національного статистичного бюро Китаю.

Експерти зазначають, що 2024 рік, імовірно, стане останнім, коли виробництво сталі в Китаї перевищило 1 млрд т. Аналітики прогнозують, що у 2025 році обсяги виплавки опустяться нижче цього рівня. Зниження виробництва пов’язане з довготривалою кризою на ринку нерухомості, що суттєво впливає на попит на сталь.

Виробництво сталі в Китаї досягло піку у 2020 році, коли обсяги склали 1,065 млрд т. Відтоді галузь демонструє спад. Попит на сталь зменшився через спад у секторі нерухомості, а також через урядові обмеження на зростання виробництва з метою зниження викидів вуглецю. У 2024 році споживання сталі впало на 4,4%, за даними Китайського інституту планування та досліджень металургійної промисловості.

Однак зниження попиту в будівельному секторі частково компенсувалося зростанням у виробничому секторі, який отримав значну підтримку через урядові стимули. Крім того, Китай активно збільшував експорт сталі. У 2024 році обсяги експорту досягли 110,72 млн т, що стало найвищим показником із 2015 року. Це викликало занепокоєння серед країн-конкурентів, таких як Японія та Індія, де виробники скаржаться на низькі ціни китайської продукції, що впливають на місцеві ринки.

Попри загальний спад, у грудні 2024 року виробництво зросло на 11,8% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, досягнувши 75,97 млн т. Водночас порівняно з попереднім місяцем показник впав на 3,1%. Аналітики прогнозують, що темпи зниження попиту сповільняться у 2025 році, якщо уряд запровадить нові стимули для підтримки економіки.

«Споживання сталі перебуває у низхідному циклі, але ми очікуємо, що темпи падіння сповільняться завдяки можливим новим економічним стимулам», – зазначив аналітик брокерської компанії Jinrui Futures Чжоу Гуйцю.

Нагадаємо, за підсумками 2023 року Китай виробив 1,019 млрд т сталі, що на 0,6% більше у порівнянні з 2022 роком. Таким чином, спадна тенденція в металургійній галузі країни зупинилась після двох послідовних років зменшення виробництва.

У 2023 році китайська влада не запроваджувала обмеження виробництва сталі відповідно до амбіцій скоротити викиди CO2, що сприяло збільшенню обсягів виплавки та виручки місцевих металургів.

Експорт сталі з Китаю за 2023 рік зріс на 36,2% р./р. – до 90,3 млн т. Імпорт сталі становив 7,64 млн т, що на 27,6% менше р./р. Імпорт руди за рік збільшився на 6,6% р./р. – до 1,179 млрд т.