ЄС у 2024 році збільшив експорт плоского прокату на 3,9% р./р.

Обсяги експорту зросли вперше з 2019 року

Європейський союз (ЄС) за підсумками 2024 року збільшив експорт плоского металопрокату до третіх країн на 3,9% у порівнянні з 2023 роком – до 10,86 млн т. Відвантаження продукції зросли вперше з 2019 року. Про це свідчать розрахунки GMK Center на базі даних Eurostat.

Найбільші обсяги експорту припадають на прокат плоский з інших легованих сталей (HS – 7225) – 3,19 млн т, що на 8,4% більше порівняно з 2023 роком. Ще 2,94 млн т (+13,5% р./р.) експорту становить прокат плоский з покриттям (HS – 7210), 2,44 млн т (-10,5% р./р.) – прокат плоский гарячекатаний (HS – 7208). Також експортовано 808,49 тис. т плоского прокату холоднокатаного (HS – 7209), що на 19,6% більше р./р.

Понад 60% плоского прокату європейські металурги експортували до США, Туреччини, Великої Британії, Швейцарії, Єгипту, Китаю та Норвегії.

Зокрема, США минулого року спожили 1,9 млн т плоского прокату з ЄС, збільшивши показник на 31,5% у порівнянні з 2023 роком. У 2020 ці обсяги оцінювались в 1,24 млн т. Основна частина поставок припадає на плоский прокат з покриттям – 756,36 тис. т (+58% р./р.), та прокат плоский з інших легованих сталей (HS – 7225) – 612,97 тис. т (+27,1% р./р.).

Значний обсяг продукції експортовано в напрямку Туреччини – 1,71 млн т (-2,6% р./р.). Порівняно з 2020 роком показник впав на 36,5% (2,7 млн т). Найбільшими за обсягами експорту є постачання прокату плоского з інших легованих сталей (HS – 7225) – 575,4 тис. т (-5,5% р./р.), та прокату плоский з покриттям – 443,15 тис. т (+9,6% р./р.).

До Великої Британії за минулий рік спрямовано 1,7 млн т плоского прокату з ЄС (+9,7% р./р.), а основна частина експорту припала на плоский гарячекатаний прокат – 641,63 тис. т (+12,6% р./р.), та плоский прокат з покриттям – 389,62 тис. т (-2,2% р./р.).

Швейцарія у 2024 році імпортувала з ЄС 607,09 тис. т плоского прокату (-10% р./р.), Єгипет – 409,48 тис. т (-4% р./р.), Китай – 345,01 тис. т (+7,2% р./р.), Норвегія – 174,76 тис. т (+5,2% р./р.). На інші країни припадає 4 млн т поставок.

До України у 2024 році експортовано 262,47 тис. т плоского прокату, що на 24,7% менше р./р.

Збільшення експорту плоского прокату з ЄС свідчить про відновлення європейського металургійного сектору після кількарічного спаду. Найбільший приріст поставок спостерігається у сегменті прокату з покриттям та інших легованих сталей, що вказує на стійкий попит на високотехнологічну продукцію.

Ринок США відіграє ключову роль у зростанні експорту, оскільки поставки туди суттєво збільшилися. Це пояснюється стабільним попитом на європейську продукцію та сприятливими торговельними умовами. Особливо затребуваною залишається високоякісна сталь на фоні обмежень для китайських і російських виробників.

Однак перспективи експорту до США залежать від митного регулювання. Попри певні послаблення, американський уряд може переглянути умови імпорту для захисту внутрішніх виробників.

Загалом, експортні перспективи залишаються позитивними, хоча європейські виробники мають бути готовими до змін у торговельній політиці та екологічних вимогах, що потребуватиме гнучкості у стратегіях збуту.

ЄЦБ знизив ключові процентні ставки вдруге з початку року

Ставка за депозитами з 12 березня становитиме 2,5%

Європейський центральний банк (ЄЦБ) 6 березня знову знизив усі три основні процентні ставки на 25 базисних пунктів. Про це йдеться в повідомленні регулятора.

З 12 березня базова ставка за депозитами становитиме 2,5%, ставка основних операцій рефінансування – 2,65%, ставка за маржинальними кредитами – 2,9%.

Як зауважили в ЄЦБ, процес дезинфляції іде належним чином. Інфляція, в цілому продовжує розвиватися згідно із очікуваннями регулятора, і останні прогнози щодо неї тісно збігаються з попередніми.

Європейський центробанк наразі прогнозує, що у поточному році загальна інфляція в середньому становитиме 2,3%, 1,9% – у 2026-му, 2% – у 2027 році. Перегляд очікувань щодо 2025 року  в бік збільшення відображає сильнішу динаміку цін на енергоносії.

Регулятор також прогнозує зростання економіки єврозони на 0,9% на 2025 рік, 1,2% на 2026-й та 1,3% – на 2027-й. Як зауважується, погіршення очікувань на 2025 та 2026 роки відображає зниження експорту та тривалу слабкість інвестицій, що частково зумовлено високою невизначеністю торгівельної політики, а також ширшою політичною невизначеністю.

Зростання реальних доходів населення та поступове послаблення впливу попередніх підвищень ставок залишаються ключовими факторами, що зумовлюють очікуване відновлення попиту з часом.

Нагадаємо, що інфляція в єврозоні в лютому 2025 року скоротилась до 2,4% у річному обчисленні, свідчать попередні дані Євростату. У січні цей показник становив +2,5% р./р.

Україна має намір наростити експорт до $77 млрд у наступні 5 років

В уряді наразі працюють над оновленням національної Експортної стратегії

Україна має намір протягом наступних п’яти років збільшити обсяги експорту до $77 млрд. Про це заявив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка під час міжнародного торговельного форуму в Києві, повідомляє «Укрінформ».

За його словами, головний акцент у новій стратегії розвитку вітчизняного експорту зроблять не просто на кількісному збільшенні постачань за кордон, а на нарощуванні виробництва та експорту товарів з вищою доданою вартістю.

Стратегічні цілі майбутньої експортної стратегії, які презентував під час форуму Тарас Качка, є наступними.

1. Нарощення обсягів експорту та покращення його структури;

2. Посилення державних спроможностей, інституцій та інструментів для вирішення завдань розвитку експорту, зокрема експансії на цільові ринки;

3. Створення сприятливих умов для ведення експортної діяльності.

Як зазначається, кожна з них включає операційні цілі, і буде мати вимірювані KPI.

Проєкт нової національної Експортної стратегії наразі знаходиться у розробці, у квітні його представлять для громадського обговорення.

Очікується, що нова Експортна стратегія до 2030 року буде «дорожньою картою» не тільки для держави, міжнародних партнерів, але і бізнесу – асоціацій, кластерів та альянсів, які відіграють все більшу роль в розвитку експорту.

Під час форуму Тарас Качка також зазначив, що металопрокатна галузь зазнала найбільшого скорочення експорту серед усіх вітчизняних секторів 2021 по 2024 роки яке досягло $5,4 млрд, повідомляє «Інтерфакс-Україна». 

Згідно із представленими даними, в топ-3 товарних груп, які зазнали найбільших втрат експорту в грошовому вимірі упродовж останніх чотирьох років, також увійшли руди/концентрати залізні ($4,1 млрд), напівфабрикати зі сталі ($3,17 млрд).

Що стосується чавуну, то скорочення склало $1,14 млрд, феросплавів – $955 млн.

Щодо структури українського експорту товарів, то у 2024 році 66,3% склала сировина та низькотехологічна продукція (проти 52% у 2021-му), 10,4% – металургія та металообробка (24,2%), 8,4% – машинобудівна продукція (8,9%).

Нагадаємо, що у 2024 році Експортно-кредитне агентство (ЕКА) підтримало 7,53 млрд грн експорту, а одна гривня його відповідальності принесла 7,52 грн майбутньої експортної виручки.