Видобуток залізної руди в Китаї в січні-лютому впав на 12,6% р./р.

Обсяги видобутку становили 158,35 млн т

Гірничо-добувні компанії Китаю за підсумками січня-лютого 2025 року зменшили видобуток залізної руди на 12,6% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до 158,35 млн т. Про це свідчать дані Національного бюро статистики Китаю (NBS), повідомляє SteelOrbis.

Ціни на сировину протягом лютого відзначились коливаннями. Зокрема, на початку місяця ринок показував зростання, але в кінці – зниження. Найнижчий рівень цін спостерігався 8 лютого – $96/т, а найвищий – 20 лютого, $109/т.

Зазначимо, що імпорт залізної руди в Китай за перші два місяці 2025 року скоротився на 8,4% р./р. – до 191,36 млн т. У середньому за місяць обсяги складають 95,68 млн т у порівнянні із 112,49 млн т у грудні та середньомісячним показником в 103,2 млн т у 2024 році. Закордонні надходження сировини до країни були стриманими через перебої постачань з Австралії, зумовлені погодними умовами.

Експорт металургійного коксу з Китаю за січень-лютий склав 1,01 млн т, зменшившись на 33% р./р. Експорт коксівного вугілля за період зменшився на 6,3% р./р., до 950 тис. т.

Як повідомляв GMK Center, виробництво сталі в Китаї за 2 місяці 2025-го зменшилось на 1,5% р./р. – до 166,3 млн т. У 2024 році цей показник був на рівні 1,005 млрд т, що на 1,7% менше р./р. Це найнижчі обсяги за останні п’ять років.

Експерти зазначають, що 2024 рік, імовірно, стане останнім, коли виробництво сталі в Китаї перевищило 1 млрд т. Зокрема, у березні поточного року влада країни повідомила про плани скорочення виробництва сталі в рамках реструктуризації сталеливарної промисловості.

Україна в лютому збільшила експорт феросплавів на 30,1% м./м.

Відвантаження продукції сягнули максимуму з серпня 2024-го

Феросплавні підприємства України за підсумками лютого 2025 року збільшили експорт продукції на 30,1% у порівнянні з попереднім місяцем – до 10,84 тис. т. В лютому 2024-го обсяги експорту були на рівні 0,3 тис. т, що є результатом тривалого простою ключових підприємств галузі.

Лютневі відвантаження продукції сягнули максимуму з серпня 2024-го. Ключовими напрямками експорту є Алжир – 2,71 тис. т (-27,3% м./м.), Польща – 1,1 тис. т (-67% м./м.), та Італія – 3,93 тис. т (в січні 2025 року Італія не імпортувала феросплави з України).

За підсумками січня-лютого поточного року вітчизняні феросплавні підприємства експортували 19,17 тис. т, тоді як за перші два місяці 2024-го ці обсяги не перевищували 0,6 тис. т. До Алжиру за період спрямовано 6,44 тис. т феросплавів, Польщі – 4,42 тис. т, Італії – 3,93 тис. т. Алжир є новим ринком для українських постачальників, оскільки у 2024-му продукція в цьому напрямку не відвантажувалась.

Виручка від експорту феросплавів в січні-лютому становила $19,77 млн порівняно з $1,81 млн за аналогічний період 2024-го. В лютому показник склав $11,12 млн, порівняно з $0,9 млн роком раніше, та $8,65 млн в попередньому місяці.

Нагадаємо, що протягом 2024 року феросплавні заводи України скоротили випуск продукції на 49,4% р./р. – до 108,2 тис. т. Галузь відновила свою роботу у квітні-травні після вимушеної зупинки восени 2023 року.

Таким чином, експорт феросплавів за рік скоротився на 77,5% у порівнянні з 2023 роком – з 344,17 тис. т до 77,32 тис. т. У 2022 році цей показник був на рівні 349,56 тис. т, а 2021-му – 668,54 тис. т.

Ключовими споживачами феросплавної продукції українського виробництва минулого року були Польща – 20,94 тис. т (189,34 тис. т у 2023 році), Туреччина – 45,69 тис. т (45,69 тис. т), Італія – 16,96 тис. т (18,74 тис. т).

За словами виконавчого директора асоціації УкрФа Сергія Кудрявцева, ключовою проблемою для галузі на 2025 рік є висока вартість електроенергії та стабільність її постачання. Загалом, настрої багато в чому негативні з елементом невизначеності.

Єврокомісія оприлюднила План дій зі сталі та металів

Документ, зокрема, передбачає захист від недобросовісної конкуренції та ризиків витоку вуглецю

Єврокомісія (ЄК) 19 березня оприлюднила свій План дій зі сталі та металів, який покликаний зміцнити конкурентоспроможність сектору та захистити його майбутнє. Про це йдеться в пресрелізі інституції.

Як зазначається, європейська металургія має фундаментальне значення для економіки блоку та гарантування безпеки ЄС. Водночас ЄК констатує, що сектор перебуває на критичному переломному етапі, стикаючись з високими цінами на енергоносії, недобросовісною глобальною конкуренцією і потребою в інвестиціях для скорочення викидів вуглецю.

«Сталеливарна промисловість завжди була основним двигуном європейського процвітання. Тому чисту сталь наступного покоління слід продовжувати виробляти в Європі. Це означає, що ми повинні допомогти нашим виробникам сталі, які стикаються з сильними зустрічними вітрами на світовому ринку. Щоб переконатися, що вони залишаються конкурентоспроможними, ми повинні зменшити витрати на енергію та допомогти їм вивести на ринок інноваційні технології з низьким вмістом вуглецю», – зауважила президент ЄК Урсула фон дер Ляєн.

План дій зі сталі та металів передбачає наступні кроки.

Забезпечення доступного та безпечного енергопостачання. План заохочує використання угод про закупівлю електроенергії (PPA). Документ закликає держави-члени використовувати гнучкість податку на енергію та знижені мережеві тарифи для пом’якшення нестабільності цін. План сприяє швидшому доступу до мережі для енергоємних галузей та підтримує збільшення використання у цих секторах відновлюваних джерел енергії та низьковуглецевого водню.

Запобігання витоку вуглецю. Зазначається, що механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) має забезпечити рівні умови гри. Він також має гарантувати, що промпідприємства, що не входять до ЄС, не «озеленюватимуть» свої метали. ЄК має намір вже в другому кварталі представити бачення, як розв’язати проблему витоку вуглецю для товарів CBAM, що експортуються з блоку до третіх країн. Окрім того, Комісія проведе перегляд механізму і до кінця 2025-го вийде з першою законодавчою пропозицією, яка розширить сферу його дії на певну “похідну” продукцію зі сталі та алюмінію, включатиме додаткові заходи проти обходу.

Розширення та захист європейських промислових потужностей. Зазначається, що ЄК посилює поточні захисні заходи щодо сталі, і до кінця року запропонує нове довгострокове рішення щодо них, оскільки термін дії чинних заходів спливає 1 липня 2026 року. Як і повідомлялося раніше, ЄК також оцінить можливість запровадження правила «виплавлено та розлито» для визначення походження металовиробів.

Сприяння циркулярності. Комісія планує встановити цільові показники щодо переробленої сталі та алюмінію в ключових секторах і оцінити, чи варто вводити вимоги із переробки або вмісту вторинної сировини для більшого числа продуктів, таких як будівельні матеріали та електроніка. Окрім того, ЄК розгляне торгівельні заходи щодо брухту, аби забезпечити його доступність.

Зменшення ризиків декарбонізації. Майбутній Закон про прискорення промислової декарбонізації запровадить критерії сталості для європейських продуктів у держзакупівлях, аби збільшити попит на низьковуглецеві метали. ЄК виділить €150 млн євро через Дослідницький фонд для вугілля та сталі у 2026-2027 роках, ще €600 млн через Horizon Europe буде виділено на Угоду про чисту промисловість. На етапі розширення ЄК планує отримати €100 млрд через Банк промислової декарбонізації, використовуючи Інноваційний фонд та інші джерела, та у 2025-му провести пілотний аукціон на €1 млрд з упором на декарбонізацію та електрифікацію ключових промислових процесів.

Окрім того, план передбачає захист якісних робочих місць у промисловості.

Нагадаємо, 26 лютого ЄК представила Угоду про чисту промисловість, яка позиціює декарбонізацію як потужну рушійну силу для  зростання промислових секторів.