Євросоюз в січні-лютому експортував 3 млн т брухту

Понад 66% поставок спрямовано до Туреччини

Компанії Євросоюзу, що спеціалізуються на операціях з брухтом чорних металів, за підсумками січня-лютого 2025 року зменшили експорт сировини до третіх країн на 0,1% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до 2,98 млн т. Про це свідчать розрахунки на базі даних Євростату.

Понад 66% від загального обсягу експорту спрямовано до Туреччини – 1,96 млн т (-2,2% р./р.). Серед найбільших споживачів сировини також:

• Єгипет – 252,98 тис. т (-26,3% р./р.);

• Індія – 176,66 тис. т (+95,3% р./р.);

• Пакистан – 125,31 тис. т (+63,8% р./р.).

На ці чотири країни припадає 84% експорту брухту з ЄС.

В лютому 2025 року ЄС експортував 1,62 млн т брухту чорних металів, що на 15,3% більше порівняно з лютим 2024-го, та на 19,3% м./м.

Турецьким споживачам в лютому спрямовано 1,01 млн т брухту (+17,5% р./р.; +7,2% м./м.), індійським – 83,34 тис. т (+81,7% р./р.; -10,7% м./м.), до Єгипту – 207,81 тис. т (-4,8% р./р.; +360,1% м./м.), Пакистану – 72,44 тис. т (+46,2% р./р.; +37% м./м.).

Нагадаємо, у 2024 році експорт металобрухту з Євросоюзу до третіх країн скоротився на 10,8% у порівнянні з 2023 роком – до 16,72 млн т. У 2023 році показник зріс на 7% р./р., до 18,7 млн т, а у 2022 році – впав на 10% р./р., до 17,6 млн т – вперше після більш ніж 6-річної висхідної тенденції.

Глобальний ринок брухту вступає в етап структурних змін: дедалі більше країн вводять обмеження на його експорт, розглядаючи брухт як стратегічну сировину для декарбонізації та розвитку «зеленої» металургії. ЄС, як найбільший експортер, уже до кінця 2025 року може запровадити нові торговельні бар’єри, а з 2027-го набуде чинності заборона експорту до країн поза ОЕСР, що не відповідають екологічним стандартам.

На цьому тлі очікується зростання внутрішнього споживання брухту та зниження його доступності на глобальному ринку, що може призвести до дефіциту до 15 млн т уже до 2030 року.

Виробництво сталі в ЄС у 2024 році зросло на 2,6% р./р. – до 129,5 млн т. Глобальний випуск сталі впав на 0,9% р./р. – до 1,84 млрд т.

Україна за підсумками січня-квітня скоротила експорт залізної руди на 10% р./р.

Ключові обсяги сировини спрямовано до Китаю, Словаччини та Польщі

Гірничодобувна галузь України за підсумками січня-квітня 2025 року скоротила експорт залізної руди на 10,2% у порівнянні з аналогічним періодом 2024-го – до 11,15 млн т.

Найбільшим споживачем української залізної руди традиційно є Китай. Протягом періоду відвантаження сировини в цьому напрямку становили 6,01 млн т (-2% р./р.). До Словаччини спрямовано 1,57 млн т (-15% р./р.), а до Польщі – 1,54 млн т (+3,4% р./р.).

У квітні Україна експортувала 2,654 млн т ЗРС, що на 8,4% менше порівняно з попереднім місяцем, та на 22% – до квітня 2024-го. До Китаю за місяць спрямовано 1,44 млн т (-7% м./м.) сировини, Словаччини – 405,24 тис. т (-17,7% м./м.), Польщі – 383,86 тис. т (+12,8% м./м.).

Виручка від експорту ЗРС у квітні склала $205,2 млн (-13,9% м./м.; -22,6% р./р.), а в січні-квітні – $892,99 млн (-20,9% р./р.).

Зазначимо, що спотові котирування залізної руди Fe 62 у Китаї на початку травня (з 29 квітня по 5 травня) зменшилися з $98,94/т до $97,76/т CFR Ціндао. Гірничодобувні компанії змушені йти на поступки покупцям, а підвищення до психологічної позначки $100/т у найближчому майбутньому є маловірогідним.

Поточна динаміка експорту та цін на залізну руду свідчить про те, що гірничодобувна галузь України опинилася під подвійним тиском – як через зовнішні ринкові чинники, так і через внутрішні економічні та адміністративні труднощі. Зниження попиту з боку ключових торговельних партнерів, нестабільність цін на сировину, висока вартість логістики та податкові перекоси ускладнюють роботу підприємств, які традиційно забезпечують значну частку валютних надходжень до бюджету.

В умовах війни та складної зовнішньоекономічної ситуації державна підтримка стратегічних галузей, таких як залізорудна, має стати пріоритетом. Без цього країна ризикує втратити один із ключових джерел валютних надходжень і стабільності національної валюти.

За підсумками 2024 року Україна збільшила експорт залізної руди на 89,9% у порівнянні з 2023 роком – до 33,699 млн т. Обсяги відвантажень зросли, переважно, завдяки відкриттю морського коридору з серпня 2023 року. Виручка від експорту залізної руди з України за 2024 рік склала $2,8 млрд (+58,7% р./р.).

Основні виробники залізорудної сировини в Україні – Інгулецький ГЗК, Криворізький ЗРК, Полтавський ГЗК, Єристівський ГЗК, Північний ГЗК, Центральний ГЗК, Південний ГЗК, «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Суха Балка», «Рудомайн».

«Узметкомбінат» у травні запускає виробництво гарячекатаного прокату

Новий комплекс у Бекабаді дозволить Узбекистану скоротити імпорт і зміцнити експорт

Узбецький металургійний гігант «Узметкомбінат» планує у травні поточного року запустити новий ливарно-прокатний комплекс у місті Бекабад. Після виходу на повну потужність підприємство зможе щорічно виробляти понад 1 млн т гарячекатаного прокату, що дозволить країні скоротити імпорт сталі та збільшити експортний потенціал, повідомляє Kallanish.

Нова лінія працює за принципом безперервного виробництва – напівфабрикати одразу надходять на прокатку без повторного нагрівання, що підвищує ефективність і знижує витрати енергії. Офіційне підтвердження графіка пуску від підприємства наразі не надано.

У компанії зазначили, що проєкт стане стратегічним кроком для зміцнення національної економіки й підвищення конкурентоспроможності сталеливарної галузі. Комплекс оснащено технологіями Danieli: електродуговою піччю на 120 т, машиною безперервного лиття, прокатним станом і допоміжним обладнанням. Також встановлюються сучасні системи фільтрації та енергозбереження.

Очікується, що проєкт створить 1250 робочих місць безпосередньо на підприємстві та до 5000 – у суміжних галузях. Він стимулюватиме розвиток будівництва, машинобудування та транспорту.

Інвестиції в інфраструктуру та обладнання від Danieli становили €359,3 млн, та €170 млн – на будівництво, підрядником якого виступила турецька Ronesans Eurasia.

«Узметкомбінат» також працює над залученням синдикованого кредиту на €190 млн, застрахованого італійським SACE та німецьким Euler Hermes.

Частину продукції планують переробляти всередині країни, зокрема на Ташкентському комбінаті холоднокатаного прокату, відкритому у 2021 році.

Китайська компанія Shandong Aipurui Steel Plate Co. Ltd має намір створити металургійний завод у Ферганській області Узбекистану вартістю $120 млн. Проєкт передбачає будівництво підприємства із переробки металу у промисловій зоні Тараккійот у районі Тошлок.