Україна у квітні скоротила експорт чавуну на 60% м./м.

Країни ЄС та США значно сповільнили споживання української продукції протягом місяця

Металургійні підприємства України за підсумками квітня 2025 року спрямували на експорт 120,18 тис. т товарного чавуну, що на 60,1% менше порівняно з попереднім місцем, коли було досягнуто рекордного місячного обсягу відвантажень з грудня 2021 року. Порівняно з квітнем 2024-го експорт зріс у 2,1 раза.

Спад експорту чавуну у квітні є відображає сповільнення попиту на українську продукції на ключових ринках. Зокрема, до США спрямовано 115,52 тис. т чавуну (-52,9% м./м.), Польщі – 3,39 тис. т (-1,6% м./м.), тоді як Італія не імпортувала продукцію з України.

За підсумками січня-квітня 2025 року обсяги експорту зросли на 37,4% порівняно з аналогічним періодом 2024-го – до 574,06 тис. т. На США припало 476,02 тис. т (+46,7% р./р.) поставок, Італію – 65,55 тис. т (+106,7% р./р.), Польщу – 14,5 тис. т (-27,3% р./р.).

Виручка від експорту чавуну у квітні склала $46,89 млн порівняно з $118,92 млн в березні, та $21,07 млн у квітні 2024-го.

Нагадаємо, у 2024 році Україна збільшила експорт товарного чавуну на 3,4% у порівнянні з 2023 роком – з 1,25 млн т до 1,29 млн т. Водночас у 2022 році експорт складав 1,32 млн т, а у 2021-му – 3,23 млн т. Виручка українських металургів від експорту за рік зросла на 6,1% – до $500,34 млн.

Протягом року відбулася диверсифікація напрямків експорту. Зокрема, основним споживачем українського чавуну стали США, переважно, завдяки відновленню морської логістики для українських вантажів ГМК. Водночас в напрямку ЄС експорт знизився через стагнацію ринку. Так, до США відвантажено 940,21 тис. т (+514% р./р.), Туреччини – 102,49 тис. т (+617%), Італії – 93,28 тис. т (+61,9%), Польщі – 63,05 тис. т (-90%). У 2023 році Польща спожила більш ніж половину українського експорту чавуну (633,34 тис. т), тоді як у 2024-му лише 5%.

Споживання металопродукції в Україні в січні-квітні зросло до 1,2 млн т

Понад 37% або 450,9 тис. т припадає на імпорт

Україна за підсумками січня-квітня 2025 року збільшила споживання металопродукції (прокат та напівфабрикати) на 19,1% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до 1,199 млн т. Про це свідчать дані ОП «Укрметалургпром».

За 4 місяці в Україну імпортовано 450,9 тис. т металопродукції, що на 28,2% більше р./р. Імпортні поставки складають 37,6% внутрішнього ринку споживання прокату в країні. Частка імпортної складової у внутрішньому споживанні металопродукції зросла на 2,68 в.п. р./р.

Структура імпорту характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим – 78,86% та 19,12% відповідно. У січні-квітні 2024 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним – 82,88% та 15,27% відповідно.

Загалом за 4 місяці українськими металургами вироблено 1,98 млн т прокату, що на 0,5% більше у порівнянні з аналогічним періодом 2024-го. На експорт відвантажено 1,23 млн т металопродукції, що менше на 6,4% р./р.

На внутрішній ринок спрямовано 748 тис. т прокату та напівфабрикатів, що на 14,2% більше р./р. В січні-квітні українські металурги збільшили відвантаження продукції на внутрішній ринок, частка експорту у загальному обсязі виробленої продукції за період становила 62,3%, тоді як рік тому показник був на рівні 66,8%.

Питома вага плоского прокату в експортних поставках збільшилась до 44,9% проти 40,4% роком раніше. Частка сортового прокату в експортних поставках зросла – до 19% з 14,2%, водночас напівфабрикатів – впала до 36,1% з 45,4%.

Основними експортними ринками українського металопрокату за 4 місяці 2025 року є країни Європейського союзу (79,7%), іншої Європи (10,2%) та СНД (6,8%). Серед металургійних імпортерів перше місце обіймають інші країни Європи (57,9%), на другому ЄС-27 (24,3%), на третьому – країни Азії (17,3%).

Споживання металопродукції в Україні у 2024 році скоротилося на 6,26% у річному обчисленні – до 3,288 млн т. За рік  імпортовано 1,235 млн т металопродукції, що на 10,2% більше р./р., на експорт спрямовано близько 4,17 млн т продукції, що більше на 39,7% р./р. Внутрішнє виробництво склало 6,22 млн т (+15,8% р./р.).

Індія у 2024/2025 фінроці збільшила випуск залізорудних окатків на 5% р./р.

Експорт продукції скоротився на 40% р./р.

У 2024/2025 фінансовому році Індія наростила виробництво залізорудних окатків до 105 млн т, що на 5% більше, ніж торік. Попри сповільнення в другій половині року, зростання забезпечили стабільне виробництво сталі, підвищене використання окатків у доменних печах та розширення внутрішніх потужностей.

За даними BigMint, загальна проєктна потужність Індії з випуску окатків зросла до 164 млн т на рік – проти 148 млн т у попередньому фінроці. Штат Одіша зберіг лідерство з обсягом у 37 млн т (+3% р./р.). Західний Бенгал показав найдинамічніше зростання – майже 30% р./р. завдяки запуску нових підприємств, зокрема заводу Bengal Energy (BEL) потужністю 1,2 млн т/рік.

Серед виробників лідирує JSW Steel з обсягом у 27 млн т (+8% р./р.), натомість AM/NS India скоротила випуск на 14% р./р. через обвал експорту окатків на понад 55% р./р. Водночас Tata Steel наростила виробництво на 16% р./р. завдяки новій лінії в Калінганагарі.

Ключовими драйверами виступають зростання випуску сталі в країні (+5% р./р., до 152 млн т) та активніше використання окатків у доменній металургії (частка зросла з 25% до понад 50%). Також окатки дедалі активніше застосовують у виробництві губчастого заліза – на них припадає вже 63% обсягів.

Водночас на тлі падіння експорту окатків на 40% р./р. темпи зростання сповільнились. При поточному завантаженні потужностей на рівні 64% надлишкова пропозиція може створити тиск на ринок.

Очікується, що у 2025/2026 році виробництво окатків продовжить зростати, однак ключову роль відіграватимуть попит на зовнішніх ринках і розвиток енергоефективних технологій у сталеливарній промисловості.

Нагадаємо, що у 2024/2025 фінроці Індія наростила видобуток залізної руди на 4,3% у річному обчисленні – до 289 млн т. Цей показник є історичним максимумом, перевершивши попередній рекорд, зафіксований у 2023/2024 фінроці (277 млн т).