Китай у січні-квітні знизив видобуток залізної руди на 12% р./р.

У квітні видобуток цієї сировини в країні склав 84,7 млн т

Гірничодобувні компанії Китаю за підсумками січня-квітня 2025 року зменшили видобуток залізної руди на 12,2% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до 328,6 млн т. Про це свідчать дані Національного бюро статистики Китаю (NBS), повідомляє SteelOrbis.

У квітні видобуток руди в країні склав 84,7 млн т, впавши на 4,9% у річному обчисленні.

Водночас ціни на імпортну сировину станом на кінець квітня коливались в обмеженому діапазоні. Найнижчий рівень ($96/т) минулого місяця спостерігався 8-9 квітня, найвищий ($104/т) – 1-2 квітня.

Нагадаємо, що морські постачання залізної руди до Китаю за підсумками квітня 2025 року сягнули 103,14 млн т, що на 9,8% більше м./м. та 1,3% р./р. Середня ціна знизилася на 13,3% р./р., до $98,1/т. Протягом місяця попит на залізну руду залишався високим через активні виробничі плани металургів.

За січень-квітень імпорт ЗРС скоротився на 5,5% у річному обчисленні – до 388,36 млн т, а середня ціна за тонну протягом періоду впала на 18,6% р./р., до $98,9.

За перші чотири місяці 2025 року китайські металурги виробили 345,35 млн т сталі, що на 0,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Це зростання зафіксоване попри плани Пекіна, оголошені в березні, щодо реструктуризації сталевого сектору через обмеження виробництва. Утім, влада досі не оприлюднила деталей щодо термінів і масштабів обмежень.

Збільшення вантажних тарифів «Укрзалізниці» призведе до зниження ВВП на 1,2%

Найбільше постраждають металургія, гірничодобувна промисловість та виробництво будматеріалів

Ініціатива «Укрзалізниці» щодо підвищення тарифів на вантажні перевезення на 37% може призвести до зниження українського ВВП на 1,18% або 95,8 млрд грн та скорочення експорту майже на 3% або 97,8 млрд грн. Такі результати показало дослідження ДП «Укрпромзовнішекспертиза».

З урахуванням частки інфраструктурної складової у залізничному тарифі, її збільшення на 37% призведе до зростання вартості залізничних вантажоперевезень різних видів продукції на 26-31%.

Окрім того, індексація тарифів УЗ спричинить зменшення обсягів перевезень на 27 млн т на рік та зниження виробництва на 23 млн т різної продукції. Серед секторів економіки найбільше скорочення обсягів виробництва буде у добуванні металевих руд (-5,38%, або -30,8 млрд грн) та металургії (-6,9%, або -63,6 млрд грн). Значним буде падіння випуску продукції й у торгівлі (-0,96%, або -21,5 млрд грн) та транспорті (-1,02%, або -10,0 млрд грн).

За оцінками «Укрпромзовнішекспертизи», найбільше постраждають металургія (-6,9%), гірничодобувна промисловість (-5,3%) та виробництво будматеріалів (-4,2%). Зокрема, це стосується вугілля (постачання на ТЕС), залізорудної сировини (постачання на меткомбінати), мінбудматеріалів та цементу (міжрегіональні перевезення), а також експортних перевезень.

Через зростання тарифів українські виробники, за можливості, переорієнтуються на автотранспорт, однак для основної частини продукції залізниця є безальтернативною, або її замінність обмежена – альтернатива підходить для перевезень зерна, лісоматеріалів і нафтопродуктів. Своєю чергою перехід бізнесу на автотранспорт створить додаткове навантаження на логістичну інфраструктуру країни.

Експерти пропонують розглянути альтернативні варіанти компенсації збитків, зокрема державну субсидію, продаж непрофільних активів або перегляд податкового навантаження, щоб зменшити негативний вплив на економіку.

Розрахунки кількісного ефекту приведені станом на кінець 2024 року.

Зростання залізничних тарифів автоматично закладається в собівартість виробництва, що може призвести до погіршення конкурентоздатності українських виробників як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. За розрахунками Національної асоціації добувної промисловості України, внаслідок індексації тарифів УЗ собівартість тонни руди може зрости щонайменше на $2-3, а тонни вугілля – на $5-7 залежно від відстані перевезення.

Нагадаємо, що такі дії «Укрзалізниці» фактично закладають спіраль промислової інфляції, оскільки будь-яке підвищення тарифів буде напряму оплачувати кінцевий споживач. Наприклад, якщо цегла продається за 10 грн, то зростання на 37% вартості перевезень означає, що вона буде коштувати вже 13,7 грн, а з ПДВ – усі 15 грн.

Україна в січні-квітні збільшила імпорт плоского прокату на 22% р./р.

Понад 40% імпорту припадає на плоский прокат з покриттям

Протягом січня-квітня 2025 року на український ринок було спрямовано 355,56 тис. т плоского металопрокату, що перевищує показник аналогічного періоду 2024 року на 22%. Про це свідчать розрахунки на базі даних Державної митної служби.

Понад 40% імпорту припадає на плоский прокат з покриттям (УКТЗЕД – 7210) – 149,27 тис. т, що на 15,7% більше р./р. Основними постачальниками продукції протягом періоду були Туреччина – 77,6 тис. т, Польща – 19,52 тис. т, та Словаччина – 18,33 тис. т.

Ще 37,7% поставок або 134,09 тис. т (+26,9% р./р.) припало на плоский гарячекатаний прокат (УКТЗЕД – 7208). Ключовим джерелом поставок цієї продукції є Туреччина – 112,2 тис. т. Ще 9,99 тис. т імпортовано з Китаю, та 3,83 тис. т – з Італії.

Також за січень-квітень імпортовано 37,62 тис. т плоского холоднокатаного прокату (УКТЗЕД – 7209), що на 64,8% більше р./р. З Туреччини ввезено 23,96 тис. т відповідної продукції, Китаю – 11,74 тис. т, Словаччини – 1,54 тис. т.

У квітні українські споживачі імпортували 87,31 тис. т плоского прокату, що на 5% більше р./р., та менше на 10% м./м. Відвантаження плоского прокату з покриттям становили 38,48 тис. т (-8,1% р./р.; -10,9% м./м.), плоского г/к прокату – 35,12 тис. т (+46,3% р./р.; -0,01% м./м.), плоского х/к прокату – 4,75 тис. т (-46,1% р./р.; -45,3% м./м.).

Витрати на імпорт плоского прокату за підсумками січня-квітня зросли на 14,9% р./р. – до $370,75 млн, а у квітні – на 9,8% р./р. та скоротились на 2,6% м./м., до $99,17 млн.

Нагадаємо, що за підсумками 2024 року на український ринок було спрямовано 983,49 тис. т. плоского металопрокату, що перевищує показник 2023 року на 8,3%.

Близько половини імпорту припадає на плоский прокат з покриттям – 468,61 тис. т (+7% р./р.). Ще 34,7% поставок або 341,21 тис. т (+8,7% р./р.) припало на плоский гарячекатаний прокат, та 79,31 тис. т (-0,9% р./р.) на плоский холоднокатаний прокат.

Витрати на імпорт плоского прокату за підсумками 2024 року зросла на 5% р./р. – до $1,08 млрд.