Уряд розширив перелік товарів із вимогою локалізації в публічних закупівлях

Вимога, зокрема, поширюватиметься на металоконструкції та труби великого діаметра

Український уряд затвердив додатковий перелік товарів із вимогою локалізації у публічних закупівлях. Про це йдеться в повідомленні Мінекономіки.

Вимога локалізації поширюватиметься на нові 25 видів товарів у таких категоріях:

• машинобудування (зокрема ліфти, трактори тощо),

• товари легкої промисловості, в тому числі спецодяг і військова форма;

• освітлювальні прилади, кабелі, світлофори;

• металоконструкції та труби великого діаметра.

Як зазначається, відтепер під час публічних закупівель цих товарів замовники будуть зобов’язані вимагати наявність місцевої складової в їхній собівартості: не менше 25% у поточному році, 30% – у 2026 році. Надалі вимога зростатиме на 5% щороку, поки не досягне 40%.

«Україна має надзвичайно високий рівень проникнення імпорту в публічні закупівлі. До повномасштабного вторгнення він становив 38%, тоді як середній показник у світі – менше 10%. Маємо подолати дискримінацію українського виробника в українських публічних закупівлях», – підкреслила перший віцепрем’єр – міністр економіки України Юлія Свириденко.

Вона зазначила: щодо розширення локалізації до уряду та комітету ВР з питань економічного розвитку зверталися близько 50 виробників. Тож це рішення врахувало їх запити.

Перший віцепрем’єр зауважила, що влада відкрита до подальшого розширення переліку товарів для локалізації. Вона запропонувала українським виробникам надсилати відповідні пропозиції до уряду та профільного комітету.

Як зазначається, це перше збільшення переліку з моменту запуску політики локалізації – раніше вимога застосовувалася до закупівель 103 видів товарів, зокрема залізничного та міського транспорту, комунальної техніки та енергобладнання.

Вимога локалізації діятиме для закупівель від 200 тис. грн. Вона не поширюється на товари, вироблені в країнах -учасницях Угоди СОТ про публічні закупівлі (GPA), зокрема в державах ЄС, США, Японії, Південній Кореї, Великій Британії та інших.

Постанова набирає чинності за через місяць з дня її опублікування.

Нагадаємо, що бюджетна декларація на 2026-2028 роки, затверджена урядом, передбачає прискорення зростання ВВП України у 2026 році на 4,5% у річному обчисленні, у 2027-му – на 5% і у 2028 році – на 5,7%. Що стосується поточного року, очікується, що економіка країни продовжить зростати, але повільнішими темпами – на рівні 2,7% р./р.

Туреччина в січні-травні збільшила експорт металопродукції на 18% р./р.

Імпорт сталі за цей період зріс на 6% р./р.

Туреччина за підсумками січня-травня 2025 року збільшила експорт металопродукції на 18% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до 6,3 млн т. У вартісному вимірі показник сягнув $4,3 млрд (+7,9% р./р.). Про це свідчать дані Турецької асоціації виробників сталі (TCUD).

В травні поточного року експорт сталі зріс на 21,1% порівняно з травнем 2024-го – до 1,4 млн т. Виручка від експорту збільшилась на 9,2% р./р., до $922,8 млн.

Імпорт металопродукції за 5 місяців збільшився на 6% порівняно з січнем-травнем попереднього року – до 7,5 млн т, а в травні  – на 24,6% р./р., до 1,9 млн т. Витрати на імпорт сягнули $5,3 млрд (-5,1% р./р.) за 5 місяців, та $1,3 млрд (-0,1% р./р.) в травні. Коефіцієнт покриття експортом імпорту знизився з 80,7% до 71%.

Внутрішнє споживання готової металопродукції протягом січня-травня скоротилось на 4,7% р./р., до 15,5 млн т, а в травні – зросло на 1,1% р./р. – до 3,4 млн т. Виплавка сталі за 5 місяців скоротилась на 1,4% р./р., до 15,4 млн т. В травні турецькі металурги виробили 3,1 млн т сталі (-2,8% р./р.).

Попри скорочення виробництва, Туреччина зберегла позиції провідного виробника сталі в Європі та сьомого у світі. Цьому сприяло зростання експорту, тоді як внутрішнє споживання знижувалось, а імпорт, особливо з Китаю та РФ, зростав. Турецькі виробники стикаються з тиском демпінгових цін і надмірного імпорту, що ставить під загрозу ефективне використання виробничих потужностей.

«Галузь потребує термінових заходів із перегляду торгових режимів та імпортного контролю. Додатковий тиск створюють внутрішні регуляторні норми, які обмежують фінансову гнучкість підприємств. У цьому контексті захист внутрішнього ринку та оновлення торгових угод стають ключовими для збереження конкурентоспроможності не лише металургії, а й усієї промисловості країни», – зазначає TCUD.

За підсумками 2024 року Туреччина збільшила експорт сталі на 27,6% р./р. – до 13,4 млн т. Імпорт сталі за підсумками 2024 року становив 17,4 млн т (+1,7% р./р.). Споживання прокату в країні торік зросло лише на 0,6% у річному обчисленні, до 38,3 млн т.

Феросплавна галузь України в січні-травні експортувала 45 тис. т продукції

Ключові обсяги поставок припадають на Алжир, Польщу та Туреччину

Феросплавні підприємства України за підсумками січня-травня 2025 року експортували 45 тис. т продукції порівняно з 6,67 тис. т протягом аналогічного періоду 2024-го, коли експортні відвантаження майже зупинились внаслідок тривалого простою ключових підприємств галузі.

Серед найбільших споживачів феросплавної продукції протягом періоду є: Алжир – 10,34 тис. т, Польща – 13,53 тис. т, Туреччина – 9,92 тис. т, та Італія – 6,37 тис. т.

У травні поточного року експорт феросплавів з України впав на 46,5% порівняно з попереднім місяцем – до 6,04 тис. т – мінімуму з грудня 2024-го, тоді як у травні минулого року ці обсяги складали 5,53 тис. т. Алжир протягом місяця не імпортував українську продукцію, тоді як Польща зменшила на 61,9% м./м., до 1,39 тис. т, Італія спожила 2,44 тис. т (0 тис. т у квітні), а Туреччина – зменшила імпорт до 1,65 тис. т (6,77 тис. т у квітні).

Виручка від експорту за підсумками січня-травня 2025 року зросла до $49,9 млн порівняно з $9,55 млн роком раніше. У травні показник впав на 44,8% м./м. – до $7,24 млн ($5,88 млн у травні 2024-го).

Нагадаємо, що протягом 2024 року феросплавні заводи України скоротили випуск продукції на 49,4% р./р. – до 108,2 тис. т. Галузь відновила свою роботу у квітні-травні після вимушеної зупинки восени 2023 року.

Таким чином, експорт феросплавів за рік скоротився на 77,5% у порівнянні з 2023 роком – з 344,17 тис. т до 77,32 тис. т. У 2022 році цей показник був на рівні 349,56 тис. т, а 2021-му – 668,54 тис. т.

Ключовими споживачами феросплавної продукції українського виробництва минулого року були Польща – 20,94 тис. т (189,34 тис. т у 2023 році), Туреччина – 45,69 тис. т (45,69 тис. т), Італія – 16,96 тис. т (18,74 тис. т).

За словами виконавчого директора асоціації УкрФа Сергія Кудрявцева, ключовою проблемою для галузі на 2025 рік є висока вартість електроенергії та стабільність її постачання. Загалом, настрої багато в чому негативні з елементом невизначеності.