Nippon Steel за 5 років планує подвоїти виробництво сталі в США – CEO

Японська компанія також збирається покращити асортимент продукції US Steel

Nippon Steel планує подвоїти виплавку сталі в США протягом 3-5 років. Про це в інтерв’ю The Yomiuri Shimbun повідомив голова ради директорів та головний виконавчий директор японської компанії Эйдзі Хасімото.

Компанія планує досягти цього шляхом підвищення ефективності виробництва на US Steel – угоду про купівлю останньої було закрито у червні поточного року.

Nippon Steel до 2028 року планує інвестувати в модернізацію застарілих виробничих потужностей US Steel $11 млрд. Японський виробник сталі також збирається покращити асортимент продукції американської компанії, запропонувавши передові виробничі технології, такі як високопродуктивну листову електротехнічну сталь, яка,  зокрема, використовується у двигунах для електромобілів.

CEO Nippon Steel не висловив стурбованості тим, що уряд США володіє «золотою акцією» в US Steel, що дає йому право вето на ключові управлінські рішення. За словами Хасімото, мета американської адміністрації – відновити обробну промисловість – збігається зі стратегією управління Nippon Steel.

Загалом Nippon Steel планує збільшити свої глобальні обсяги виплавки сталі з нинішніх 58 млн т до 100 млн т. Зокрема, планується додати 15 млн т сталі через ArcelorMittal Nippon Steel – спільне підприємство у Індії, де очікується створення одного із найбільших у світі меткомбінатів. Також можуть бути більш ніж удвічі розширені потужності активів US Steel у Словаччині, плануються інвестиції в Таїланді.

Таким чином компанія прагне забезпечити собі більшу частку ринку і стати провідним світовим виробником сталі.

Хасімото також порушив питання експорту на глобальний ринок дешевої китайської сталі.

«Щоб уникнути негативного впливу з боку Китаю, ми не можемо дозволити йому домінувати на таких важливих ринках, як США, Індія, Європа і Таїланд», – підкреслив він.

Нагадаємо, що Nippon Steel залучить $5,6 млрд для фінансування угоди з US Steel. Японська компанія отримає два субординовані кредити для погашення позик і часткового фінансування угоди на $14,9 млрд. 

Україна в І півріччі скоротила експорт залізної руди на 11,9% р./р.

Ключові обсяги сировини спрямовано до Китаю, Словаччини та Польщі

Гірничодобувна галузь України за підсумками січня-червня 2025 року скоротила експорт залізної руди на 11,9% у порівнянні з аналогічним періодом 2024-го – до 16,14 млн т.

Найбільшим споживачем української залізної руди традиційно є Китай. Протягом періоду відвантаження сировини в цьому напрямку становили 8,27 млн т (-1,9% р./р.).

До Словаччини спрямовано 2,41 млн т (-8,6% р./р.), а до Польщі – 2,32 млн т (-9% р./р.).

Протягом II кварталу відвантаження залізної руди на експорт склали 7,64 млн т, що на 17,9% менше порівняно з аналогічним періодом 2024-го, та на 10% до попереднього кварталу.

В червні Україна експортувала 2,59 млн т ЗРС, що на 8,1% більше порівняно з попереднім місяцем, та на 6,5% менше – до червня 2024-го. У річному порівнянні показник скорочується п’ятий місяць поспіль, а в місячному – зріс вперше після двомісячної стагнації. До Китаю спрямовано 1,21 млн т (+15,4% м./м.; +14,3% р./р.) сировини, Словаччини – 420,69 тис. т (-1,4% м./м.; -7,8% р./р.), Польщі – 397,01 тис. т (+2,5% м./м.; -22,6% р./р.).

Виручка від експорту ЗРС в червні склала $195,53 млн (+8,1% м./м.; -16,8% р./р.), а в січні-червні – $1,27 млрд (-20,8% р./р.). У II кварталі показник скоротився на 21,3% р./р. та 15,4% кв./кв. – до $581,63 млн.

Зазначимо, котирування залізної руди на початку липня 2025 року відзначились відновленням до двомісячних максимумів. Зокрема, за тиждень 30 червня – 4 липня вересневі ф’ючерси ЗРС на Далянській біржі (DCE) зросли на 2,3%, до $102,2/т, тоді як серпневі контракти на Сінгапурській біржі оцінюються в $96,15/т (+1,6%). У короткостроковій перспективі ціни можуть залишатися в межах $95-100/т за умови збереження високих обсягів виплавки чавуну в Китаї.

Поточна динаміка експорту та цін на ЗРС свідчить про те, що гірничодобувна галузь України опинилася під подвійним тиском – як через зовнішні ринкові чинники, так і через внутрішні економічні та адміністративні труднощі. Зниження попиту з боку ключових торговельних партнерів, нестабільність цін на сировину, висока вартість логістики та податкові перекоси ускладнюють роботу підприємств, які традиційно забезпечують значну частку валютних надходжень до бюджету.

Зокрема, значний негативний відбиток на галузі залишає проблема з неповерненням податку на додану вартість (ПДВ) за поставлену на експорт продукцію. Так, Ferrexpo з травня поточного року призупинила роботу двох ліній з виробництва окатків через борг держави із відшкодування ПДВ на понад $25 млн.

«Ми маємо зовнішнього ворога і зараз як ніколи повинні бути об’єднаними заради перемоги та майбутнього. Неповернення ПДВ Ferrexpo призводить до зменшення обсягів виробництва компанією, зменшення відвантажень нашій залізниці та портам, зменшення виручки від експорту української продукції, згортання інвестицій в нашу економіку та зменшення ВВП України», – зазначив президент «Укрметалургпрому» Олександр Каленков.

В умовах війни та складної зовнішньоекономічної ситуації державна підтримка стратегічних галузей, таких як залізорудна, має стати пріоритетом. Без цього країна ризикує втратити один із ключових джерел валютних надходжень і стабільності національної валюти.

За підсумками 2024 року Україна збільшила експорт залізної руди на 89,9% у порівнянні з 2023 роком – до 33,699 млн т. Обсяги відвантажень зросли, переважно, завдяки відкриттю морського коридору з серпня 2023 року. Виручка від експорту залізної руди з України за 2024 рік склала $2,8 млрд (+58,7% р./р.).

Основні виробники залізорудної сировини в Україні – Інгулецький ГЗК, Криворізький ЗРК, Полтавський ГЗК, Єристівський ГЗК, Північний ГЗК, Центральний ГЗК, Південний ГЗК, «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Суха Балка», «Рудомайн».

Індія переглядає мита у відповідь на американські тарифи на сталь та алюміній

Країна повідомила СОТ, що залишає за собою право коригувати товари та тарифні ставки

Індія переглядає свою пропозицію щодо запровадження мит у відповідь на американські тарифи на сталь та алюміній відповідно до норм Світової організації торгівлі (СОТ). Про це повідомляє Mint.

Тарифи Трампа на імпорт відповідної продукції зашкодили індійському експорту на суму $7,6 млрд, сума мита для цих товарів складе $3,82 млрд, повідомила Індія в ВТО. 

Прохання висловлено у відповідь на підвищення тарифів США на сталь та алюміній з 25% до 50%. Як йдеться, Індія залишає за собою право коригувати товари та тарифні ставки.

Запропоноване призупинення поступок або інших зобов’язань з боку Індії може мати форму підвищення тарифів на окремі товари походженням зі Сполучених Штатів.

У травні країна запропонувала запровадити відповідні мита на певні американські товари в рамках правил СОТ, щоб протидіяти тарифам США на сталь та алюміній. Тоді зазначалося, що сума стягнення мита з індійського імпорту металопродукції становить $1,91 млрд.

Остання пропозиція з’явилася на тлі торгівельних перемовин сторін. Очікується, що індійська команда відвідає Вашингтон наступного тижня, а переговори охоплять як тимчасові, так і ширші двосторонні угоди.

Нагадаємо, що Індія у перші два місяці 2025/2026 фінансового року (квітень-травень) скоротила імпорт прокату на 27,6% у річному обчисленні – до 0,9 млн т. Експорт прокату за період скоротився на 18,1% у річному обчисленні, до 0,8 млн т, найбільшим експортним ринком країни стала Бельгія.