Споживання металопродукції в Україні в січні-липні зросло до 2,3 млн т

Понад 37,4%, або 862,7 тис. т, припадає на імпорт

Україна за підсумками січня-липня 2025 року збільшила споживання металопродукції (прокат та напівфабрикати) на 13,2% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до 2, 302 млн т. Про це свідчать дані ОП «Укрметалургпром».

За 7 місяців в країну імпортовано 862,7 тис. т металопродукції, що на 21,2% більше р./р.

Структура імпорту у січні-липні, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (74,75% та 20,20% відповідно). У той же період 2024-го це співвідношення було 79,38% та 19,04% відповідно.

Загалом у січні-липні українські металурги виробили 3,62 млн т прокату, що на 2,8% менше у порівнянні з аналогічним періодом 2024-го. На експорт відвантажено 2,182 млн т (-9,3% р./р.).

На внутрішній ринок за 7 місяців 2025 року спрямовано 1,44 млн т прокату та напівфабрикатів, що на 8,8% більше р./р. В січні-липні українські металурги збільшили відвантаження продукції на внутрішній ринок, частка експорту у загальному обсязі виробленої продукції за період становила 60,2%, тоді як рік тому показник був на рівні 64,5%.

Основними експортними ринками для українського металопрокату за 7 місяців поточного року, за даними Держмитслужби, є країни ЄС (81,5%), іншої Європи (8,2%) та СНД (6,7%).

Серед імпортерів металопродукції за період перше місце – за іншими країнами Європи (55,4%), на другій позиції – ЄС-27 (23,7% ), на третій – азійські країни (17,8%).

Нагадаємо, що торік споживання металопродукції в Україні скоротилося на 6,26% у річному обчисленні – до 3,288 млн т. У 2024-му імпортовано 1,235 млн т, що на 10,2% більше р./р., на експорт спрямовано близько 4,17 млн т, що більше на 39,7% р./р. Внутрішнє виробництво склало 6,22 млн т (+15,8% р./р.).

Середні ціни на бразильський чавун у липні коливалися на рівні $400-410/т

Експорт чавуну з Бразилії не підпадає під нові мита США, тому місцеві виробники зможуть продовжити поставки на американський ринок

Ринок бразильського чавуну в липні «завис» через очікування американських мит, введення яких після довгих словесних баталій призначено на 7 серпня. Все виявилося простіше – чавун виключили з-під дії «тарифного зашморгу» адміністрації Дональда Трампа.

Експортні ціни на бразильський чавун протягом усього липня варіювалися в діапазоні $400–410/т. Активність на ринку була обмежена через невизначеність з приводу торгової політики США – покупці оцінювали можливі наслідки нових мит. Це призвело до того, що низка виробників зупинили виробництво через скасування американських замовлень.

З 7 серпня США вводять сукупне 50%-е мито на товари, вироблені в Бразилії. Напівфабрикати і готова сталь з Бразилії вже потрапляють під 50%-й американський тариф згідно з розділом 232. Однак в обох випадках чавун виключений з-під дії тарифів. Це позитивне рішення для місцевого ринку, оскільки в І півріччі поточного року Бразилія направила в США 88% свого експорту чавуну – 1,62 млн т із загального обсягу в 1,85 млн т.

Загальні показники галузі досить позитивні. За даними IAB, у січні-червні Бразилія експортувала 1,8 млн т чавуну (2,8% р./р.), червневий показник зріс відразу на 32,3% порівняно з травнем – до 358,1 тис. т. Загальне виробництво чавуну в країні в червні склало 2,24 млн т, що на 5,6% більше, ніж у травні.

Дещо інша ситуація була на турецькому ринку. Власне виробництво чавуну за січень-червень в країні склало 4,1 млн т, що менше на 13% р./р. У червні випуск продукту склав приблизно 700 тис. т (-15,4% р./р.).

За даними TUIK, імпорт чавуну до Туреччини в червні знизився на 17,3% порівняно з травнем – до 203 тис. т. Як і раніше, на ринку домінує російський чавун (90% ринку), імпорт якого в червні зріс на 33,5% м./м. – до 182,1 тис. т.

Збільшення припливу російського чавуну на турецький ринок було очікуваним, оскільки РФ вже вичерпала квоту на поставки до ЄС у 2025 році (імпорт чавуну з Росії до ЄС у січні-травні зріс на 68,5% р./р. – до 697 тис. т, що відповідає рівню квоти в 700 тис. т), що призвело до переорієнтації поставок на Туреччину та інші ринки. Російський чавун поставлявся по $348/т, тоді як середня ціна імпорту – $354/т. У той же час у червні власне виробництво чавуну в РФ знизилося на 2% р./р. – до 4,1 млн т.

Одночасно в червні повністю припинилися поставки на турецький ринок чавуну з України, які в травні склали 44,2 тис. т.

Нагадаємо, що за підсумками червня продовжилася тенденція зниження цін на регіональних ринках чавуну. Так, середні ціни на бразильський чавун на умовах FOB в червні зменшилися з $420/т наприкінці травня до $410/т (станом на 20 червня).

Як повідомлялося раніше, світове виробництво чавуну в січні-червні 2025 року знизилося на 0,8% порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до 698,6 млн т. Найбільшими країнами-виробниками чавуну за підсумками періоду стали Китай – 434,7 млн т (-0,8% р./р.), Індія – 76,4 млн т (+7,7% р./р.) і РФ – 29,7 млн т (-1% р./р.).

Глобальний непрямий експорт сталі зріс на 23% за 2013-2023 роки – WorldSteel

У 2023 році показник становив 392 млн т

Світовий непрямий експорт сталі за період 2013-2023 роки зріс на 23%. Про це йдеться у останньому звіті Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel).

Як зазначається, у 2013 році цей показник становив 319 млн т, а у 2023 році, цифра зросла до 392 млн т.

За даними Worldsteel, у 2023 -му непряма торгівля сталлю за обсягом була еквівалентна 95% прямого експорту прокату та напівфабрикатів.

Непряма торгівля відбувається через експорт та імпорт товарів, що містять сталь. Асоціація перелічує ці товари. як такі, що належать до шести категорій: автомобільні, інші транспортні засоби, побутова техніка, механічні машини, електрообладнання та металеві вироби.

Непрямий експорт було проаналізовано для 74 країн за базою даних UN Comtrade.

Нагадаємо, що за даними WorldSteel, глобальний експорт сталі за підсумками 2023 року збільшився на 6,5% у порівнянні з 2022-м – до 402,8 млн т.

Основні обсяги експорту у 2023 році припали на гарячекатані листи та рулони – 75,6 млн т (+11,2% р./р.), напівфабрикати – 53,2 млн т (+19,2% р./р.), оцинкований прокат – 41 млн т (+6,8% р./р.), сталеві труби та фітинги – 36,5 млн т (+6,7% р./р.), й холоднокатані листи та рулони – 30,3 млн т (-1,6% р./р.).

Основними експортерами сталі за 2023 рік є Китай – 94,3 млн т, Японія – 32,2 млн т, Південна Корея – 27 млн т, Євросоюз – 26 млн т, та Німеччина – 22,5 млн т. Водночас ЄС є найбільшим імпортером сталевої продукції – 39,2 млн т.