Туреччина у І півріччі зайняла 60% імпортного ринку металопрокату України

Частка турецької продукції значно зросла, переважно в сегменті плоского прокату

Поставки металопрокату з Туреччини на ринок України за підсумками січня-червня 2025 року зросли на 47,9% у порівнянні з аналогічним періодом 2024-го – до 405,84 тис. т.

Таким чином, частка турецької продукції в українському імпорті сягнула 59,5% порівняно з 49,6% роком раніше. Про це свідчать розрахунки на базі даних Державної митної служби.

Імпорт плоского прокату турецького походження за 6 місяців зріс на 42,8% р./р. – до 325,65 тис. т, а довгого – на 73,3% р./р., до 80,19 тис. т. Продукція зайняла 58,8% та 62,8% відповідно від загального обсягу імпорту (48,1% та 58,9% роком раніше).

Найбільші обсяги поставок припадають на плоский прокат з покриттям – 139,42 тис. т (+67,3% р./р.), та прокат плоский гарячекатаний – 139,11 тис. т (+28,6% р./р.). Також імпортовано 46,78 тис. т кутиків (+80,9% р./р.) та 37,94 тис. т плоского прокату холоднокатаного (+34,8% р./р.).

В червні поставки металопрокату з Туреччини до України зросли на 26,8% р./р. – до 68,18 тис. т, зокрема, плоского прокату – на 36,9% р./р., до 56,37 тис. т, а довгого – знизились на 6,3% р./р., до 11,81 тис. т.

Як зазначив президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков, різке зростання імпорту, зокрема з Туреччини та Китаю, вже зараз становить пряму загрозу для українських виробників. Особливо критичним є приріст у сегменті довгомірного прокату – арматури та катанки, які підприємства в Україні здатні випускати самостійно.

За словами Каленкова, ситуація потребує термінового втручання з боку держави, оскільки імпортна продукція часто отримує цінові переваги завдяки використанню дешевих енергоносіїв та сталевої заготовки з РФ. Така конкуренція є недобросовісною і ставить українські заводи в завідомо гірші умови.

У «Укрметалургпромі» наголошують: якщо не вжити відповідних захисних заходів, українські виробники можуть остаточно втратити внутрішній ринок, який має бути «подушкою безпеки» для галузі в умовах війни та післявоєнного відновлення.

Нагадаємо, за підсумками І півріччя 2025 року Україна збільшила імпорт плоского прокату на 16,8% р./р. – до 554,05 тис. т. Поставки довгого прокату зросли на 62,6% р./р. – до 127,75 тис. т.

Канадські металурги закликають уряд захистити робочі місця на тлі тарифів США

Галузева профспілка наголошує на необхідності розробки промислової стратегії країни

Канадська профспілка United Steelworkers (USW) закликає уряд негайно вжити заходів для захисту робочих місць, доходів та ланцюгів постачань. Про це йдеться у відповідній заяві USW.

Як зазначається, у секторах виробництва сталі та алюмінію працюють понад 20 тис. членів USW. Тарифи, запроваджені президентом США Дональдом Трампом безпосередньо на них впливають.

«Вже повідомлялося про кілька звільнень, а на низці підприємств було укладено угоди про розподіл роботи, щоб мінімізувати втрати робочих місць. Наслідки також відчуваються в лісовому, автомобільному та виробничому секторах», – йдеться у заяві.

Ще з першими тарифними оголошеннями USW створила команду з розв’язання проблем для моніторингу розвитку подій, інформування директорів, спілкування з урядами та координації дій з міжнародною профспілкою.

Наразі канадські сталеливари, зокрема, вимагають глибокої реформи Страхування по безробіттю (EI).

Також йдеться про розробку надійної промислової стратегії країни для зменшення залежності Канади від торгівлі з США. Пріоритет має бути наданий сталі, алюмінію, деревині та матеріалам, виробленим в Канаді, у всіх проєктах, що фінансуються урядом. Профспілка наголошує на необхідності податкової пільги для заохочення закупівель товарів канадського виробництва та створенні стратегічних резервів критично важливих корисних копалин для стабілізації попиту та безпеки ланцюгів постачань.

1 березня поточного року Дональд Трамп запровадив 25% мита на канадську сталь та алюміній, які зрештою були подвоєні до 50% у червні. 1 серпня Білий дім підвищив імпортні мита на низку канадських товарів до 35%.

Нагадаємо, що металурги ЄС розкритикували торгову угоду з США через збереження 50% мит на сталь. Галузь вимагає справедливих умов торгівлі та захисту від надмірного імпорту.

Промислове виробництво в ЄС у червні скоротилось на 1% м./м.

У єврозоні показник впав на 1,3% у порівнянні із травнем

В червні 2025 року промислове виробництво в Європейському Союзі (ЄС) з поправкою на сезонні зміни скоротилось на 1% у порівнянні з попереднім місяцем. У єврозоні показник впав на 1,3% м./м. Про це свідчать попередні дані Євростату.

У порівнянні з червнем 2024 року промвиробництво в єврозоні зросло на 0,2%, а в ЄС – на 0,5%.

Серед держав-членів ЄС найвище місячне зростання зафіксоване у Бельгії (+5,1%), Франції та Швеції (в обох країнах +3,8%), Греції (+3,3%). Найбільше зниження спостерігалося в Ірландії (-11,3%), Португалії (-3,6%) та Литві (-2,8%).

У річному обчисленні промислове виробництво у червні 2025 року найбільше зросло у Швеції (+13,4%), Ірландії (+10,5%) та Латвії (+7,3%). Найбільше зниження спостерігалося в Болгарії (-8,2%), Угорщині (-4,9%) та Словенії (-4,3%).

Виробництво енергії в єврозоні за місяць зросло на 2,9% м./м. та на 4,6% р./р. У ЄС виробництво енергії у зазначений період збільшилось на 2,7% м./м. та на 3,5% р./р.

Нагадаємо, що інфляція в єврозоні в липні 2025 року зросла на 2% у порівнянні з аналогічним місяцем 2024 року. Таким чином, показник стабілізувався на рівні червня. Аналітики в середньому очікували її уповільнення до 1,9%, за даними Trading Economics.

Європейська асоціація виробників сталі (EUROFER) очікує спаду споживання сталі в ЄС четвертий рік поспіль. Як реальне, так і видиме споживання сталі у блоці знову знизяться – на 3,3% р./р. та 0,9% р./р. відповідно. Відновлення ринку відбудеться не раніше 2026 року.