ArcelorMittal підвищує ціни на довгий прокат у Європі на €30/т

Крок зумовлений високими витратами на виробництво та слабким попитом на ринку сталі

ArcelorMittal, один із провідних виробників сталі в Європі, оголосив про підвищення цін на всі види довгого прокату на європейському ринку на €30/т ($34/т), повідомляє Kallanish.

За інформацією учасників ринку, рішення зумовлене неможливістю утримувати нинішній рівень цін через високі витрати на виробництво та сировину, включаючи металобрухт, а також через знижену завантаженість потужностей.

Цього року компанія, як і інші виробники на півдні та півночі Європи, вже була змушена скоротити виробництво на кількох підприємствах через складні ринкові умови. Ці заходи частково допомогли збалансувати ринок, де попит залишається слабким.

Джерела на заводах підтверджують, що ціни на довгий прокат нині перебувають на рівні, який не покриває витрат виробників. Очікується, що майбутнє впровадження механізму CBAM підтримає подальше зростання цін. Деякі інші європейські виробники також розглядають можливість підвищення вартості продукції, тоді як італійські постачальники арматури ще на початку серпня анонсували підвищення перед плановими зупинками на ремонт.

У північній Європі цього тижня відзначається поступове відновлення активності після літніх канікул: продавці повідомляють про зростання кількості запитів на довгий прокат.

При цьому ціни на імпортний турецький брухт утримуються на рівні близько $340/т CFR – це відповідає січневим показникам. Водночас вартість довгого прокату все ще приблизно на €40/т нижча за рівень січня, що суттєво тисне на рентабельність заводів.

Підвищення цін ArcelorMittal поширюється на основні категорії довгого прокату, включаючи балки, катанку та арматуру.

Нагадаємо, на початку серпня компанія підвищила базову ціну на гарячекатаний рулон до €610/т з доставкою для постачань у четвертому кварталі. Це вже друге зростання цін за короткий період – наприкінці липня компанія встановила рівень у €590/т, який наразі також застосовується в Іспанії та Італії.

Туреччина в липні збільшила виплавку сталі на 10,2% м./м.

Виплавка чавуну за місяць впала на 11,9% м./м.

Металургійні підприємства Туреччини за підсумками липня 2025 року збільшили виплавку сталі на 4,2% у порівнянні липнем 2024-го, та на 10,2% порівняно з попереднім місяцем – до 3,18 млн т. Про це свідчать дані Глобальної асоціації виробників сталі WorldSteel.

Виплавка чавуну в країні за минулий місяць збільшилась на 11,9% м./м., й впала на 9,3% р./р. – до 781 тис. т.

Протягом січня-липня металургійна галузь Туреччини скоротила виплавку сталі на 0,9% порівняно з аналогічним періодом 2024-го – до 21,48 млн т. Виробництво чавуну за період впало на 12,5% р./р. – до 5,29 млн т.

Зазначимо, що у 2024 році турецькі металурги збільшили виплавку сталі на 9,4% у порівнянні з 2023 роком – до 36,89 млн т. Виплавка чавуну в країні за минулий рік зросла на 17,2% р./р. – до 10,19 млн т. Середньомісячне виробництво сталі склало 3,07 млн т порівняно з 2,81 млн т у 2023-му, чавуну – 848,8 тис. т та 724,2 тис. т відповідно.

Металургійна галузь Туреччини минулого року досягла зростання після 2-річної стагнації. Цьому сприяли активний розвиток інфраструктурних проєктів, зокрема відновлення регіонів після землетрусу, зростання експорту в умовах змін на світових ринках і модернізація металургійних потужностей.

Попри позитивну динаміку, глобальні виклики, такі як нестабільність попиту та конкуренція з боку азійських виробників, залишаються актуальними й впливають на показники початку року. Загалом, у 2025 році ймовірне подальше зростання завдяки державним інвестиціям, розширенню ринків збуту в регіоні та інтеграції екологічних технологій, хоча ризики зниження цін на сировину та геополітичної нестабільності зберігаються.

WorldSteel очікує, що у 2025 році попит на сталь в Туреччині знизиться на 1,7% порівняно з 2024-м, до 35,5 млн т.

Феросплавна галузь України в січні-липні експортувала 63,5 тис. т продукції

Ключові обсяги поставок припадають на Алжир, Польщу та Туреччину

Феросплавні підприємства України за підсумками січня-липня 2025 року експортували 63,5 тис. т продукції порівняно з 39,69 тис. т (+60% р./р.) протягом аналогічного періоду 2024-го Про це свідчать розрахунки на базі даних Державної митної служби.

Серед найбільших споживачів феросплавної продукції протягом періоду є: Алжир – 18,28 тис. т, Польща – 15,6 тис. т (+61,8% р./р.), Туреччина – 14,42 тис. т (+17,5% р./р.), та Італія – 7,92 тис. т (+20,8% р./р.).

У липні поточного року показник впав на 10,4% порівняно з попереднім місяцем, та на 43,5% р./р. – до 8,75 тис. т. Алжир протягом місяця імпортував 3 тис. т української продукції (-39,2% м./м.), Польща – 1,31 тис. т (+71,5% м./м.), Італія – 0,85 тис. т (+22,7% м./м.), а Туреччина – 1,44 тис. т (-53,1% м./м.).

Виручка від експорту за підсумками січня-липня 2025 року зросла до $71,34 млн порівняно з $48,13 млн роком раніше. В липні показник знизився на 9% м./м., та 45,6% р./р., до $10,22 млн.

Нагадаємо, що протягом 2024 року феросплавні заводи України скоротили випуск продукції на 49,4% р./р. – до 108,2 тис. т. Галузь відновила свою роботу у квітні-травні після вимушеної зупинки восени 2023 року.

Таким чином, експорт феросплавів за рік скоротився на 77,5% у порівнянні з 2023 роком – з 344,17 тис. т до 77,32 тис. т. У 2022 році цей показник був на рівні 349,56 тис. т, а 2021-му – 668,54 тис. т.

Ключовими споживачами феросплавної продукції українського виробництва минулого року були Польща – 20,94 тис. т (189,34 тис. т у 2023 році), Туреччина – 45,69 тис. т (45,69 тис. т), Італія – 16,96 тис. т (18,74 тис. т).