Реальне споживання сталі в ЄС у І кварталі впало на 5,5% р./р. – EUROFER

Водночас видиме споживання зросло на 2,2% р./р.

У I кварталі 2025 року ринок сталі Європейського Союзу продемонстрував суперечливу динаміку. Згідно з даними квартального звіту Європейської асоціації виробників сталі (EUROFER), реальне споживання сталі скоротилося вже одинадцятий квартал поспіль – на 5,5% у річному вимірі, після падіння на 7,6% у IV кварталі 2024-го. Це свідчить про продовження тривалої рецесії у сталеспоживаючих секторах, яка тягнеться ще з 2019 року, посилена пандемією, війною в Україні та геополітичними ризиками.

Аналітики прогнозують, що у 2025 році спад реального споживання триватиме на рівні -2,3% р./р., перш ніж у 2026-му можливий лише слабкий відскок на +0,8%. Висока невизначеність у промисловості та низька ділова впевненість відкладають процес відновлення щонайменше до початку 2026 року.

Водночас показник видимого споживання сталі у I кварталі 2025 року зафіксував зростання на 2,2% р./р., що стало другим поспіль кварталом позитивної динаміки після підйому на 0,5% наприкінці 2024 року. Загальний обсяг становив 33,8 млн т. Це зростання пояснюється низькою базою попереднього року та не сигналізує про реальне пожвавлення попиту.

У 2022 році ЄС зіткнувся з різким падінням видимого споживання на 8% р./р. через енергетичну кризу та наслідки війни. У 2023-му і 2024-му негативний тренд продовжився (-6% р./р. та -1,1% р./р. відповідно). На 2025 рік прогнозується подальше, хоч і помірне, зниження на 0,2% р./р. Відновлення очікується лише у 2026 році, коли споживання може зрости на 3,1% р./р. за умови покращення індустріального попиту та зменшення глобальної напруги.

Таким чином, на початок 2025 року сталевий ринок ЄС залишався у стані структурної слабкості: реальний попит продовжував падати, тоді як видиме споживання демонструвало тимчасове зростання на фоні низької бази порівняння.

Нагадаємо, раніше EUROFER розкритикувала нову торгову угоду між ЄС і США, заявивши, що вона не вирішує ключову проблему – 50% мита на імпорт європейської сталі до США залишаються в силі. На думку асоціації, попри дипломатичні зусилля Єврокомісії, сталевий сектор ЄС продовжує зазнавати суттєвих збитків.

Індія планує запровадити експортне мито у 30% на низькосортну залізну руду

Країна прагне забезпечити сировину для місцевих металургів та знизити ціни

Індія планує із жовтня поточного року запровадити експортне мито у 30% на низькосортну залізну руду, повідомляє The Financial Express.

Таким чином країна прагне забезпечити сировину для виробників сталі, знизити ціни та стимулювати експорт з доданою вартістю.

У 2024/2025 фінансовому році країна експортувала близько 30 млн т залізної руди (48 млн т – у попередньому фінроці). Більшість експорту становили дрібні або низькосортні руди, на які не поширюється вивізне мито. Продукція вищого сорту – кускова – обкладається експортним митом у розмірі 30%. Проте її частка в експортному кошику мінімальна, оскільки цю сировину використовують вітчизняні сталеливарні заводи.

Запропонований крок отримав схвальні відгуки від сталеливарної промисловості, тоді як гірничодобувний сектор поки не виступив проти цього відкрито. Федерація індійської мінеральної промисловості (FIMI) незабаром подасть уряду меморандум, у якому підкреслить відсутність нестачі залізної руди для внутрішнього споживання попри експорт. У 2024/2025 фінроці фіксувався профіцит у 14 млн т, у 2025/2026 фінансовому році прогнозується його збільшення до 35 млн т, враховуючи зростання видобутку.

У гірничодобувному секторі також зауважують: якщо уряд введе пропоноване мито, є ризики виникнення надлишку низькосортної руди на шахтах, скорочення державних роялті та нових торгівельних викликів. Водночас цей крок мало що змінить для покращення якості сировини, що насправді потрібна індійським металургам.

Введення мита для обмеження експорту залізної руди та стимулювання створення доданої вартості не є новим для Індії, зауважує видання. Уряд неодноразово застосовував цю тактику, але в більшості випадків відмовлявся від неї. Так, у травні 2022 року країна підвищила експортне мито на залізну руду до 50%, щоб задовольнити зростаючий місцевий попит. Однак за пів року, у листопаді, воно було скасоване.

Нагадаємо, у 2024/2025 фінансовому році (завершився у квітні 2025-го) Індія наростила видобуток залізної руди на 4,3% у річному обчисленні – до 289 млн т. Цей показник є історичним максимумом, перевершивши попередній рекорд, зафіксований у 2023/2024 фінроці (277 млн т).

Металурги України в січні-серпні скоротили експорт напівфабрикатів на 39% р./р.

Протягом періоду основну частину продукції спрямовано до Болгарії, Туреччини та Польщі

Металургійні підприємства України за підсумками січня-серпня 2025 року скоротили експорт сталевих напівфабрикатів на 39,1% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до 795,77 тис. т. Про це свідчать розрахунки на базі даних Державної митної служби.

Ключовими напрямками експорту напівфабрикатів протягом періоду є Болгарія – 314,3 тис. т (-26,6% р./р.), Туреччина – 137,22 тис. т (+14,2% р./р.), Польща – 107,04 тис. т, та Єгипет – 51,02 тис. т (-76,2% р./р.).

Протягом серпня українські металургійні компанії експортували 90,14 тис. т напівфабрикатів, що на 36% менше порівняно з попереднім місяцем, й на 54,6% до серпня 2024-го.

До Болгарії за минулий місяць відвантажено 35,94 тис. т напівфабрикатів (-9,6% м./м.; -29,9% р./р.), Туреччини – 17,15 тис. т (-52,1% р./р.; +12,9% р./р.), Польщі – 8,56 тис. т (-70,3% м./м.). Експорт до Єгипту не здійснювався.

Виручка від експорту за 8 місяців скоротилась на 40,8% р./р. – до $384,21 млн, а в серпні – впала на 58,7% р./р., та 36,1% м./м., до $41,24 млн.

За підсумками 2024 року Україна збільшила експорт сталевих напівфабрикатів на 56,7% у порівнянні з 2023 роком – з 1,2 млн т до 1,89 млн т.

Експортні відвантаження зросли завдяки поновленню морського експорту на дальні ринки, зокрема до Єгипту – 356,17 тис. т (+1233% р./р.). До Болгарії спрямовано 595,02 тис. т продукції (+30% р./р.), а Туреччини – 215,76 тис. т. Основний сплеск експорту припав на III квартал (641,9 тис. т), що й сприяло значному зростанню річних обсягів експорту.

Виручка українських металургів від експорту за рік зросла на 52,4% – до $927,55 млн.