Україна в січні-серпні збільшила імпорт довгого прокату на 48% р./р.

Основні обсяги імпорту припадають на кутики, фасонні та спеціальні профілі

У січні-серпні 2025 року ринок довгого металопрокату в Україні демонстрував значне зростання імпорту – на 47,9% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 172,71 тис. т. Про це свідчать розрахунки на базі даних Державної митної служби.

Основні обсяги поставок припадають на кутики, фасонні та спеціальні профілі (УКТЗЕД – 7216) – 75,47 тис. т, що на 45,2 більше р./р. Туреччина спрямувала на український ринок 59,88 тис. т відповідної продукції, Польща – 7,26 тис. т, Китай – 4,33 тис. т.

Також імпортовано 48,43 тис. т інших прутків та брусків з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, кручених (УКТЗЕД – 7214), що більше на 81,6% р./р. З Туреччини ввезено 42,02 тис. т такої продукції, з Болгарії – 2,92 тис. т, Китаю – 1,92 тис. т.

Невелика частка поставок припадає на прутки та бруски гарячекатані, вироблені з вуглецевої сталі, у бунтах (УКТЗЕД – 7213) – 17,78 тис. т (+41,5% р./р.). Китай спрямував в Україну 17,66 тис. т.

Таким чином, Туреччина та Китай є основними постачальниками довгого металопрокату на ринок України. Турецькі поставки відповідної продукції на український ринок за 2024 рік оцінюються в 108,87 тис. т – понад 63% від загального обсягу імпорту, а китайські – 9,08 тис. т (5,3%).

В серпні 2025 року на український ринок спрямовано 29,64 тис. т довгого металопрокату, що на 60,4% більше порівняно з серпнем 2024-го, та на 93,5% до попереднього місяця. Споживання ключових імпортних позицій протягом місяця виглядає наступним чином:

• кутики, фасонні та спеціальні профілі (УКТЗЕД – 7216) – 9,51 тис. т (+1,1% р./р.; +39,8% м./м.);

• інші прутки та бруски з вуглецевої сталі, без оброблення, кручені (УКТЗЕД – 7214) – 9,59 тис. т (+262% р./р.; +106,3% м./м.);

• прутки та бруски гарячекатані, вироблені з вуглецевої сталі, у бунтах (УКТЗЕД – 7213) – 6,21 тис. т (+138% р./р.; імпорт не здійснювався у попередньому місяці).

Витрати на імпорт довгого прокату за 8 місяців зросли на 62% р./р. – до $185,02 млн. В серпні показник зріс на 65,7% р./р. та на 37,4% м./м. – до $28,28 млн.

Як повідомляв GMK Center, за підсумками 2024 року Україна збільшила імпорт довгого прокату на 12,1% у порівнянні з 2023 роком – до 171,9 тис. т.

Основні обсяги поставок припали на кутики, фасонні та спеціальні профілі (УКТЗЕД – 7216) – 76,69 тис. т, що на 47,9% більше р./р. Також імпортовано 43,84 тис. т інших прутків та брусків з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, кручених (УКТЗЕД – 7214), що менше показника 2023 року на 29,7%.

ЦГЗК оновлює редуктори конвеєрів дробильної фабрики

Комбінат замінив частину редукторів новим обладнанням SEW-EURODRIVE та готує наступні проєкти

На дробильній фабриці Центрального гірничо-збагачувального комбінату (ЦГЗК) триває програма модернізації приводних редукторів конвеєрів. Її головна мета – заміна вузлів, що відпрацювали граничний термін, на сучасні та більш надійні аналоги. Це дозволить запобігти аварійним зупинкам, підтримати стабільний виробничий ритм і гарантувати безпеку персоналу. Про це йдеться у повідомленні Metinvest.Media.

Програму розпочали два роки тому з капремонту головного та допоміжного редукторів магістрального конвеєра К-2, який є ключовою транспортною лінією фабрики. У 2025 році комбінат запланував ще дві заміни. Один із редукторів зараз проходить капітальний ремонт, після чого знову повернеться в експлуатацію. Інший уже замінили на нову систему виробництва німецької компанії SEW-EURODRIVE – це вже третій спільний проєкт фабрики з цим постачальником.

«Абсолютно нова, вироблена в Європі приводна система з редуктором нарешті замінить застаріле обладнання. Вона встановлена на найбільшому конвеєрі М-1, який транспортує руду між другою та третьою стадіями дроблення», – пояснив Антон Мількевич, заступник начальника фабрики з інжинірингу.

За словами головного механіка Сергія Мохтана, новий редуктор важить лише п’ять тонн, тоді як старий комплект сягав 15 т, що значно ускладнювало монтаж і обслуговування. Водночас обладнання відзначається потужністю, надійністю та зручністю експлуатації у складних умовах виробництва.

Останній із п’яти редукторів планують замінити у 2026 році. Таким чином, модернізація дасть змогу повністю оновити ключові вузли конвеєрів дробильної фабрики, підвищивши ефективність та безпеку роботи підприємства.

Нагадаємо, що ЦГЗК протягом минулого року нарощував виробничі потужності й завершив рік на майже 100% використанні потужностей. Зокрема, шахта ім. Колачевського досягла планової продуктивності. Крім цього, підприємство активно працювало над зменшенням енергоємності та собівартості продукції, впроваджуючи інноваційні енергоефективні технології.

Польська JSW у серпні видобула 1,01 млн т вугілля

Серпневий результат нижчий за план, але виробничі цілі на січень-серпень виконано

Jastrzębska Spółka Węglowa (JSW), найбільший виробник коксівного вугілля в Європі, у серпні 2025 року видобула 1,01 млн т сировини, що відповідає 84% місячного плану.

Попри серйозні виклики у вугільному сегменті, компанія зберегла стабільність у річному вимірі та продемонструвала сильні показники в коксохімічному напрямку, йдеться у пресрелізі.

На результат негативно вплинули наслідки пожежі в шахті Budryk, оголошення форс-мажору у травні, дострокове завершення робіт на частині лав та складні гірничо-геологічні умови. Проте у січні-серпні компанія досягла 8,44 млн т видобутку, виконавши річний план на 100,5%.

Продаж вугілля у серпні становив 1,18 млн т (95,3% плану), а від початку року – 8,4 млн т, також на рівні 100,5% річних цілей. Особливо позитивно проявив себе сегмент енергетичного вугілля: його реалізація досягла 0,25 млн т при плані 0,19 млн т (135,4%).

Водночас продаж коксівного вугілля був нижчим – 0,93 млн т проти очікуваних 1,05 млн т.

Найбільш успішним напрямком залишився сегмент коксу. У серпні його виробництво сягнуло 0,30 млн т, що становить 116,3% плану, а продаж – 0,29 млн т (110,1%). З початку року JSW виробила 2,01 млн т коксу (103,9% плану) та реалізувала 1,98 млн т (97,8%). Це стало можливим завдяки підвищеному завантаженню виробничих потужностей.

У компанії зазначають, що навіть за умов складної кон’юнктури ринку та виробничих викликів JSW утримує курс на стабільність. Виконання річного плану з видобутку вугілля та перевищення показників у коксохімії підтверджують ефективність заходів, реалізованих у рамках Плану стратегічної трансформації.

Нагадаємо, у серпні JSW отримала офіційне рішення про продовження ліцензії на видобуток кам’яного вугілля та метану з родовища Borynia до кінця 2042 року. Рішення забезпечує стабільність роботи шахти та розвиток регіону на 17 років. Його запаси оцінюються у майже 40 млн т високоякісного коксівного вугілля, а також понад 80 млн куб. м метану.