США визначили попередні компенсаційні мита на арматуру з трьох країн

Міністерство торгівлі опублікувало попередні ставки для виробників з Алжиру, Єгипту та В'єтнаму

США визначили попередні компенсаційні мита (CVD) для виробників арматури з Алжиру, Єгипту та В’єтнаму – трьох найбільших постачальників цієї продукції до країни до запровадження тарифів у березні 2025 року. Про це повідомляє Argus Media.

Міністерство торгівлі США підтвердило наступні ставки компенсаційного мита (для всіх виробників сталі із зазначених країн)

• В’єтнам – 1,08%,

• Єгипет – 29,51%,

• Алжир – 72,94%.

Компенсаційні та антидемпінгові розслідування щодо арматури з цих трьох країн, а також Болгарії, у червні минулого року розпочали міністерство торгівлі США та Адміністрація міжнародної торгівлі (ITA). Періодом розгляду став 2024 рік.

Єгипет був найбільшим джерелом імпортної арматури у США у 2024 році. Болгарія та Алжир, за даними трекера імпорту сталі ITA, посіли третє та четверте місця відповідно.

Нагадаємо, що ціни на арматуру на початку січня 2026 року в основних регіонах залишаються стабільними з незначним зростанням у Китаї та Північній Європі.

Пропозиції в Туреччині та США утримуються на незмінному рівні.

У короткостроковій перспективі ринок арматури Сполучених Штатів залишатиметься стабільним або помірно висхідним за умови збереження обмеженої пропозиції та зростання цін на брухт, тоді як слабкий житловий сегмент стримуватиме різкі цінові рухи. На початку року імпортні поставки цієї продукції до країни залишалися низькими, а затримки у введенні нових потужностей поглиблювали дефіцит.

Промислове виробництво в ЄС у листопаді зросло на 0,2% м./м.

У єврозоні показник зріс на 0,7% м./м.

У листопаді 2025 року промислове виробництво в Євросоюзі з поправкою на сезонні коливання зросло на 0,2% порівняно з жовтнем, тоді як у країнах єврозони приріст становив 0,7% м./м. Про це свідчать попередні дані Євростату.

У річному вимірі динаміка також залишалася позитивною. У листопаді промислове виробництво в ЄС перевищило рівень аналогічного місяця минулого року на 2,2%, а в єврозоні – на 2,5% р./р.

Серед основних промислових груп у єврозоні в листопаді зростання було зафіксовано у сегментах капітальних товарів (+2,8% м./м.) і проміжних товарів (+0,3%). Виробництво енергоносіїв скоротилося на 2,2% м./м., тривалих споживчих товарів – на 1,3%, нетривалих – на 0,6%.

У ЄС у листопаді зросло виробництво капітальних товарів (+2,5% м./м.), тоді як випуск у сегменті енергоносіїв знизився на 1,7%, тривалих споживчих товарів – на 1,8%, нетривалих – на 1,2%. Виробництво проміжних товарів залишилося стабільним.

Серед країн – членів ЄС найбільше місячне зростання промислового виробництва зафіксували в Естонії (+6,0%), Литві (+5,8%) та Чехії (+2,3%). Найбільше зниження спостерігалося в Люксембурзі (-7,3%), Данії (-5,1%) та Португалії (-3,0%).

У річному обчисленні лідерами зростання стали Ірландія (+10,6%), Кіпр (+10,5%) і Хорватія (+8,8%). Найгіршу динаміку продемонстрували Болгарія (-9,3%), Мальта (-8,2%) та Угорщина (-5,5%).

У I кварталі 2025 року ринок сталі ЄС продемонстрував суперечливу динаміку. Реальне споживання сталі скоротилося вже 11-й квартал поспіль – на 5,5% р./р. після зниження на 7,6% у IV кварталі 2024 року. Показник видимого споживання сталі зафіксував зростання на 2,2% р./р., що стало другим поспіль кварталом позитивної динаміки після підвищення на 0,5% наприкінці 2024 року.

НБУ помʼякшив валютні обмеження для бізнесу

Регулятор, зокрема, запроваджує новий «позиковий» ліміт

Національний банк України (НБУ) з 14 січня пом’якшує низку валютних обмежень та уточнює особливості валютного регулювання, щоб підтримати роботу українського бізнесу. Про це йдеться в повідомленні регулятора.

НБУ запроваджує новий стимулювальний «позиковий» ліміт, щоб збільшити гнучкість українських підприємств в управлінні залученими ними коштами з-за кордону, створивши регуляторне підґрунтя для сприяння реструктуризації старих зовнішніх позик.

Розмір «позикового» ліміту дорівнюватиме сумі коштів, яка надійшла за кредитом чи позикою з-за кордону в іноземній валюті на рахунок компанії в українському банку після 1 січня 2026 року.

У межах ліміту бізнес зможе здійснити низку операцій, передбачених стимулювальною лібералізацією: погашати старі зовнішні позики, одержані до 20 червня 2023 року, і виплачувати проценти за ними, розраховуватися за старі імпортні постачання, фінансувати власні закордонні відокремлені підрозділи та здійснювати репатріацію дивідендів понад встановлений ліміт.

Серед особливостей «позикового» ліміту НБУ виділяє такі:

• У разі погашення основної суми залученого кредиту еквівалентно зменшуватиметься гранична сума в межах «позикового» ліміту.

• Після здійснення операцій у межах «позикового» ліміту переказ коштів з України для погашення основної суми залученого кредиту обмежується сумою боргу за кредитом, зменшеною на суму операцій, здійснених у межах ліміту.

• Валютні операції в межах «позикового» ліміту здійснюються в банку, на рахунки в якому бізнес отримав залучений кредит.

Інші параметри таких кредитів мають відповідати загальним вимогам НБУ для нових запозичень з-за кордону, встановлених відповідною постановою: максимальна процентна ставка не вище 12% річних, без дострокового погашення, з можливістю сплати процентів і поступового погашення тіла кредиту.

Вітчизняні продавці та виробники товарів матимуть змогу переказувати валюту на рахунки фізосіб в іноземних банках для відшкодування коштів за повернений/непоставлений товар – НБУ перелічив умови відповідних операцій.

Регулятор уточнив особливості регулювання валютних операцій для експортерів:

• Вимоги щодо граничних строків розрахунків не поширюватимуться на товари, що експортуються згідно із зовнішньоекономічним договором, за які Експортно-кредитне агентство виплатило страхове відшкодування експортеру. Цей захід сприятиме стимулюванню експорту продукції, робіт і послуг українського походження.

• Експорт страхових послуг вилучено з переліку операцій, до яких застосовується вимога щодо дотримання граничних строків розрахунків.

Нагадаємо, у листопаді минулого року директор із фінансів та економіки української промислової компанії «Інтерпайп» Сергій Кузьменко назвав валютні обмеження НБУ основним поточним викликом на українському фінансовому ринку.