Європейські ціни на газ продовжують зростати через конфлікт на Близькому Сході

Ринок залишається чутливим до політичних заяв

На європейський ринок газу продовжує впливати конфлікт на Близькому Сході, який триває.

У перший тиждень ескалації (2–6 березня) середні європейські ціни на газ зросли майже на 50%, до €45/МВт·год (до її початку цей показник становив €31/МВт·год). 9 березня, за даними ICE, ф’ючерси на TTF на місяць вперед підвищилися до €56,4/МВт·год – найбільшого значення із середини лютого 2025 року.

Ринок, серед іншого, залишається чутливим до політичних заяв. Так, уже 10 березня після натяків президента США, що конфлікт з Іраном може незабаром закінчитися, ціна знизилася до €47,4/МВт·год.

На торгах 18 березня ціна ф’ючерсів підвищувалася до понад €55/МВт·год.

Згідно зі звітом британського банку HSBC Holdings, повідомляє Bloomberg, європейські ціни на природний газ у поточному році будуть на 40% вищими, ніж прогнозувалося, і залишаться підвищеними до 2027 року на тлі дефіциту постачань, спричиненого війною з Іраном та закриттям Ормузької протоки. Як зазначають, перебої в постачаннях СПГ змусять європейські країни платити значну премію. Азійські держави, які отримують приблизно 26% свого скрапленого природного газу з Катару та ОАЕ, будуть змушені шукати альтернативних постачальників.

За даними платформи AGSI, станом на 17 березня 2026 року європейські газосховища були заповнені на 28,93%, торік цей показник становив 34,47%. Європа особливо чутлива до зміни пропозицій СПГ через посилення конкуренції за нього. Хоча прямий імпорт газу з Близького Сходу для регіону, зазначає Ember, є відносно невеликим (на Катар припадає орієнтовно 10% постачань СПГ до регіону), деякі країни, такі як Італія та Бельгія, більш залежні від нього.

Минулого тижня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала таке рішення, як обмеження цін на енергоносії, включно з природним газом, щоб захистити бізнес і домогосподарства від наслідків конфлікту на Близькому Сході. Втім, аналітики застерігають від цього кроку. Зокрема це перешкоджатиме конкуруванню регіону за вантажі СПГ на міжнародних спотових ринках. Окрім того, недостатньо використовується навіть наявне регулювання. Так, механізм корекції ринку, запроваджений ЄК у 2023 році, так і не був використаний на практиці протягом усього періоду дії.

Нагадаємо, що в лютому на європейський ринок газу впливали геополітичні та погодні фактори, а також низький рівень запасів у європейських газосховищах. Зокрема на початку минулого місяця волатильність цін зумовлювалася занепокоєнням щодо загроз постачанням СПГ через Ормузьку протоку, ф’ючерси на TTF у перший тиждень лютого також різко зросли через погіршення прогнозів погоди. Натомість 17 лютого останні продемонстрували найнижчу місячну розрахункову ціну – €29,82/МВт·год.

Чехія виробила 2,4 млн т сталі за підсумками 2025 року

Виплавка сталі в країні продовжує коливатися на історично низьких рівнях, зазначають у галузевій асоціації

Виробництво сталі в Чехії продовжує коливатися на історично низьких рівнях, галузь усе ще відчуває вплив різкого спаду, який спостерігався між 2021 і 2024 роками. Про це свідчить звіт Чеського сталеливарного союзу (Ocelářská unie).

Торік виплавка сталі в країні становила 2,43 млн т. Показник майже не змінився порівняно з 2024 роком і є одним із найнижчих рівнів в історії.

Тільки за останні 10 років випуск сталі в Чехії знизився більше ніж на 50% (у 2015 році показник становив 5,3 млн т). Значне скорочення в останні роки здебільшого пов’язане із припиненням основного виробництва на Liberty Ostrava (зараз Nová Huť).

Споживання сталі в країні за підсумками 2025 року становило 5,5 млн т, проте цей результат усе ще є другим найгіршим із часів фінансової кризи 2009 року.

За даними Ocelářská unie, виробництво довгого прокату торік зросло на 14,4% р./р., до 2,07 млн т, плоского – на 61%, до 805 тис. т. Проте, як зазначають у галузевій асоціації, це зростання фактично виключно зумовив перезапуск частини виробництва на Nová Huť (раніше Liberty Ostrava).

За підсумками минулого року імпорт сталевої продукції до країни зріс на 13,6% р./р., до 7,5 млн т. Експорт сталевої продукції з Чеської Республіки за період збільшився на 13,3% в річному обчисленні, становивши 3,4 млн т.

Як зазначив Роман Гайде, голова наглядової ради Ocelářské unie та генеральний директор Třinecké železárny, металурги стикаються з однією з найбільших і найтриваліших криз, спричиненою зовнішніми факторами, які фундаментально порушують економічну стабільність у європейському масштабі та послаблюють конкурентоспроможність ЄС.

«Європейським виробникам, зокрема, загрожує дешевий імпорт із третіх країн або висока вартість енергоносіїв, включно з дорогими та нестабільними цінами квот на викиди. Система квот на викиди є непередбачуваною та підлягає ринковим спекуляціям, які ми не контролюємо. Тому витрати європейських виробників постійно зростають, а їхня конкурентоспроможність і далі погіршується», – пояснив він.

На думку Гайде, ця довгострокова тенденція ґрунтується на ігноруванні економічної реальності та фактичного функціонування ринку на користь ідеологічно мотивованих підходів. За його словами, перспективи також дуже невизначені, враховуючи нинішню напружену геополітичну ситуацію.

Нагадаємо, що чеська Nová Huť, яка з жовтня минулого року офіційно контролює колишній сталеливарний завод Liberty Ostrava, у 2026 році планує інвестиції в розмірі до 150 мільйонів чеських крон.

Україна в січні-лютому скоротила імпорт плоского прокату на 23% р./р.

Понад 50% імпорту припадає на плоский прокат із покриттям

Протягом січня-лютого 2026 року на український ринок було спрямовано 133,21 тис. т плоского металопрокату, що менше за показник аналогічного періоду 2025 року на 22,8%. Про це свідчать розрахунки на основі даних Державної митної служби.

Понад 50% імпорту припадає на плоский прокат із покриттям (УКТЗЕД 7210) – 70,13 тис. т, що на 3,7% більше р./р. Основними постачальниками продукції протягом вказаного періоду були Туреччина – 33,5 тис. т, Південна Корея – 7,67 тис. т і Словаччина – 5,76 тис. т.

Ще 26% поставок або 34,4 тис. т (-46,1% р./р.) припало на плоский гарячекатаний прокат (УКТЗЕД 7208). Головним джерелом поставок цієї продукції є Туреччина – 28,56 тис. т. Ще 2,87 тис. т імпортували з Китаю та 1,4 тис. т – із Чехії.

Також за період було імпортовано 11,77 тис. т плоского холоднокатаного прокату (УКТЗЕД 7209), що на 51,4% менше р./р. З Туреччини ввезли 10,78 тис. т продукції, зі Словаччини – 0,8 тис. т.

У лютому українські споживачі імпортували 66,92 тис. т плоского прокату, що на 18,5% менше р./р. і на 2,5% більше м./м. Поставки плоского прокату з покриттям становили 38,45 тис. т (+2,7% р./р.; +21,4% м./м.), плоского г/к прокату – 15,43 тис. т (-43,4% р./р.; -18,7% м./м.), плоского х/к прокату – 4,07 тис. т (-56,7% р./р.; -47% м./м.).

Витрати на імпорт плоского прокату за підсумками січня-лютого скоротилися на 17,6% р./р., до $139,83 млн, а в лютому – знизилися на 11,4% р./р. і зросли на 9,2% м./м., до $72,98 млн.

Нагадаємо, що за підсумками 2025 року на український ринок було спрямовано 1,09 млн т плоского металопрокату, що перевищує показник 2024 року на 10,7%. Приблизно 50% імпорту припадає на плоский прокат із покриттям – 532,8 тис. т, що на 13,7% більше р./р. Ще 31,6% поставок або 344,28 тис. т (+0,9% р./р.) припало на плоский гарячекатаний прокат.

Витрати на імпорт плоского прокату за підсумками року зросли на 4,9% р./р., до $1,13 млрд.