Перевалка руди в порту Риги за 8 місяців скоротилася на 63% р./р.
Ризький вільний порт за підсумками січня-серпня 2023 року збільшив перевалку чорних металів (брухту, металопродукції, феросплавів) на 41,6% в порівнянні з аналогічним періодом 2022 року – до 389,7 тис. т. Про це свідчать дані на сайті порту.
Перевалка залізної руди у порту Риги за 8 місяців поточного року становила 269,2 тис. т, що на 63% менше в порівнянні з аналогічним періодом 2022 року. Загалом за січень-серпень ризькі портовики обробили 704 тис. т вантажів ГМК. Це на 33,8% менше р./р.
У цілому, за підсумками січня-серпня 2023 року Ризький порт скоротив перевалку вантажів на 18,3% у порівнянні з аналогічним періодом 2022-го – до 12,38 млн т. Насипних вантажів за 8 місяців оброблено 6,7 млн т (-25,3% р./р.), зокрема:
кокс і вугілля – 1,26 млн т (-58,9% р./р.);
зерно та зернові продукти – 1,63 млн т (+19,8%);
хімічні вантажі – 317,1 тис. т (-21,2%);
деревина – 935,4 тис. т (-10%);
інші насипні вантажі – 535,8 тис. т (-36,3%).
Обробка генеральних вантажів за 8 місяців 2023 року скоротилась на 2,1% р./р. – до 5,05 млн т, а наливних – на 39,1%, до 624,4 тис. т.
Нагадаємо, за підсумками 2022 року Ризький вільний порт зменшив перевалку вантажів ГМК на 4,5% в порівнянні з 2021 роком – до 1,47 млн т. Обсяги обробки руди становили 954,6 тис. т, а чорних металів – 28,7 тис. т, що відповідно на 16,8% більше та 28,7% менше р./р. Загалом за 2022 рік порт скоротив перевалку вантажів на 9,3% у річному обчисленні – до 21,5 млн т.
Після початку війни морські порти України припинили повноцінну роботу. Наразі обробляються лише зернові вантажі в рамках «Зернової угоди». Вантажообіг упав до мінімуму, оскільки одні з основних вантажів – продукція ГМК – не обробляються.
Україна розглядала можливість експорту металопродукції та зернових на світовий ринок через порти Балтійського моря. Для цього міністр інфраструктури України зустрічався з колегами з країн Балтії та Польщі, щоб обговорити можливість створення нових транспортних коридорів.