Експорт брухту з України в липні перевищив 44 тис. т

Відвантаження сировини з початку року зросли на 66,4% р./р.

Брухтозаготівельна галузь України за підсумками липня 2025 року збільшила експорт брухту чорних металів на 81,5% у порівнянні з липнем 2024-го, та скоротила на 6% порівняно з попереднім місяцем – до 44,84 тис. т. Про це свідчать розрахунки GMK Center на базі даних Державної митної служби.

Ключовим напрямком експорту сировини залишається Польща. На польський ринок спрямовано 33,67 тис. т брухту (+77,6% р./р.; +0,1% м./м.), що складає 70,6% від загального обсягу поставок. Незначна частина спрямована до Греції – 4,37 тис. т (-16% р./р.; +19,6% м./м.) та Німеччини – 0,4 тис. т (-21,1% р./р.; -6% м./м.).

Протягом січня-липня відвантаження брухту з України зросли на 66,4% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 248,34 тис. т. До Польщі спрямовано 208,04 тис. т сировини (+63,4% р./р.), Греції – 16,44 тис. т (-2,7% р./р.), Болгарії – 3,97 тис. т (0,02 тис. т у січні-липні 2024-го), Німеччини – 3,23 тис. т (-32,1% р./р.).

Як зазначає Rail.Insider, в липні 2025 року, після річної паузи, український брухт відвантажили на експорт до Придністров’я – російського анклаву на території республіки Молдова. Експортером брухту, як і минулого року, стала українська юридична особа ТОВ «Д-Камет», а кінцевий отримувач – Молдовський металургійний завод, що розташований в Рибниці.

Президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков вважає абсолютно неприпустимим та навіть небезпечним для української держави факт поновлення експорту сировини в цьому напрямку.

«Безпекова ситуація у вітчизняній металургії постійно погіршується через суттєве збільшення експорту металобрухту з України. Вже зрозуміло, що цьогоріч показники експорту перевищать минулорічні, що означає ще більші втрати для галузі. Крім того, втрачає і державний бюджет, адже не отримує з цих обсягів експортне мито. І на цьому фоні ми бачимо відновлення поставок металобрухту до Придністров’я. Це абсолютно неприпустимо, щоб під час широкомасштабної війни українська стратегічна сировина, яка на внутрішньому ринку є в дефіциті, забезпечувала підтримку проросійському анклаву», – сказав він.

Виручка від експорту брухту в липні впала на 7,4% порівняно з попереднім місяцем та зросла на 63,4% р./р. – до $13,14 млн. За січень-липень показник збільшився на 57,9% р./р. – до $75,5 млн.

Нагадаємо, що у 2024 році експорту брухту з України зріс на 60% порівняно з 2023 роком – до 293,2 тис. т. У 2023 році обсяги відвантажень сировини за кордон перевищили 182,5 тис. т, що в 3,4 раза більше р./р., тоді як у 2022-му показник був на рівні 54,1 тис. т. Ключовими споживачами сировини минулого року були Польща (248,6 тис. т), Греція (34,2 тис. т), та Німеччина (6,5 тис. т).

В останні роки Польща фактично стала транзитним майданчиком для українського брухту, який далі прямує до Туреччини в обхід експортного мита у €180/т. Дані показують, що у 2024 році експорт польського брухту до Туреччини зріс більш ніж удвічі – до 529 тис. т проти 228 тис. т роком раніше, а з 2022-го обсяги збільшилися майже утричі. Одночасно різко зріс імпорт сировини з України: з 15,6 тис. т у 2022 році до 159 тис. т у 2023-му та 251 тис. т у 2024-му. Така динаміка вказує на ймовірний реекспорт українського металобрухту через Польщу до турецьких металургійних комбінатів.

Згідно з дослідженням у довгостроковій перспективі металобрухт поступово втрачатиме статус експортного товару через глобальні торговельні бар’єри. Брухт дедалі більше розглядається як стратегічний ресурс для «зеленої» металургії та декарбонізації, тож країни прагнуть зберегти сировину для власних потреб. Його неможливо оперативно виробити у необхідній кількості, тому доступна ціна на внутрішньому ринку стає ключовою умовою конкурентоспроможності національних виробників сталі.

За таких умов доцільніше експортувати готову сталь, вироблену з брухту, а не сам брухт – адже металургійні підприємства є одними з найбільших платників податків в Україні.