Зобов'язання скоротити викиди у нинішніх умовах галузь називає поки нежиттєздатними
Іспанські металурги закликали уряд підтримати галузь. Зокрема, вони зауважують, що зобов’язання місцевого металургійного сектору скоротити викиди у нинішніх умовах є нежиттєздатним. Ці питання обговорювалися на зборах галузевої асоціації – Союзу металургійних компаній (Unesid), йдеться в пресрелізі організації.
В Unesid зауважили, що виробництво сталі в Іспанії продовжує падати. За підсумками 2023 року воно скоротилося на 1,2% у річному обчислені – до 11,4 млн т. Попит на сталь торік незначно зріс – на 1,2%, до 12,6 млн т. Експорт у зазначений скоротився на 5,8% у річному обчисленні, до 7,6 млн т, а імпорт – на 3,3% р./р., до 10,1 млн т.
За словами президента Unesid Бернардо Веласкеса, тенденція 2024 року буде майже аналогічною, залежно від очікуваного зниження ставок і змін у регулюванні для підтримки інвестицій та економічного зростання.
Як зауважують в асоціації, зобов’язання іспанського металургійного сектору скоротити викиди потребує більшої підтримки з боку держави, оскільки в нинішніх умовах це поки нежиттєздатно. Зокрема, Веласкес згадав національний план відновлення та стійкості для промислової декарбонізації – Perte і висловив занепокоєння повільністю його розвитку.
Асоціація вже тривалий час звертає увагу влади на високі енергетичні витрати при виробництві сталі в Іспанії, які майже вдвічі вищі, ніж в інших країнах ЄС, таких як Франція чи Німеччина. Unesid закликає уряд компенсувати додаткові витрати на електроенергію, що виникають внаслідок торгівлі квотами на викиди, за рахунок 25% надходжень від аукціонів з продажу квот, як це передбачено європейським законодавством.
Ще однією важливою темою став європейський механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM). На думку Unesid, труднощі з його впровадженням викликані спробами ЄС зробити механізм сумісним із вимогами Всесвітньої торгової організації, правила якої, як вважають в асоціації, не виконуються двома іншими великими гравцями – США та Китаєм.
Нагадаємо, що іспанська сталеливарна промисловість, як раніше зауважили в Unesid, зіштовхується з постійними проблемами через високі ціни на електроенергію. Окрім того, високі витрати на викиди CO2 та уповільнення європейського попиту на сталь продовжують стримувати активність сталеливарного сектору країни.